Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
СВЯТА ВЕЧЕРЯ (Закінчення зі crop. 6) ніколи в ропі. А братік мій спитав своїм дзвінким голосом: — Ще довго будемо на ангела ждати? Дивись, відповів батько. —■ Чи бачиш першу зірку «а небі? Коли її побачиш, тоді почуєм ан гельський дзвіночок. Тоді там (батько махнув рукою «а двері другої кімнати) ось там, за две рима, там буде для вас, дітей і для нас старших, гарна несподіванка. А ми не .могли дочекатись. Наші оченята з цікавістю слідкували то за вікном, де мала появитись зір ка, то на двері. Що ангел принесе? Та батько все вмів розсіяти нашу увагу. Повів нас до вікна, де мо роз вималював «а шибках кришта леві квіти. У моїй дитячій уяві я вже бачила в них відблиск чарів них ялинок, що їх тепер ангелики розносять усім чемним дітям. А батько неначе вгадав мої дум ки. — Дивись, сказав він. У цю по ру ангели літають по світі! Несуть ялинки та ще й подарунки... І я дивилась, дивилась, а там кружляли і легенько спускались на землю зірчасті сніжинки, що купчились і зникали у темряві... Пухкий 'С і НІ жск пскрив наш сад і загладив дорогу. І ось засяла вечірня зірка своїм променистим світлом... А тут почу ли ми ангельський дзвіночок. Две рі відчинились. Серце забилось Ш В И Д К О , Ш В И Д К О І ВІДН ЯЛ О ' в і д д и х . ми. Це Аня Матковська, Марія Ли- сякова, які співають від початку, а в новішому часі Ґена Василенко і Марія Мурована. П-ні Мурована навіть доїжджає з Милвилу на кожну пробу. Також велике при знання належиться нашим піяніст- кам, що невтомно допомагають своїм супроводом. Це пані Лідія Бульба, довголітня акомпаніяторка і молода піяністка Роксоляна О- ґроднік, якої світлину подаємо на іншому місці. І коли в 5-ліття ,,Кобзаря" ми горді на його музичні осяги, то треба памятати, що в цьому ве лика заслуга співачок, що невтом но його піддержують. Як гарно бу ло б, коли б вони стали членками Союзу Українок Америки і повя- зали б своєю особою ці дві великі організації. JI. Б. Ясність била з кімнати, де в пра вому куті під стіною сяяла ялинка в різних кольорах прикрас, а горі- ючі свічечки і запах ялинки тво.ри- ли святочний настрій. Мати, бабуся й дідусь, а за ними поміч дому, святочно зодягнені, приступили до нас — і на їхніх лицях була радість. Мати почала колядку, що її з нами перед тим приготувала. Відспівавши її, ми діти нетерпеливо кинулись на по дарунки. Ох, що це за потіха була! Для кожного було щось пригото ване. В цьому гамірному настрою бабуся звернула нашу увагу на вертеп, що стояв на круглому сто лику в кімнаті. Там було зображе не дитятко Ісус, прихід царів зі Сходу та пастухи з ягнятами. Коли наші очі наситились усіми дрібницями вертелу й ялинки, ми, приступили до Святої Вечері. Стіл, накритий біленькою скатертю, об мережаний мережкою, а під тим вистелене сіно. На столі, на пра во від .головного колача — топка соли на тарілці, а на солі вибита Різдвяна зоря. На кінцях стола ще по одному колачу. Середній колач обложений вітками ялинки, а в се редині його — висока свічка. Пс другій стороні колача на тарілці головка часнику і кілька вже обі браних зубців. Дальше велика ми ска куті. Всі накриття на столі до пари. Коли пари не було, тоді клали од не зайве накриття. А коло кожно го на серветці покладений книшик. — Ходімо, каже 'батько. — По- 'молімся! Всі ми приклякли на ко ліна і відмовили за ним молитву. Коли скінчили, встали. Мати піді йшла до миски з кутею, ми всі при ступили до неї і брали з миски по малій ложці, бажаючи собі взаїм- но „щастя, здоровя і щоб прожи ти до другого Різдва“. Приступа ли ми й бажали собі по старшині. Наперед дідусь і бабуся, потім на ші 'батьки, дальше наші помішни- ки дому і ми, діти. Потім всі посі дали за стіл і їли разом святу ве черю. На ялинці де-не-де .свічечка під курила гілку і цей за.пах мов ла дан. розстелювався по хаті. — ГІахне по-Різдвяному, казали ми. їли всі з великим, святочним апе титом. Майже всі ми постили, а деякі з нас таки цілий день нічого до уст не взяли. Я й не завважила, як заглиби лась у свої мрії. Аж тут голос па на Мозоли відірвав мене від моїх мрій і привів до дійсносте. Пода вали вже каву й печиво. До серця промовляла п-ні Ірина Козаченко, яку я подивляла. А по тім п-ні Ганиш зарядила збірку на сиротинець у Филаделфії з вислі- дом 87 дол. А скінчилася вечеря тим, що п-ні Васько, нововибрана голова подякувала присутнім за у- часть. А я мабуть повинна була подя кувати теж. Бо кажу Тобі, дорога Мухо, що вже давно я не відчува ла так подиху Рідного Краю, як там під час цієї гуртової вечері. Тому ще раз дякую Тобі, дорога, за це запрошення! Горджуся тим, що Ти мене не забула. Твоя Олена НОВІ ВИДАННЯ Іванна Савицька: Золоті Дзві ночки. Казки для дітей. Ілюстрації виконав Петро Андрусів. Видав Союз Українок Америки, Филадел фія, 1958. З передмовою Н. Іщук- Пазуняк. Ст. 42. Ціна 2 дол. У цьому новому збірнику Іван на Савицька зібрала одинадцять казок, що вже частинно були дру ковані. Та подані в одному збірни ку, вони звучать по-новому. І сво єю темою й опрацюванням напевне очарують нашу дітвору. Найкращі з них — це казки зі звіринного світу. Мале Лисинят- ко, сліпе Ластівятко, боязливий Зайчик, горда Пава, господиня Мишка, зажурена Гуска, лютий Вовчище — от постаті їх, такі близькі й зрозумілі дітям. Через них промовляють до дитини не тільки риси їх вдачі, але й меш канці українського лісу. А в казках із складнішою дією, як „Казка про царівну й пастуш ка", „Казка про дорогий пер- ■стень“, „Материна шапочка“ — уже виведені людські взаємини із фантастичним, казковим вислідом. Та в кожній із них криється гли бока правда, яку дитина —■ коли не зрозуміє, то напевне відчує. „Золоті Дзвіночки“ ілюстрував мистець Петро Андрусів і дав нам знов зразок свого надзвичайного хисту. Немов живі тут звірячі 'по статі, до яких усміхається рай- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
