Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Новий підхід ДЛЯ НАШОЇ МОЛОДІ Почувши про літературний курс, що його відкрила у Торонті Олександра Копач, ми звернулись до неї, як відо мого педагога, з проханням — розка зати нам про те, як постала ця вихов на станиця. У літературному курсі О. Копач бере участь гурт молоді в 30-35 душ. Ред. Юрчик Т. завзято читає. Мої слова привіту не доходять до його уваги. Щойно тінь, упав ши на книжку, приневолила йо го піднести зір на мене. — Що читаєш, Юрчику? — спитала я, дуже зацікавлена йо го пильністю. — Про лицаря Ролянда. — Гарне? — питала я даль ше. — О, так, — відповів з усмі хом. Глянула я на книжку — ан глійська мова. — А читав ти про нашого князя Ігоря? — Ні, — а по хвилині додав: — А як називається книжка? — ,,Слово про Ігорів похід“. — Ні, зовсім не знаю, — і знову ладив-ся читати свою книжку про Ролянда. Впродовж кількох днів не сходила мені з голови ця коро тенька розмова. Молодь не чи тає чудових творів нашої ста рої літератури! Не пізнаючи свого, захоплюється виключно чужими постатями у чужій мо ві. А хто тому винен? У народніх школах діти вчаться читати, писати, вивча ють наших пісень, віршиків. Це правильно, згідно з віком ді тей. Але молодь не має того, що повинна мати. Того самого року восени на ша преса писала багато про по требу студій української літе ратури й мови на університетах у Торонті й Оттаві. Не браку вало й приватних розмов із студентською молоддю в цьому напрямку. Вкінці — який бід ний вислід: пять студентів впи салося на українське в торон- тонському університеті. На ці ле значне число українського студентства. Причина ясна. Сту денти не підготовані до того ні психічно — заінтересуванням, і не мають мінімум знання, ко нечного до студій. Очевидно, поміж народньою школою й у- ніверситетом за глибока про галина, за великий скок. Прийшла зима. Думка несла мене нераз у нашу гімназію, до нашої молоді, і арно Оуло ра зом працювати, читати твори, пізнавати осяги нашої нації, су- хмувати у хвилинах упадку, та знов іти на височини. Нема тут нашої гімназії! Але молодь є! Та сама, добра, талановита, на ша молодь! „Бчишся не для се бе, а на те, щоб другим пере дати", пригадувались мені сло ва моєї матері, що завжди зао хочувала мене працювати не тільки для себе, але й для дру гих. І -пішла я до молоді — пла стової. Іншої не знала. Зібрався маленький гурток охочих. Стали ми вчитель раз на тиждень, у суботу. Після ва кацій зголосилося більше чи сло. Та не всіх можна було при йняти. 12-13-р,ічні юнаки не вмі ли добре читати й писати по- українськи. Та в черговому році гурток зріс потрійно. Приємно разом працювати. Постійно, пляново, від самих початків пізнавати нашу літе ратуру. Моттом нашого курсу стали безсмертні слова Гр. Ско вороди: „Пізнай себе самого" Не раз огортало мене звору шення, коли бачила, що разом з імоїми молодими приятелями йду до джерел духа української нації... Приготування матеріялу і но вий підхід до молоді прино сить охоту поглиблювати своє знання і не дозволяє обмежи тись думці на щоденні справи і матеріялістичний круг думан ня. Це мій моральний капітал. Та попри це прийшла неодна тяжка хвилина. Ціла наука по будована не на примусі, а на зацікавленні, на амбіції молоді, на ЇЇ витривалості. Це змагання за характер, за обличчя нашої молоді. Неодну добру пораду одержала я в тому від близьких приятелів, а особливо від М. Пастернакової, що постійно ці кавиться курсом. Багато ожив лення в науку внесли дуже ці каві, багато ілюстровані викла ди проф. д-ра Я. Пастернака Із Свята Матері 47 Відділу СУА в Рочестері: Група дітей с-піває „Многая літа, любій мамі!“
Page load link
Go to Top