Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Щ ораз частіше читаємо про такі імпрези. В попередньому числі по дали ми світлину такого показу, що його влаштував Музейний Ко мітет Ліґи Українських Католиць ких Жінок в Едмонтоні. На світли ні бачили ми сім моделів жіночих суконь, з яких кожен продумано й естетично приімінив народню ви шивку. Світлина така виразна, що зариси крою, ширина й характер взору добре відзначується. Окрім цих моделів особливо чи сленно були заступлені діти. Ви ступали поодиноко або групами (братік і сестричка) чи також ма ти з дочкою. Показується, що для вишиваного дитячого вбрання кожна мати знайде достатньо часу і охоти. А в ч. 6 . Н. Ж. була світлина такого показу в Аргентині. Окрім стилевих народніх строїв там від- значували й примінення вишивки до сучасного вбрання. Була й сти лізована сукня на лад строю укра їнської шляхти XVI. в. Відмічува- ли також вишивані блюзки, що їх має кожна українська жінка у своїй гардеробі. Та не тільки українки в Канаді й Аргентині дбають лро такі ім прези. Союз Українок Америки вже давно влаштовує їх, тільки на жаль, не подав досі ніоднієї світлини. У 22 Відділі СУА в Ши- каґо вишивані вечерниці вже ста ли традиційними. Щ ороку восени Відділ починає ними свою діяль ність. Торік дістала першу наго роду п-ні Михайлів-Городиська за пристосування вишивки до сукні, а окрім того роздано кілька наго род за вишивані блюзки. У січні ц. р. 63 Відділ ім. С. Русової влаштував такі вечерни ці у Дітройті. Памятаючи, що па- тронка Відділу, покійна С. P vсо ва так любила вишивку і до піз ньої старости вишивала, Відділ ще торік започаткував цю імпрезу. Думка була популярна, бо до кон курсу стало поверх 80 різних мо делів. Жюрі вирізнило 7 осіб (пп. С. Гоїв, О. Качала, Л. Климишин, Т. Рогатинська, К. Ткачук, Юзь- р.як. Н. Чавс). Тякож при вечорах народньої ноші чи з нагоди виставок Відділи показували моделі вишиваного брання. На Міжнародній Жіночій Виставці в Ню Йорку виставковий комітет випровадив їх цілий ряд, від вечірньої сукні до домашнього халата включно. Подбала про те референтка програми, а тепер Го лова 71 Відділу СУА п-ні М. Тур- ко. Ці почини вказують на те, що перегляд вишиваного вбрання ко нечний у кожному нашому центрі. Наше жіноцтво розвинуло свій естетичний змисл настільки, що вміє орудувати рідною вишивкою дуже добре. Це допомагає йому вирізнитись з-посеред маси. І по казує нашій молоді скарби нашої народньої культури, яких вона до сі не могла пізнати. Чи не варто би призадуматись і іншим нашим центрам над таки ми імпрезами? Це могли б бути „вишивані вечерниці11, як це влаш товували наші Відділи, або й пока зи, як їх переведено в Канаді. У першому випадку це обмежує скалю суконок до пополудневих і вечірніх. У другому —■ можна по казати всяке вбрання з примінен- ням вишивки, а головно дитяче вбрання. А здається немає матері, що не пробувала б щонебудь ви шити для своєї дитини... Отже подумаймо про такий по каз у цьому сезоні. У Филаделфії вже заповів його 43 Відділ ім. Ол. Пчілки, памятаючи, що його па- тронка була знавцем і видавцем народніх узорів. Цікаво було б це перевести також у Ню Йорку, що вже на виставці показав такі гарні моделі. Але і в Рочестері чи в Клівленді це вдалося б. Та вирізнені сукні треба конче закріплювати на світлині. Там во ни запрезентуються всім нашим читачкам і свідчитимуть про смак і традицію українського жіноцтва. НОВІ ВИ ДАН Н Я Л. Старицька-Черняхівська: Іван Мазепа. Драма на V дій і IX одмін. Накладом ООЧСУ і Української Книгарні ,,Гозерля“. Ню Йорк, 1959. Ст. 152. Ціна 1.50 дол. У роковини Полтавської битви наші видавництва показали нам наново великого гетьмана у тала новитому зображенні Л. Стариць- кої-Черняхівської. Іван Мазепа — це державний муж, що все своє життя провів у тонкій політичній грі, готуючи великий удар. Для цього він оточив себе групою вір них людей, забезпечив взаємини з заграиицею і приготувався на всі можливості. Може і в цій його роз важності лежала причина його не вдачі. А її виказав він у різних ситу аціях. У розмові з Палієм, закова ним у залізні кайдани, з царем, що відвідав його в перебранні капіта на та на нараді, яку відбуває зі старшиною. Всюди — це тонкий знавець людей, вироблений полі тик і відважний лицар. Та найбіль ше чуття виказує в коханні, що „пізньою квіткою4' зацвіло на йо го шляху. Оце почуття надає ще більшого трагізму його й Мотрони постатям. Багато дієвих осіб пересуваєть ся через цей твір. Бутний цар Пе тро, вірний Орлик, безвільний Ко- чубей, відданий Войнаровський. Взагалі у драмі зарисовується не тільки постать гетьмана, а ціле йо го середовище, ціла епоха. Цього року припадає 90-ліття народження драматурга Л. Ста- рицької-Черняхівської. Відзначу- ючи цю дату ще раз вклоняємось її талантові, що подарував нам ще одну і то могутню картину вели кого Гетьмана. Л. Б. ПРИМХИ МОДИ Дуже кольоритні мотиви моди 1900-их років, виведених у фільмі ,,Джіджі“, знаходять собі дорогу до туалети сучасних красунь. Від повідно стилізовані деталі зявля- ються тут то там на найновіших моделях. Особливо прийнялися хутряні шапки та багаті в пера й прикраси капелюхи. Віра Ке ВИРІВНЮ ЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! ВЖЕ ВИЙШОВ ІЗ ДРУКУ збірник П Р О Л І С К И Ціна 50 ц. Відбитка з „Нашого Життя“ Замовляти в Централі СУА Вишивані вечерниці
Page load link
Go to Top