Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зирк у тутешню кухню! Кожна країна має у харчу ванні свого населення щось менш або більш характеристич ного, як кажемо часто „типо- вого“ Це зовсім природне яви ще, що витворилось завдяки кліматові й іншим умовинам тієї країни. У першій мірі грас рслю сирівець, що в даній кра їні знаходиться. З нього насе лення комбінує певні страви. Чи могло бути можливе, на віть для заможної верстви у на шій країні — такий багатий ви бір городини чи овочів зимо вою порою, як тут? Велетенська країна, що має таке різне під соння, може дати різні відміни сировини. Україна, пше-ницею та медом пливуча, давала нам теж усяку всячину. Та ніде правди діти — городина й ово чі не були в нас у великому по шанівку. Наш клімат вимагав соліднішої поживи. Харчування залежне також і від клімату. На півночі воно високо-кальоричне (товсті ри би, сало), натомість у підрівни- ковій смузі низько-кальоричне (овочі й городина, худе мясо). Тому й нам, що прибули з від мінного підсоння та звикли до іншого харчування (перевага товстих, мучних страв), здаєть ся дивним тутешній харч і на перший погляд несмачним. А щойно розваживши, знаходимо в ньому багато доцільного і ко рисного. Головна різниця між україн ським і американським харчем — багато нижча кальоричність американського, легша у при ладжуванні, більше сировини. І так можемо перейти засадничі групи харчів і схопити ці різни ці, а вдумавшись глибше в них, знайдемо їх змисл. 1. Городину приправляють тут без додатку муки, сметани чи засмажки. Варена скоро на окропі, вийнята на полумисок, уже при столі кожний додає со бі кусник свіжого масла до неї. Часом вона підправлена легкою мукою з додатком молока (c r e a m e d ), а подекуди з додат ком сметанки, але це вже нале жить до рідкостей. Причина: не підносить кальоричної варто- сги городини, бо цього тут не- потрюно. Даємо кормовому проводові матеріял до переріО- ки, але не обтяжуємо товщем і мукою печінки та надміром товщу цілого нашого тіла. 2. мясо — печене без товщу під вогнем, як колись на рожні. А коли печене в посудині, тоді Оез густих підлив. Мяса вжива ють у більшості худого, часто дроОу, що є легше стравний і не товстий. 6. Мучні страви — каші, га лушки, картопля у незначній кількості, стають властиво ли ше додатком до одної чи двох страв із городини та кусника мяса на обід. Мучна страва як така подається дуже рідко, хіба зимовою порою. 4. Печиво — легке. Найбільш поширені паї — це є мала кіль кість тіста з більшою кількістю овочів, як додаток до обіду. Овочі, які знаходяться в тако му печиві, повязані малим до датком картопляної муки, не- мов у кисілі. Це були б коротенько зі брані різниці у приладжуванні страв на тутешньому терені. Знайдено теж велику різницю у стравосписі щоденного хар чування. Американська родина споживає багато більше овочів, як наша, дальше вживає більше сирої й вареної городини. Та кож більше йде рідин, а голов но молока. Мясо й мучні склад ники — це додатки до їжі. У нас панує погляд, що горо дина й овочі — це властиво не їжа. Забуваємо про велику їх вітаміново-хмінеральну вартість як теж на весняно-літньо-осін- ній сезон задовільно кальорич- ну. Щоб не говорити безпід ставно, -подамо кальоричну вар тість головних овочів: кальорій Одне велике яблуко 100 Один середній банан 100 >2 жовтої дині 50 Скибка кавуна, груба на 1 цаль 100 Одна середня помаранча S0 Один середній помідор ЗО А ,лля порівняння: кальорій Одна мала картопля 100 Одне яйце ЗО Одна ложка сметанки ЗО Одне горнятко маслянки 80 Одне горнятко молока 170 Одна грінка хліба середи. величини 75 Одна ложка бекону 100 Щодо питання ,.смачности“ то це є більше звичка у смаку. Нашому організмові тут уясє непотрібно вареників зі смета ною, чи свинячих котлетів у бу лочці. Та ми привикли до того і продовжуємо це, накладаючи непотрібної ваги. А колй б ми привчались до легшої їжі та старались їсти скибку худого мяса з додатком салати, 'помі дорів та майонезу, то поволи привикли б і знайшли б це смачним. То ж не чекаймо, аж прий- деться нам перебудувати наше харчування за вказівками ліка ря. Тоді ц(* коштує нас багато хвилювання, терпіння, ну, і гро шей. А треба вже заздалегідь зменшити кількість кальорій, що їх наш організм переробляє і відкладає у свої магазини у формі товщу. А цей знов над мірно обтяжує пращо нашого серця. Страви, до яких ми звикли, треба дещо змодєрнізувати та достосувати до теперішніх на ших умовин. Це зовсім не змі нить, а навпаки збагатить наш кулінарний засяг, коли схо чемо використати ті широкі можливості, що самі втиска ються, можна сказати підсвідо мо, в нашу кухню вікном і две рима. Відкриймо їх широко для о- собливостей цієї країни, прий мім їх свідомо, а наше кулінар не вміння зуміє їх погодити з нашими вимогами та створити харчування відповідне для на шого організму. Наталя Костецька
Page load link
Go to Top