Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ІВАСЬ ПРОЩАЄТЬСЯ З ЛІТОМ На горбочку був лісок, Нижче річка і пісок, Рйбки, рачки у ріці, А в пісочку камінці. У ліску пташат багато, А на фармі мама й тако — Там Івасик серед трав Ціле літечко гуляв. Гей, нема то, як село! Гарно, радісно було: Вітрик спеку холодив — Видно, хлопчика любив. Усміхалось сонце мило — Видно, хлопчика любило. Добрих друзів хлопчик мав, Ні хвилини не скучав. Час минав... І до села Пишна Осінь підійшла. Та побачив Іванець, Що вакаціям кінець. Попрощати треба друзів Тих, що в лісі, тих, що в лузі, І вертатися в свій дім В дальнім місті гамірнім. Ще останні дні... І ось Від'їжджати довелось... Йде Івасик на горбок, Йде на річку до жабок, До пташат іде в діброві: „Зоставайтеся здорові!" (Слізка: кап!) „Прощайте всі Сарни й зайчики-трусі!“ І поїхав... День минув, Смуток свій Івась забув, Любить всі свої книжки, Оглядає образки. Нагулявшися доволі, Він учиться гарно в школі, Бо ж не дармо серед трав Ціле літо спочивав. Р. Завадовим ГОРОБЕЦЬ Г оробець-молодець Купив собі топірець. Назбирав у лісі дров, Нарубав, наколов. Наносив до свого двору, Наскладав аж повну гору. І вже певно зиму цю Буде тепло горобцю. Д і м а КОТИК — ШКОЛЯР Пішов котик на торжок, Купив собі кожушок. Купив собі ще й буквар, Каже котик — я школяр! Але це ще не кінець, Він купив і олівець. І зшитків купив аж пять, Щоб було на чім писать. Що ж тепер із тим робить? Мусів торбу він купить. Поскладав школярський крам І пішов до школи сам! Ніхто котика не вів. В школі в першу лавку сів. Пильно вчився вісім літ, Виріс з нього вчений кіт. Кость Вагилевич ПО ГРИБИ Хто це бродить в темнім гаю? Галя там грибів шукає. Станула біля ялички й подивляє печерички. Під пеньками чепурненькі Притулилися підпеньки. На горбочку, наче цар, Настовбурчився козар. В холодочку вигідненько Маслюки лягли мягенько. В мох сховався, мов у пух, Червоненький моримух. Та найкращі, так таки, Гетьманенки щираки! Галя їх усіх забрала І у кошичок сховала. Н. М у д р и к МАЛИЙ ЕМІГРАНТ В Німеччині я родився, в далекому краю. — Та про рідну Україну, я не забуваю. Хоч великі там міста, І красні палати. — Та я люблю славний Київ І рідні Карпати. Звідти в Бельгію поїхав, Бо там мої тато, — Записались на роботу, Вуголь добувати. Ця країна страх багата, І добрі там люди. Та на рідній Україні, Ще краще нам буде. Тепер живу в Америці, Це добра країна. За це ми її зовем — Друга Батьківщина. Тут я вчуся, ходжу в школу, І тут виростаю. — Та про рідну Україну, Завжди памятаю. Степан Женецький Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top