Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Вітаємо королівську пару “московською” була, про те ■вже я не беруся розважати. Третя коротенька пісня співа ється до танцю, таких пісень у нашій стороні дуже багато, пев но не менше, як у Галичині ко ломийок. Я не можу вибачити галичанам, що вони не запису ють мотивів своїх коломийок, або роблять із них якісь немо жливі air brillants і надають їм такі ультра-глупі назви як напр. “Вітрогони"! Ну, та вже й укра їнським пісням часом не краще приводиться, се вже я мала на году побачити, програваючи Лідині ноти, ті, що послані Вам заказною бандероллю, — по- жаль ти ся Боже, на наші вуха! Що мене надто мучить, то се варіяції “Sur des airs favorits de l’Ukraine” і взагалі хотіла б я знати, яка то шельма впрова дила моду на варіяції! Та цур їм, врешті, і варіяці'ям і лихим композиторам!” В одному з дальших листів Леся Українка подає деяке ви яснення чому так цікавиться на- родніми ‘піснями. “Я таки не мо жу не дивитись на народну по езію “літературним” поглядом, і може через те, я так люблю наші ліричні пісні. Я шукала в “Болгарському збірнику” лі ричних пісень, але надаремне, і дуже то мені шкода, бо мені завжди здається, що коли де можна добачити вдачу нар ода, то се скоріше в ліричних піснях та коломийках (не знаю як іще зветься такий род поезії на родної), ніж в балладах та піс нях історичних. Ще теж було б мені цікаво почути мотиви бол гарських колядок, — по словах та по розмірі вони вже нагаду ють щедрівки наші. Та вже ко лись приїду, то до всього допи таюся!” Дальші розмови й дискусії на теми народньої поезії мабуть проходили вже в книгозбірні дадька у Софії. Про це вже не має сліду у листуванні, бо воно й обірвалось із поворотом Драгоманова до Софії у 1895 р. Та докладне знання поезії різ них народів, численні мотиви в її творчості кажуть догадува тись, що Леся ці студії продов жувала. У листуванні з М. Драгома- Коли цим разом наспіло за прошення з Вашингтону на прийняття грецької королів ської пари, я вже знала прибли зно як воно відбудеться. Недав но тому вітали ми в будинку Генеральної Федерації Жіночих Клюбів королеву Юліянну й відбули короткий, але складний товариський церемоніял. Та тепер хотілось точніше приглянутись до перебігу його. У будинку Ген. Федерації зби рається велика кількість жінок, на прийняття передбачених тільки півтори години. Як це ДІ ЄТЬСЯ, що воно так гладко й справно проходить, що кожна вітається з гостем, нікого це не втомить, всі вдоволені і все кін чається в призначеному часі? І знов я у вестібюлі будинку Ген. Федерації. Учасниці прий няття запрошені на годину скорше, як королівська пара. При вході провірюють наші за прошення, на які треба особис то прибути. Тут же каже мені мила заступниця імпрезової ре- ферентки, котра моя кімната, себто де збираються голови а- філіованих чи заприязнених ор ганізацій. І дійсно — сходимось на дру гому поверсі. Витаюсь із голо вою Жінок-Професіналісток, он там бачу гуторить президентка Жінок-Універсанток. У сусідніх кімнатах те саме. Там зібрались голови стей- тових клюбових організацій, а там знов конгресменки та жін ки на визначних урядових ста новищах. Кортить і туди 'Погля нути. Та моя співбесідниця не радить. Кожної хвилі можуть покликати вже на прийняття. новим, бачимо початки того за цікавлення. Як усе, чого торк нулася поетка, проходила вона основно й систематично, а вка зівки дядька допомогли їй у тому. JI. Б. Завдяки дозволові проф. Світозара Драгоманова дістали ми вгляд у листи Лесі до її дядька. Зачерпнувши з них оцю тему складаємо проф. Драгома- нову щиру подяку. Ред. Та всеж слідкую пильно за всім. Жінки напливають і наплива ють. Здається мені, що їх мен ше, як на прийнятті королеви Юліянни. І якось неначе скром ніше одягнені. — Цим разом ми просили тільки саму верхівку, пояснює одна з референток, що знай шлася між нами. Будинок не може вмістити великої кілько сте людей, отже прийшлося ви бирати. Нагло музика, що грає внизу, перейшла на протяжну мело дію. — Оце грецький гимн, кли кнула моя сусідка. Значить — прибули наші грецькі гості. Розмова втихла. Тоді й по чули ми крізь відчинені двері шум привітання у вестібюлі та кроки гостей до гостинної кім нати внизу. Вкоротці розпоча л ась гостина і для нас. У великій вітальні Ген. Феде рації стояла збоку невеличка група. Туди підходили ми по черзі. Першим вітав нас сивий пан в уніформі — це грецький амбасадор. Поруч нього стояла мила п. Олґрін, голова Гєн. Фе дерації, що з радісним усміхом стискала руку й представляла своєму сусідові, королеві. Цей — високий, могутній мужчина схилявся легко і говорив кіль ка слів привіту. А поруч НЬОГО мала, тендітна постать з радіс ним блиском своїх білих зубів — королева. їй хочеться сказа ти щось приємного і я нашвид куруч складаю кілька слів при знання для геройської постави грецького народу. Німий стиск руки і я вже посунулась далі, а за мною підходить уже черго ва голова жіночої організації. Переходжу до буфетної залі, де збираються всі, що вже пе рейшли привітання. Тут пода ють “навстоячки” чай і закуску й міняються враженнями. — Я- ка вона мила! А як скромно зо дягнена! А король вищий на голову за неї! Чи він багато старший? Невже вона — мати аж трьох дітей? Тут уже всі ми згуртовані ра зом. Пересуваюсь поволі, від групи до групи, щоб поговори- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
