Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Материнство й освіта У своїй статті „Економічна рівноправність і повільний упа док родини“ інж. А. Качор по ставив декілька тверджень. Між ними є й таке: „що більше о- свічені жінки й кращі фахівці, то менше виявляють зацікав лення родинними справами, а подружені, обмежуються зви чайно одною дитиною". Дивне твердження! Щоб ро зібратись у цьому, треба напе ред уточнити деякі поняття. Що розуміє пан інженер сло вом „родинні справи“? Це по няття — розтяжне і може обій мати дуже багато. Це може бу ти домашнє господарство, ви ховання дітей і, врешті, в ціло му — береження домашнього вогнища, ведення цілої родини. Коли розглянемось у своєму окруженні, ясно стане, як дуже пан інженер -помиляється. Хіба не бачимо кругом себе освіче них українських жінок, що є запопадливими господинями? Кожна з них уміє господарити не тільки роскішними амери канськими засобами, а в трудні моменти воєнної й повоєнної господарки. Те саме з виховни ми завданнями, що стають пе ред нею. Освічена мати далеко краще вміє повести свою дити ну, вміє покерувати її зацікав леннями. А в трудних умовинах підсовєтської дійсности, коли треба було хитрощами оберег ти дитину від впливів режиму, це вдавалося власне освіченій матері. Вона вміла відповісти на 'питання дитини, вміла піді брати їй -потрібну лектуру та вказати на порожнечу фраз. А про Трипілля, про археологічні розкопи в Крилосі. Цікаво бу ло учням слідкувати за нашим малярством і архітектурою кня жої доби у викладах проф. Би- тинського. Та все це тільки малесенький початок. Загально в нас велика потреба середнього шкільниц тва, що дало б нашій молоді можність -пізнати себе, свою вартість і своє місце у світі. Олександра Копач що ж уже говорити про родину в цілому! Умовий і моральний рівень жінки надає родині від- печаток. Відповідно до її умо- вого розвитку й моральних за сад розвивається або упадає родина. Тому в розумної, а ще й освіченої жінки буде завжди правильне родинне життя, кра ще розвинені діти і гордий на її істоту чоловік. Друга справа — це одна ди тина, про яку згадує пан інже нер і приписує її жіночій освіті. Обмеження дітей — це велика проблема, й від десятків років вона хвилює соціологів. Не знаю, як можна це вязати з о- світою жінки, коли на те скла дається безліч причин. Найкра щим доказом тут — французи, що віддавна вже нотують упа док народин і стараються всіми силами його побороти. Най більший -відсоток освіченого жіноцтва є в Англії й сканди- іавських країнах, а там немає упадку народин. Остання (за червень 1954) робота спеціяльної комісії 06- єднаних Націй дає висновки у справі майбутнього населення земної кулі. Більш культурні нації дають менший приріст на селення, ніж некультурні азій ські та африканські, що являє собою підложжя для розвитку комунізму. Комісія збирає далі матеріяли та продумує над про- тизаходами. Над такими питаннями по винні попрацювати наші жіночі організації. Варто було б розі слати анкети й зібрати цифро вий матеріял. І дійсно, це може придатись нам під різним огля дом. Наприклад, зібрати відо мості про те, скільки у нас жі- нок-(Ьахівців на еміграції. Про Україну маємо деякі дані в те перішніх публікаціях. А вгли бити ’проблему жіночої освіти на еміграції може стати вдяч ним завданням. Родина — це відвічний духо вий звязок, що лучить найміц- ніше людей докупи. Пригадай мо собі, скільки заходів ужива ли большевики, щоб знищити або послабити цю установу. На початку було багато проектів, включно до побудови домів- комун, де не було б окремих кухонь, були спільні дитячі кім нати і т. д. Та дуже швидко кожна родина відокремилась хоч у малу, але свою кімнатку, де готувала свій скромний обід на „прімусі“ Захитували ро динне життя й тим, що члени родини мало пробували вдома. Чоловік і жінка на роботі, а по роботі різні громадські наван таження. Діти в школі, а по на уці в палаті піонерів чи шкіль них починах. А вже примусове ремісниче навчання розривало юнаків із родиною зовсім. А це все одно не помагало. Що б не робилось, а по якомусь часі ро дина сама стягалась докупи. Звертає увагу тут на емігра ції факт, що дівчата й жінки з підсовєтських країн беруть не велику участь у громадському житті. Це в основному через те, що вони, так би мовити, допя- лись справжнього родинного життя. Своя хата, родина та церква — це те, за чим зголод ніла підсовєтська людина. Вона не хоче відриватись від того, тим більше, що жила в необхід ності -працювати на псевдо-гро- мадському фронті: в різних то вариствах, осередках, клубах і т. п., де проводили комуні стичні ідеї, що спливали з усіх, як із гуски вода. Чи висока освіта і певний фах стають на перешкоді того, щоб жінка мала декілька ді тей? Справу кількости в родині вирішують дві голови. Логіка каже, що одній дитині гірше виростати, ніж кільком братам і сестрам. І тому освічена мати радо відмовиться -від своєї ка- рієри заради дітей. її свідо мість у своїй повноцінності й у тому, що вона .по вихованні ді тей знов може повернутись до свого фаху. Це все дає їй задо волення і спокій, що вона діпя- ла вершин знання і сповнила свій обовязок перед Богом і перед народом. Олена Трофимовська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
