Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Кілька годин на світовому форумі (Репортаж із конгресу МЖРади) Монтреаль, 6. червня 1957. До вкруги Мек Нільського Універси тету оживлений рух. Щораз то но ві авга в'їжджають в алеї універ ситетського скверу, під'їжджають до головного входу, де на дверях видніє напис: Конгрес Міжнарод- ньої Жіночої Ради. Ось і ми вже у вестибюлі. Як у калейдоскопі зміняються лиця — різні раси, строї, чути різні мови. Одначе пе реважає англійська. Оживлені при вітання, короткі запити чергують ся з напруженими поглядами орга* нізаторок. На бічних столиках роз- ложена література, преса, про спекти організацій, цілі стінні ви ставки екзотичних країн. Доходить 10.30 і з коридорів посувається все до амфітеатраль- ної залі. ,,Преса“ йде нагору, на своє обсерваційне місце. Центр займають делегатки у визначених рядах, за альфабетним порядком країн. В залю нечутно хлинула атмо сфера хвилювання. Свідомість то го, що тут зійшлися найкращі, ви брані з усіх кінців вільного світу, щоб радити і встановити про до лю міліонів, міліонів душ, прони кає думки присутніх і серце бєть- ся сильніше в очікуванні чогось надзвичайного. З гідністю і споко єм піднімається в президії д-р Едер, президентка Ради, висока, струнка, сива дама старшого віку, з виразом опокою й гідности на гарному Обличчі. Вона вітає весь збір та зголо- шує двох запроектованих членів— І'зраель і Філіппіни. Пленум пого джується і делегаток запрошують до залі. Філіппіни не вислали пред ставниці і при вході зявляється тільки ізраельська делегація, що під загальні оплески займає міоце. Зворушливими словами згадує гтезидентка тих, що відійшли у вічність. Повстанням із місць і ти хою молитвою вшановує збір па- мять тих, що на схилі літ віддавали свій труд і свою любов тим, що прийдуть уже після них. І промай нула думка: Чи той мент спільної, мовчазної молитви за добрих сві ту 'цього не міг би бути паоостком міжнароднього, вселюдського' по розуміння і зрозуміння? Та це ір реальне тоне в реальному, широ кому світі, де світле покрите тьмою і де людина гине в людині... Секретарка викликає поодинокі делегації, представляє їх. Одні за одними підносяться з місць: то вистроєні самопевні англо-саксон- ки, то старенькі, діловиті пані з-по серед них. Дистингованих фран цуженок очолює струнка, елегант на п-гіі Лефоши в чорній туалеті. Скромно і стримано презентуються делегації давніх європейських кра їн — Бельгії й Швейцарії, яким уже не залежить на ефектах. Во ни давно признані і їхнє імя гово рить само за себе. Одна за одною підносяться з місць делегатки ЗДА — а в її складі одинока у- країнка — делегатка конгресу — наша Олена Лотоцька в чорній сукн'і й чорному, ефектовному ка пелюсі. Починається звітування за три роки праці. Ідуть короткі, змістов ні звіти за альфабетним порядком країн. Відчувається організаційна виробленість, певність виступу. 0- живлені оплески збирає енергійна фінська делегатка, що з молоде чим завзяттям звітує про працю своєї Ради, як про переможний хід помимо перешкод, як у тонах музики Сібеліюса, незабутньої Фінляндії. Від скандинавських кра їн повіває морозною свіжістю фйордів, завзяттям мореплавців. Припадок зумовлений альфабет ним порядком втискає поміж скан динавські країни тропічну Нігерію, що стоїть перед Норвегією. Де легатки Нігерії — це темні негри тянки з блискучим поглядом очей, їхні барвисті народні строї, висо кі зазої на головах підкреслюють їх горду окремлнність. Виступ однієї з цих делегаток пересипа ний палкими закликами за виклю чення з життя дискримінації, за рівність і1 свободу всіх народів сві ту. Нова Зеляндія, Південна А- фрика, далека Танганіка, вкінці маловідома Юганда — закінчують д о е г и 'Й ряд звітів. Після Юганди слідувала б за альфабетним по рядком Україна, але її — немає. Тут обривається струна... кінчить ся пленум і українські гості й жур налістки ідуть як і всі, на працю комісій. Ідуть проникати в хід ве ликої, ділової машини, в якій ко жен елемент має своє місце, му сить діяти і мусить давати рясні плоди праці. Наталя Пазуняк Делегація Національної Ради Жінок Америки на конгрес МЖРади у Монтреалі. У першому ряді (друга зліва) Олена Лотоцька, голова Союзу Українок Америки. The delegation of the National Council of Women of United States at the conference of International Council of Women in Montreal, Que bec, Canada. In the first row (the second from the left) Mrs. Helen Lo- totsky, President of UNWLA.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
