Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із свята Лесі Українки 47 Відділу СУА в Рочестері: Деклямація „Сім струн“ ССС.Р випливає із системи ви зискування людини людиною, і з к о лоні ял ьноіг о г р абув анн я людських сил в Україні. Як не було -місця на повільне здобу вання .праїВ' за царських часів, так і- не можна -було достосува- ти здобутого рівноправні до. спромог і потреб жінк и. Навпа ки, на неї навалили найважчу і шйбільш брудну роботу і Цього навіть не заперечують і: не замасковують її експлуата тори. Про це згадує Перл,а Ме- ста в Запоріжжі, що там подив ляла. фабрику -сталі, зладжену зовсім на подобу найновіших ста лев арен ь в ЗДА. Що така праця не відбива ється корисно на житті роди ни — ЦЬОГО М И !Певні. Чи може вона /при цьому господарити чи івиховуївіати дітей? Та в СС- СР не привязують ваги до ро динного життя', -а навпаки -— стараються усунути вплив ро дини на виховання 'молодого покоління. А що така праця1 ни щить передчасно їздоровні жін ки — «це теж ні коїло не звору шує. „Людей у нас до'сить” — ось гасло, що його відміняють на всі лади. Українська жінка на еміграції теж не має легшого шляху. Чиї в умовиїнах таборового життя, чи іна новому поселенні вона мусить важко працювати, щоб удержати бюджет родини у рів новазі. Нові умовини життя, «праці і труднощі іклімату вона переборює важким зусшіляїмі. Не диво отже, що іце теж. від бивається! на родинному житті'. Хоч кругом бачимо добро бут — придбання матеріяльних вартостей, проте підупадає ро динне життя. Жінка не може дбайливо вести1 дітей, не може ■надати родинному домові того затишку, що його він потребує. Як бачимо — явища й на слідки в обох віток нашого на роду 'менш-більш подібні. Дар ма, ЩО ПРИЧИНИ ДО (ЦЬОГО інші, ;а всюди підставою є економічні труднощі! прожитку. До речі кажучи — такі самі: ^проблеми існують і в інших на родів. Та їх нормальні умовиїниі розвою не довели до такої при крої форми цього стану, як* ще спостерігається в нас, на рід них землях і на еміграції. І в вільному -світі спостеріга ємо заклики до повороту жін- іки до домашнього вогнища. Та їх не провадять мораліза торським тоном інж. А. Качора, а конкретними заходами. Пе редусім відповідним поставлен ням і насвітленням ролі жінки- г о еподи ні і матері. Ніде правди діти, це стано вище в нас недоцінюєтьсяі. До машню праїцю жінки легкова жать усі, мужчини й жінки. До неї не привязують ніякої ваги й іпро те може -сказати щось редакція „Нашого Життя”, що дістає докори за „надто вели ку господарську частину, що, обіймає аж 5 сторінок тексту!” Тоді, коли ця правд в госпо дарці держави має свою велику вагу і від господарської справ- ности жінки залежить частої розвій родини. Це ізжували со бі вже західні народи й- присвя чують ролі домашньої госпо дині поважні -студії. На універ ситетах існують уже факульте ти домашнього .Господарства. Світовий Союз Матерей опра цював на конгресі у Парижі ві 1950 р. участь домашньої го сподині у господарстві* країни й на підставі того висунув де кілька домагань до Економіч ної і Суспільної Ради іпри 06- єднаних Націях. Таке в загальному наше ста новище до- економічної рівно- 'пріавности жінки. Тяіпа до заро бітку стає явищем загрозли вим ДЛЯ; родинного життя. Та протидіяти їй треба реальни ми заходами, підносячи ізавдан- ня домашньої господині й ма тері до належного значення'. Сюди належить також намаган ня включити й чоловіка у хід домашніх зайнять, щоб він не відмежувався' від них та на вчився їх розуміти. Стаття інж. А. Качора дуже обшиїрна й заторкує багато ін ших питань, яік напр. поверхов- ність праці молодих дівчат, іпершенство заміжніх жінок пе ред неодруженими в праці, м<а- л е з ац і.к.а вл енн я р о динними1 справами в освічених жінок та систему родинної іплатні, що допомогла б перебороти лихо. (Кожна з цих справ заслуговує на те, щоб спинитись на ній ширше. Та в ряміах цієї статті не можна вмістити всього' і про це можна буде поговорити о- ікремо. Л. Бурачинська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
