Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
вдання. Молодь еміграції мусить зберегти чистою українську ідею, а коли, будем о вірити, прийдуть позитивні для нас зміни і багато з наш ої молоді побачить Україну, принесуть ці світлі ідеали туди, д е свідомо й несвідомо прагнуть їх українські душ і. І будуть вже разом із свідомими патріотами У- країни проводити їх у життя се ред поросійщ еної і збольшевиче- н ої в значній своїй частині укра їнській масі. Скажи їм ось що: брешуть Ті ідоли в чужих чертогах, Скажи, що правда оживе, Натхне, накличе, нажене Не ветхеє, не древле слово Розтліннеє, а слово нове І люд скрадений спасе, Між людьми криком пронесе. (Т. Ш евченко) Бо тільки „в своїй хаті своя правда, і сила, і воля." Мусимо памятати, що 'большевицька про паганда ведеться вміло. Хай бага то підсовбтських людей не вірить їй, все ж значна частина підда ється ї ї впливам. Не лиш гово рить по-московськи, але й думає під .московського диригента. Тому так вражало приїзж их на ц ен тральні землі у 1941 році, коли скрізь чув .московську мову від людей, що себе подавали за укра їнців і були ними. Коли ж і сучасній молоді не с у дж ен о буде побачити Україну, все одно не сміє ніколи забувати св о їх обовязків д о н е ї, бо є н аро ди, які були поневолені багато століть та все ж добилися звіль нення. Для істор ії 5 0 чи 7 0 літ — • це не така довга д об а, як для ж ит тя одиниці. Свій край мусимо вивчати за всіх його історичних періодів й му симо пильно стежити за всіми зм і нами, що там відбуваються, не під- цінюючи, але й не перебільшуючи сил ворога. А зміни там відбува ються. Прилучені д о совєтів за хід ні землі України (в деяких із них є сильний вплив католицький) є тим новим тереном, д е п еред тим багато поколінь українських лю дей не зазнали московщення, а з 1 9 20 р. крім короткого періоду, совєтських 'впливів. Чуємо .про ан тикомуністичні заворуш ення у Г р у зії, в київському й інших у н і верситетах. Хвилюють п о д ії в Польщі й Мадярщині, зустрічі че рез армію з мешканцями сателіт- ніх країн. Коли слідкувати за со- вєтською пресою, то завважую ть ся в підсовєтських, національних республіках кризу в самому ком сомолі, хоч совєти весь час всуґе- ровують і своїм, і чужим, що в совєтах будується нове, щасливе життя. І цей важливий факт дає нам віру, що молодь, яка в усі ча си тягнеться туди, д е відчуває правду і нові, живі ід е ї, що молодь ця, як прийде час, відізветься на голос рідної землі. По І. світовій війні становище української .молоді на еміграції не було таке важке, як тепер. Тоді большевизм тільки починався, йо го сили були ще слабкі, а методи невипробувані. Дальше — емігра ція не була така різна, бо крім ідейних політичних .ворогів совєт- ського С ою зу є тут також багато втікачів від важких життєвих умо- вих большевицького життя. У 'П е р шій еміграції в таких країнах, як Польща, Чехословаччина, Румунія, у склад яких входили частини у- країнських земель, як Галичина, частина. Волині, Холмщина, Закар паття, Буковина — емігрантська молодь могла входити .в контакт із українським материком. Чи ж знайде українська молодь емігра ц ії, при позитивних для нас зм і нах, контакт із українською м о лоддю, -вихованою під совєтами? Є підстави думати, що знайде. Частина підсовєтської молоді В часі листопадового зриву від разу станула в ряди жінок, щ о з г о лосилися до помочі тим, щ о ПІДНЯ' ли наш прапор на веж і львівського ратуша. Але крім господарських справ, звязаних із прохарчуванням війська та догляду ранених, яким більшість жінок присвячувала свої сили, мала Ст. Пашкевич куди важ ніші і більш відповідальні завдання — передавати вістки та доручення команди з о д н ієї сторони ф ронту на др угу , тоді як боєва лінія про ходила між вулицями Львова чи була зараз за містом. Мешкаючи по польській стороні боєвого знає від батьків та з інших родин них згадок про штучний голод в Україні в 1933 p., про масове ви везення українців до концентра ційних таборів, Со'вєтські вояки, хоч обережно, а все ж оповідали про життя в західній Европі. С у часна підсовєтська молодь знає невідрадний стан сьогодні не лиш із боку життєвого рівня, але Й о с о би стої свободи. Бо коли в С овє тах при збілованому стані мас вер хівка живе в добробуті, то. св об о ди не має навіть вона. Бо як це буває у всіх деспотіях, той, хто сьогодні в орденах і чиїм імям на зивають міста, завтра може опини тись на засланні чи, волею дикта тора, на другом у світі. Але совєт- ська молодь, вихована в тих ум о- винах, позбавлена змоги вільно їздити -по світі, не зн ає іншого життя. Серед ї ї рядів є комуністи, є й карієристи совєтського типу, є „м аса11, яка є серед у сіх народів і яка „пристосовується". Але є і „внутрішня еміграція" і саме з нею треба буде шукати контакту. „Маса" пристане до тих, що пере можуть, а з комуністами треба б у д е вести боротьбу. Б ез боротьби нічого не дається. Б ез боротьби •немає життя. Хоч н е б у д е це л е г ко, але віримо, що молодь вільного світу дійде врешті решт до п о р о зуміння з молоддю з підсовєтської України, коли впадуть тяжкі мури неволі й вони зустрінуться. Галина Лащенко фронту сміло переходила чи радше обходила ворож і п ози ції і дістава лась туди, куди змуш ені були від ступити українські частини; знан ня терену з туристичних прогу- льок пригодилось їй у тому ділі. Якби так виграна була припала українцям — була б загально зна на ї ї відвага й жертвенність тих часів. А в нових політичних ум о- винах треба було мовчати, бо ж їй приходилось жити й працювати в місті, що знайшлося під польською окупацією. У тому часі вчителювала в д ів о чій школі ім. Т. Шевченка і поруч Зеленими плаями (Памяті Стефанії Пашкевич) (Д окінчення)
Page load link
Go to Top