Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Піонерство на сцені Культурне життя американ ських українців мало своїх но сіїв, двигунів чи співробітників. Багато з них ще й досі діє у вужчому крузі і тільки ювілей пригадає широкому громадян ству їх світле минуле. До них належить також мистецька си ла Дітройту, що сховалась у затишку родинного життя. Це співачка Стефанія Королишин- Цимбаліст. У гарному мешканні п-ва Цимбалістів багато картин і вишивок. Серед них живе ро дина й плекає спогад про бра та Ів. Королишина, що був зби рачем і музиколюбом. Музи кальність притаманна всім Ко- ролишинам і то в різній формі* Григорій — перший із них, що прибув до Америки, дбав ціле життя про церковний спів. Єв ген зорганізував хор, а Йосип сценічні вистави. Стефанія ви школила сів і й голос, Маруся теж співає добре, а Анастазія укладає пєски. Постать співачки вражає своїм молодечим виглядом. Не хочеться вірити, що українська громада Дітройту вже кілька літ тому відсвяткувала 30-літ- ній ювілей її праці на сцені: ще й сьогодні можна уявити собі її в ролі Наталки чи Окса-ни. що їх вона стільки разів відо- грала. — Дуже мало памятаю рід ний край, — розказує вона на мій запит. — Так і сьогодні ввижається мені: оболоння, на якому паслися гуси і маленький струмочок, що протікав. Памя таю, як мати схилялась над ко ноплями, а я босими ногами добиралась до неї. І цей спо- гад-фрагмент має для мене все свій окремий чар. Коли я втом лена чи неспокійна — виста чить собі це пригадати. Від то го спогаду спливає на мене та кий спокій, що дає силу втому перебороти. — Звісно, пізніші воаження збереглися краще. Спочатку мої батьки замешкали v Ко- говс, Н. й. і там я івперше ста ла співати в хорі під опудою стрийка Григорія. Тодішній па- рох о. Чаплинеь'кий вчив мене деклямації і піддержував у ме не охоту до сценічних виступів. А тут найстарший мій брат Йо сип Королишин зорганізував аматорський гурток. Отже вже дуже рано поставила я перші кроки -на сцені. А коли ми пе реїхали до Дітройту в 1910 р. тоді властиво почалась праця Новий парох о. Євген Бартош був любителем музики, а брат мій Євген зорганізував хор. По- мятаю свій виступ на першому концерті, що ми його дали в честь єпископа Сотера Ортин- ського. Як радісно й охоче спі вали ми! Ще й досі дзвенять в ухах його слова заохоти, коли по концерті мене представили Преосвященному. Переглядаємо давні про грамки й рецензії, дбайливо вліплені в альбом. Виступ за виступом, вистава за виставою ,,Запорожець за Дунаєм“, „На талка Полтавка“, ,,В.ій“, „Ци ганка Аза“, „Чорноморці" Ви стави йдуть у американських залях з великою оркестрою і стягають нову публику — аме риканців, поляків, жидів. Зна ходять відгук в американській пресі. За цією роботою прошу міла війна. А для Стефанії, в її мистецькому рості приходить нова життєва фаза: подружжя й материнство. У 1916 р. стає її дружиною Василь Цимбаліст і незабаром мала донечка Галя побачила світ. Та Стефанія не відходить від музичної праці. У 1919 р. вона виступає в музичному тижні, що його івлаштували американ ські музичні кола і тоді то у- країнці здобули своєю піснею в Дітройті найкраще міісце. А в 1922 р. її виступ у радіо WW Дайлі Нюс належить до істо ричних. Це були іпочатки ра- діо-продукції, яких слухалося птр -слу^вками. Мабуть, упер ше в світі, а в Амеоиці напевне, полинули українська пісня по вітряною хяилею до слухача. — У моїй мистецькій праці розпочався новий етап, коли в 1922 р. пепеїхали до Ши каґо. Тут уже була змога вчи- Стефанія Королишин-Цимбаліст тися співу в консерваторії у проф. Карпентера. Взагалі — круг мій поширився. Я зустрі ла київських співаків Миколу Карлаша, Марію Машир й Іва на Дніпрового, що тоді там ви ступали. А хор Кошиця! Не за буду ніколи свого -першого враження від його виступу. — Взагалі — цей час приніс для мене багато спроб. Уявляє те собі, як я хвилювалась, коли вперше прийшлось мені висту пати з оперовими співаками? Карлаш грав Карася, а я Окса ну в ,,Запорожці" Я сподіва лася почути якусь заввагу і ді стала лише похвалу. А виступ перед великим майстром — Ко- шицем! Здається — ніщо не втішило мене так у моєму жит ті, як усмішка, з якою стиснув мені руку. А Сальомея Кру- шельницька! Коли вона переїж джала через Шикаґо їй влаш тувала наша громада прийнят тя. Я заспівала на її честь і в дружніх її обіймах я відчулг таку теплоту, яку дає щире за хоплення. Це було мені винаго родою за довгі роки праці. Перегортаємо далі книгу сві тлин і вирізків. На світовій ви ставі у Шикаґо Стефанія Цим баліст співає в українському павільоні. Слідує обїздка з у- країнським хором, які аранжу вала американська концертова фірма. Репертуар виключно у
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
