Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Салатна Рути Н а Ф л о р и д у н е п о ї д у Усе почалося так само, як і ми нулого року. Отже, я спершу по чала від мрій. Писала до бюр по- дорожів, розглядала барвні вака- ційні проспекти, студіювала ціни готелів у Парижі, Лозанні, Мюн хені, дивилась ;на казкові краєвиди Вайкікі Віч на Гаваях, захоплюва лась фотознімками соняшних по кладів прогулькових кораблів по Караїмських теплих морях, обчи сляла віддаль у годинах лету від Ню Йорку до Гавани на Кубі, на острови Багама, на острови Бєр- муда, або як волієте по-американ- ськи — Бермюда .. . Потім, ,,'поле обстрілу44 (як ка же колишній володар моїх почу вань, а тепер мій законний чоло вік) — 'звузилося. Хто ж має стіль ки часу і що також важливе, таке конто в банку, щоб могти вибра тись на вакації ,,по слідах мину лих років44, до Европи? Правда, у нас у Нк> Йорку подорожі по Ев- ропі модні, зокрема серед книга рів і їх родин (спершу поїхала до Евроіпи Славка Сурмач, а за нею й Надя Пастушенко з чолові ком) — але це що інше. За. мої „салатки44 до Европи не поїдеш. Ну, то потім стануло на Флори ді. Чомуїж (би ні? Усі їдуть на Фло риду, всі мої товаришки праці з Метрополії, включаючи в це Ню арк і Ірвіїнґтон, вже були на Фло риді і 'попривозили звідтіля випха них шкіряних крокодилів, якими ущасливлюють в характері дарун ків усіх знайомих, мовляв: ,,.На, маєш, трісни, так як цей кроко дил колись! Я була на Флориді, а ти ні!44 Отже, стануло на. Флориді. По чатково, іце мав 'бути літак. З бро шурки ТВА, яку мені на моє про хання миттю прислати, я довідала ся, що є спеціяльні фамілійні ціни для родин із дітьми, що можна на місці винаймати авто і не треба тягнутися довгі дні сотнями миль, коли ви, приїхавши на Флориду, з місця на летовищі сідаєте в авто, яке чекає на вас і їдете, куди ду ша забагне. До Тампа, до Має мі Біч, до *Кі іВест... Бачите, я непо гано вивчила ці назви. Все це була добре до тієї хви лини, коли згаданий екс-володар моїх снів і мрій, себто мій тепе решній подруг, прийшов до хати і заявив що про вакації на Фло риді немає мови, бо на тиждень нема як їхати, тим більше що лі так треба собі вибити з голови, бо навіщо літака, як Господь Бог дав авто, а азтом сама їзда з Ню Йор ку й назад триватиме шість днів, а йому „бос44 більше відпустки ніж сім днів дати не хоче, хоч гинь або сядь і плач. Ну, і так „спухла14 Флорида. Але це ще не був кінець. Я так скоро не піддаюся, тому на чергу прийшли наші рідні, американські, українського походження, івака- ційні ліітнища. Щоцравда, моя до ня ще не є „на виданні44, але все- таки, мій вибір впав на „Союзів- ку44 Чоловік, запротестував зміс- ця, не лиш тому, що він якраз є членом „Провидіння44 і „Робітни чого Союзу44 а не УНСоюзу, але вперш у чергу з тих оглядів, що на .„Союзіівці44, мовляв, треба па ням нять разів на день (щонаймен ше!) переодягатись. („А як ти до кажеш цього, коли ти разом із ба- ЛЄВ'ОЮ сукнею і купелевим костю мом могла б витримати таке темпо щонайбільше від суботи до се реди?). Ми подумали, порадились (доволі спокійно як на мої нерви і його характер) і прийшли до пе реконання, що таки найкраще з у- сього буде прогулянка з дітьми автом кудись у го,ри, або над озе ро і на тому, бодай в цьому році, буде „шліос44, або як кажуть у нас в Метрополії — „дано44! Прогулянка — цікава .річ, зо крема коли з вами діти. Але що з ними робити, коли табори ще не почалися, а тут мус їхати на, ва кації і то вже? Отже я на вакаціях. Ми всі на вакаціях. Діти, чоловік і я. „ Кемпінгу ємо4 4 над озером, я варю як і варила в хаті після при ходу з роботи, шкіра мені вже злізла втретє (але ніхто не скаже після повороту до фабрики, що я не засмалена), обличчя мені під пухло від комарів, яких тут над о- зерамиї тьма, тьменна... Знаєте комарів? Ні, ви не зна єте комарів, а навіть як знаєте, то не знаєте „американських44 ко марів, які, як і усе інше американ ське, є очевидно „най44. Ці є „ н а й більш докучливі у світі, бо докуч ливість, є як відомо, головною •прикметою комарів. Хоч, тут над озерами, вони воюють за примат у докучливості 'З якимись дивними мушками, що літають цілими ро ями, тихенько і без шуму спада ють на жертву, що не сподіваєть ся нападу і за хвилину відліта ють так само тихенько, але в між- часі вам вже виступила кров на чоло, вухо, чи ніс, від уколів тих тихеньких мушок. Мій син називає їх, згідно з своєю вивченою в. на шій школі номенклятурою, — „сайлент денджер44. Але комарі є таки більш рафі новані. Вони тортурують свої жертви також і звуком, не лиш са мими уколами своїх кровожадних жал (здається, що комарі мають жала — я ніколи не була міцна в природознавстві) — але також, і бренінням своїх крилець. Ця істо рія виглядає менш більш так: Коли ви всовуєтеся вечером до шатра (ми спимо у двох шатрах — мій чоловік має двох знайомих старших пластунів — „Бурлаків44, тож шатра і мішки до спання ми позичили) — треба зробити це блискавично, щоб комарі, що гу ляють по вечірньому небі, не змог ли всовгнутиіся за вами. Але якби швидко ви не всовгувалися — все- таки комарі є швидші, і завжди кілька з них, наче ворожі джети, вдираються в шатро. Тод'і приступається до операції. Засвічується електричну лямпку і мордується комарів. Найкраще ро бить це мій син: має трирічний до свід з пластового табору. Коли вам вже здається, що виї викінчи ли весь комаровий рід і внутрі ша тра ви зможете, піісля цілоденного вакаційного куховарства, посудо- мивства, обпирання дітей і за смажки на сонці — заснути — ви чуєте коло свого вуха тихеньке: бззззззззз... Бзззззззз — наростає і за хви лину іце вже БЗЗЗЗЗЗЗЗЗ через велике „З44 і тоді не лишається ні чого іншого, лиш чекати, доки ко- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top