Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жінка науковий дослідник країнський і співачка все в нар. вбранні. Поміж те виступи в радіо, що тоді -вже мало укра їнські години. І врешті поворот до Дітройту в 1934 p., де радіс но повітала її українська гро мада. — І знову почалась та сама праця. Брат Іван дбав про по пуляризацію української пісні і за його заходами відбувались музичні вечірки в американ ських школах та інших середо вищах. Дальше виступи в ви ставах, концертах, академіях. Не було української організа ції, що не звернулася б до ме не. Та найрадше я співала для нашого жіноцтва. Я є членкою Союзу Українок Америки від 1930 p., була головою 16-го Відділу і добре .почуваюсь у крузі наших громадських пра цівниць. І тепер з радістю за співаю на святі 70-ліття жіно чого руху, на яке мене вже Фі лія СУА запросила. Слухаємо платівок, награних впродовж років. Із патефону пливуть мякі звуки її голосу що набирають у драматичних моментах несподіваної сили. Співачка згадує. Ось пісня, що її подарувала їй Сальомея .(Ой у полі садок), а ось арія з „На талки Полтавки“ (Чого вода каламутна). Тут супроводить її брат Іван, а тут уже дочка Га ля. З кожнею піснею звязаних стільки спогадів! Пригадуються й ролі. Так ба гато їх, що годі зразу сказати яка саме найбільш їй відпові дала. — Казали, що я добре віддавала Наталку, — каже за думано співачка. І я вірю в це, на вид її карих очей, що промі нюють в її українському об личчі. Чорні коси, покладені вінком, надають і сьогодні їй молодечого вигляду. — Та найкраще почувалась я в драматичних ролях. Мару сю в „Ой, не ходи Грицю" я справді глибоко переживала. Все, що приходилось грати, я старалася зрозуміти й переда ти. Здається мені, що всю до лю й недолю української жінки я винесла перед глядача. Із патефону пливуть щораз то нові пісні. Слухаємо розпо віді співачки і думки снуються. Сьогодні читаєхмо нераз про жінку науковця або д о с л ід н И ' ка, жінку в хемічній ляборато- рії, при мірильнім апараті, при мікроскопі. Але 40 літ тому треба було мати сильну волю і завзяття, щоб перебороти всі перешкоди, що стояли на шля ху науково-дослідної праці жі нок. Безмежну любов до науки і захоплення для дослідів ви явила Валентина Радзимов- ська, що померла 22. грудня 1953 р. в Чампейн, Мишиґен. Між фахівцями всього світу придбала пошану і признання, між співробітниками та учнями любов і подив, а багатьом зем лякам була незнана. Професор університету, док тор медичних наук, дійсний член Наукового Т-ва ім. Шев ченка і Вільної Української А- кадемії Наук, Валентина Радзи- мовська народилася на Полтав щині в м. Лубнях 1. жовтня 1886 р. Батько її Василь Янов- ський, свідомий громадянин, брав участь у герцоґовинськім повстанні і написав про це спо мин в Літ. Наук. Вістнику з 1911 р. Мати Любов Яновська, родом Щербачова, відома пи сьменниця. Училася в гімназії в Києві. В роках 1906—1912 студіювала на медичному факультеті Київ ського Університету ім. св. Во лодимира, а 1913р. здала „з відзначенням“ державні іспити на звання лікаря. її залишили* асистентом при катедрі фізіо-І логічної хемії при тому ж фа культеті, яку провадив проф. А. А. Садовня. З ним працюва ла при дослідах в лябораторії Звідкіля ця українська чуттє вість у жінки, що з рідного краю винесла тільки шматок краєвиду? Суворість чужини не вгасила в ній мистецького вог ню, що горів Д.ЇЇЯ свого рідно го. Із її слів і згуків сплітаєть ся історія змагань одного по коління, Піонерського поко ління, що перше проклало зро зуміння для української пісні в американському суспільстві. Л. Бура ще як студентка. 1915 р. підви щено її на старшого асистента, а 1918 р. стала приватдоцен- том. 1924 р. обороняла блиску че диссертацію: „Про вплие водневих йонів на життя клітин теплокровного організму“, і присуджено їй вчене звання „доктора медичних наук“. Від тоді очолювала катедру фізіо логічної хемії в Київськім Уні верситеті, пізніше ІНО. Рівно часно з педагогічною працею керувала лябораторійними до слідами в Медичному і Педаго гічному Інститутах. 1923 р. видало В-во „Час“ е Києві її наукову працю з двома малюнками, 15 таблицями і 17 діяграмами: „Діти з часів рево люції" Для цієї книжки проф. Радзимовська прослідила зі своїми співробітниками фізич ний стан 6,000 дітей в різних місцевостях України. Револю ція, війна і голод залишили страшні наслідки на здоров'ї людности, а головно дітей. Во на завзивала до боротьби за здоровя виснаженого і невід порного молодого покоління України. 1929 р. проф. Радзимовську арештовано в звязку з проце сом СВУ Просиділа у больше- вицькій вязниці більше року, з того сім місяців в одиночці. Коли вийшла з тюрми заборо нено їй як „підозрілій" вести наукову працю в Університеті Педагогічному Інституті, Ака демії Наук. „Політична непев ність" не давала їй ніде зачепи тися. Врешті стала керівником біо- хемічних відділів при туберку льозному, ортопедичному і психоневральгічному інститу тах. У нових умовинах присвя чувалася питанням клінічно*1' біохемії. Проф. І. Базилевич р часо-писі „Свобода" ч. 55 ц. р. означує: „вивчала особливості реактивних змін кісток після зламів, характер внутрічереп ного тиснення після введення гіпогіпертонічних розчинів у кров, мінеральний обмін при туберкульозі 'КІСТОК і вплив ге ліотерапії на перебіг його. Але Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
