Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ІВАСЬ ПРОЩАЄТЬСЯ З ЛІТОМ На горбочку був лісок, Нижче річка і пісок, Рйбки, рачки у ріці, А в пісочку камінці. У ліску пташат багато, А на фармі мама й тако — Там Івасик серед трав Ціле літечко гуляв. Гей, нема то, як село! Гарно, радісно було: Вітрик спеку холодив — Видно, хлопчика любив. Усміхалось сонце мило — Видно, хлопчика любило. Добрих друзів хлопчик мав, Ні хвилини не скучав. Час минав... І до села Пишна Осінь підійшла. Та побачив Іванець, Що вакаціям кінець. Попрощати треба друзів Тих, що в лісі, тих, що в лузі, І вертатися в свій дім В дальнім місті гамірнім. Ще останні дні... І ось Від'їжджати довелось... Йде Івасик на горбок, Йде на річку до жабок, До пташат іде в діброві: „Зоставайтеся здорові!" (Слізка: кап!) „Прощайте всі Сарни й зайчики-трусі!“ І поїхав... День минув, Смуток свій Івась забув, Любить всі свої книжки, Оглядає образки. Нагулявшися доволі, Він учиться гарно в школі, Бо ж не дармо серед трав Ціле літо спочивав. Р. Завадовим ГОРОБЕЦЬ Г оробець-молодець Купив собі топірець. Назбирав у лісі дров, Нарубав, наколов. Наносив до свого двору, Наскладав аж повну гору. І вже певно зиму цю Буде тепло горобцю. Д і м а КОТИК — ШКОЛЯР Пішов котик на торжок, Купив собі кожушок. Купив собі ще й буквар, Каже котик — я школяр! Але це ще не кінець, Він купив і олівець. І зшитків купив аж пять, Щоб було на чім писать. Що ж тепер із тим робить? Мусів торбу він купить. Поскладав школярський крам І пішов до школи сам! Ніхто котика не вів. В школі в першу лавку сів. Пильно вчився вісім літ, Виріс з нього вчений кіт. Кость Вагилевич ПО ГРИБИ Хто це бродить в темнім гаю? Галя там грибів шукає. Станула біля ялички й подивляє печерички. Під пеньками чепурненькі Притулилися підпеньки. На горбочку, наче цар, Настовбурчився козар. В холодочку вигідненько Маслюки лягли мягенько. В мох сховався, мов у пух, Червоненький моримух. Та найкращі, так таки, Гетьманенки щираки! Галя їх усіх забрала І у кошичок сховала. Н. М у д р и к МАЛИЙ ЕМІГРАНТ В Німеччині я родився, в далекому краю. — Та про рідну Україну, я не забуваю. Хоч великі там міста, І красні палати. — Та я люблю славний Київ І рідні Карпати. Звідти в Бельгію поїхав, Бо там мої тато, — Записались на роботу, Вуголь добувати. Ця країна страх багата, І добрі там люди. Та на рідній Україні, Ще краще нам буде. Тепер живу в Америці, Це добра країна. За це ми її зовем — Друга Батьківщина. Тут я вчуся, ходжу в школу, І тут виростаю. — Та про рідну Україну, Завжди памятаю. Степан Женецький Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top