Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жінка науковий дослідник країнський і співачка все в нар. вбранні. Поміж те виступи в радіо, що тоді -вже мало укра їнські години. І врешті поворот до Дітройту в 1934 p., де радіс но повітала її українська гро мада. — І знову почалась та сама праця. Брат Іван дбав про по пуляризацію української пісні і за його заходами відбувались музичні вечірки в американ ських школах та інших середо вищах. Дальше виступи в ви ставах, концертах, академіях. Не було української організа ції, що не звернулася б до ме не. Та найрадше я співала для нашого жіноцтва. Я є членкою Союзу Українок Америки від 1930 p., була головою 16-го Відділу і добре .почуваюсь у крузі наших громадських пра цівниць. І тепер з радістю за співаю на святі 70-ліття жіно чого руху, на яке мене вже Фі лія СУА запросила. Слухаємо платівок, награних впродовж років. Із патефону пливуть мякі звуки її голосу що набирають у драматичних моментах несподіваної сили. Співачка згадує. Ось пісня, що її подарувала їй Сальомея .(Ой у полі садок), а ось арія з „На талки Полтавки“ (Чого вода каламутна). Тут супроводить її брат Іван, а тут уже дочка Га ля. З кожнею піснею звязаних стільки спогадів! Пригадуються й ролі. Так ба гато їх, що годі зразу сказати яка саме найбільш їй відпові дала. — Казали, що я добре віддавала Наталку, — каже за думано співачка. І я вірю в це, на вид її карих очей, що промі нюють в її українському об личчі. Чорні коси, покладені вінком, надають і сьогодні їй молодечого вигляду. — Та найкраще почувалась я в драматичних ролях. Мару сю в „Ой, не ходи Грицю" я справді глибоко переживала. Все, що приходилось грати, я старалася зрозуміти й переда ти. Здається мені, що всю до лю й недолю української жінки я винесла перед глядача. Із патефону пливуть щораз то нові пісні. Слухаємо розпо віді співачки і думки снуються. Сьогодні читаєхмо нераз про жінку науковця або д о с л ід н И ' ка, жінку в хемічній ляборато- рії, при мірильнім апараті, при мікроскопі. Але 40 літ тому треба було мати сильну волю і завзяття, щоб перебороти всі перешкоди, що стояли на шля ху науково-дослідної праці жі нок. Безмежну любов до науки і захоплення для дослідів ви явила Валентина Радзимов- ська, що померла 22. грудня 1953 р. в Чампейн, Мишиґен. Між фахівцями всього світу придбала пошану і признання, між співробітниками та учнями любов і подив, а багатьом зем лякам була незнана. Професор університету, док тор медичних наук, дійсний член Наукового Т-ва ім. Шев ченка і Вільної Української А- кадемії Наук, Валентина Радзи- мовська народилася на Полтав щині в м. Лубнях 1. жовтня 1886 р. Батько її Василь Янов- ський, свідомий громадянин, брав участь у герцоґовинськім повстанні і написав про це спо мин в Літ. Наук. Вістнику з 1911 р. Мати Любов Яновська, родом Щербачова, відома пи сьменниця. Училася в гімназії в Києві. В роках 1906—1912 студіювала на медичному факультеті Київ ського Університету ім. св. Во лодимира, а 1913р. здала „з відзначенням“ державні іспити на звання лікаря. її залишили* асистентом при катедрі фізіо-І логічної хемії при тому ж фа культеті, яку провадив проф. А. А. Садовня. З ним працюва ла при дослідах в лябораторії Звідкіля ця українська чуттє вість у жінки, що з рідного краю винесла тільки шматок краєвиду? Суворість чужини не вгасила в ній мистецького вог ню, що горів Д.ЇЇЯ свого рідно го. Із її слів і згуків сплітаєть ся історія змагань одного по коління, Піонерського поко ління, що перше проклало зро зуміння для української пісні в американському суспільстві. Л. Бура ще як студентка. 1915 р. підви щено її на старшого асистента, а 1918 р. стала приватдоцен- том. 1924 р. обороняла блиску че диссертацію: „Про вплие водневих йонів на життя клітин теплокровного організму“, і присуджено їй вчене звання „доктора медичних наук“. Від тоді очолювала катедру фізіо логічної хемії в Київськім Уні верситеті, пізніше ІНО. Рівно часно з педагогічною працею керувала лябораторійними до слідами в Медичному і Педаго гічному Інститутах. 1923 р. видало В-во „Час“ е Києві її наукову працю з двома малюнками, 15 таблицями і 17 діяграмами: „Діти з часів рево люції" Для цієї книжки проф. Радзимовська прослідила зі своїми співробітниками фізич ний стан 6,000 дітей в різних місцевостях України. Револю ція, війна і голод залишили страшні наслідки на здоров'ї людности, а головно дітей. Во на завзивала до боротьби за здоровя виснаженого і невід порного молодого покоління України. 1929 р. проф. Радзимовську арештовано в звязку з проце сом СВУ Просиділа у больше- вицькій вязниці більше року, з того сім місяців в одиночці. Коли вийшла з тюрми заборо нено їй як „підозрілій" вести наукову працю в Університеті Педагогічному Інституті, Ака демії Наук. „Політична непев ність" не давала їй ніде зачепи тися. Врешті стала керівником біо- хемічних відділів при туберку льозному, ортопедичному і психоневральгічному інститу тах. У нових умовинах присвя чувалася питанням клінічно*1' біохемії. Проф. І. Базилевич р часо-писі „Свобода" ч. 55 ц. р. означує: „вивчала особливості реактивних змін кісток після зламів, характер внутрічереп ного тиснення після введення гіпогіпертонічних розчинів у кров, мінеральний обмін при туберкульозі 'КІСТОК і вплив ге ліотерапії на перебіг його. Але Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
