Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У розмові з Бегум Беґум Анвер Ахмед, делегатка Пакістану до Комісії Прав Жінки при Он. Begum Anver Achmed, the delegate from Pakistan to the Commission on Status of Women of United Na tions, was interviewed by a repre sentative of Our Life (p. 16). •Комісія Прав Жінки при ОН не давно тому відбула свою одинад цяту сесію в Ню Йорку. Оції на ради дали мені цікавий вгляд в різні жіночі проблеми цілого сві ту. А ще більше .хвилювали мене жіночі постаті, що засоли тут, щоб над ними дискутувати. Такі ївони були різні своїм виглядом і похо їм досвідом. А чи зможемо осягну ти цього, коли будемо боятись ви ступити1 поза рямці нашого „ґет- та“ ? На мою думку, нашим голов-ним завданням є вщіпити у душі наших дітей любов до свого рідного (своєї Церкви, мови й культури) і якщо ми вивяжемось якслід із цього завдання, тоді сповнимо свій обо'вязок. Сепарація від іншомов них дітей не є позитивним вихов ним засобом, бо скоріш чи пізніш вони ввійдуть у чуже середовище. Краще, щоб вони входили в нього під доглядом і керівництвом бать ків і як українці, ніж щоб мали попадати до нього випадково або крадькома, приховуючи своє на ціональне я. Орися Лончина дженням! Однією з активних чле нок цієї Комісії я зацікавилась особливо. Це була Беґум Анвер Ахмед із Пакістану. По закритті сесії я мала нагоду зустріти її. Коли я їхала на умовлену зу стріч у її домі, сподівалась знай тися в „орієнтальному14 середови щі. Мені ввижались гарні килими, екзотичні меблі... А тут увійшла я в дуже модерне мешкання, просто устатковане в легко пастельних відтінках. Мене це навіть трохи розчарувало. Але зявилась наша Беґум у чудовому ,,сарі“ в золота й гранату, що так гарно відбивав від її смуглої шкіри й чорного во лосся. І враз мешкання дістало від того якийсь екзотичний відтіі,нок — саме те, чого я в ньому шукала. Беґум А'Нвер Ахмед — міати 16- літньоіго сина і 13-літньої дочки. Тому й вона живо зацікавлена в усіх проблемах матері й дороста ючої молоді. На її думку — цьо горічна сесія звернула головну увагу — особливо під кінець — на проблему працюючої матері. Це буде однією з головних диску сійних тем для слідуючої сесії, що відбудеться у Женеві. — Ми, зі Сходу, мріяли все, ка же вона, осягнути для нашої жінки достатнє харчу ванняет, відповідне мешкання й загальну освіту. Зда валось, ЩО’ це буде вершком на шого щастя. А коли' прийшли на Захід, де це все вже осягнене та ще й багато більше іможна о- сягнути, жахає нас безмірно ота молодеча злочинність. Дальше торкнулася Бегум вели кого зусилля — фізичного1 й пси хічного — що його вимагає заріб- кова праця від матері. Можливо, що воно причинюється в. певний спосіб до збільшення цього- зане паду молоді. Правда, соціологи згідні з тим, що роля матері., осо бливо тієї, що працює зароб-ково, основно змінилась у родині. Але не погодились ще щодо оцінки висліїдів. Одні вважають їх кори сними, другі погубними. Пакістан, як ново створена дер жава, щойно розвиває своє само стійне життя. Тому розбудовує своє господарство так, щоб мати не мусіла покидати свого дому і йти заробляти. Чи це дасться за гально перевести, не можна тепер сказати. Господарство країни за лежне від багатьох чинників, а не тільки добрих намірів її органі заторів. Дальше поплила наша розмова про життя і змагання жінки у Па- кістані. Мене, як учительку ціка вило в першу чергу шкільництво. В.днедавна там навчання обовяз- кове, як для хлопців, так і для дів чат. Шкільна система побудована у трьох площинах. Елементарне навчання до 12 літ, коедукаційне середнє шкільництво поділене, а вище знов спільне. Бегум не 'Пого джується з амер. виховною систе мою, наскрізь коедукаційною. На її думку — вік середньої школи є „небезпечний" Та на мою зав- вагу — що відокремлення молоді в тому віці теж має свої хиби — погодилась. Згодом наша розмова перейшла на жіночі організації. Все-Пакі- станська Жіноча Організація із 50 Відділами покриває цілу країну своїм впливом. Вона живо вклю чилась у жіночий рух та служить головно харитативним цілям. Крім того діє в іПакістані кілька клюбів жінок-професіоналісток і є кліти на Т-ва Жінок-Універсанток. Ду же надійно розвивається серед мо лоді пластовий рух і Пакістанський Дівочий Пласт в останньому часі дуже скріпився. Беґум згадала також про полі тичну активність пакістанського жіноцтва. Під час недавньої бо ротьби за незалежність пакістан- ська жінка політично дозріла. Бо ротьба дала їй політичне виро блення і право домагатися свого місця в ново-створеній державі. Тому бачимо в пакістанському парляменті ЗО жінок-посолок, а в організаціях багато жіночої мо лоді. Дарма, що у професійному житті і в адміністрації ще немає багато жінок. Є невелике число вчительок, лікарок, медсестер, бю- рових сил і невелика кількість фа бричних робітниць. На цьому закінчилась наша роз мова про жіноцтво у Пакістані. Я поінформувала Беґум про нашу організацію і передала їй англо мовну „Жінку України" та кілька чисел нашого журналу. При чашці чаю ми ще гуторили про наших ді тей, що, як усім матерям, так і нам завдають клопоту. Олександра Різник гол. 53 Відділу СУА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
