Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВЕДМЕДИКОВА ХАТКА ГРУДЕНЬ РІЗДВЯНІ СВЯТА НАДІЙКИ Пухнастий та білесенький Засипав все сніжок. Біжить малеча весело в засніжений садок. З лопатами, з санчатами працює дітвора: — Збудуєм з снігу хату ми посеред двора! Качають сніг, втрамбовують, робота аж кипить. Ось хатка вже й збудована. — А хто в ній буде жить? Малесенькими ніжками вгрузаючи в сніжку, іде-бреде доріжкою Ясюня по садку. А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький, закутаний в платок. — Диви, який будиночок! Як чисто й гарно тут. В таких хатках на півночі і люди теж живуть. На півночі ведмеді є в печерах із крижин; з пінгвінами кумедними вітаються моржі • •• Як гарно, тут, ведмедику, у хатці сніговій! Залазь мерщій в середину, сиди собі й радій! В хатиночці білесенькій Сидить малий ведмідь. Малеча радо й весело навколо гомонить. Набігались, награлися, Ну, годі вже гулять! Прийшла додому Ясочка, лягає Яся спать. І раптом в плач: — Ой, лишенько! Ну, що робить тепер? Забула хатці Мишку я, і мабуть, він замерз! — Не плач, не бійся, Ясочко, у хутрі Мишка твій, Нічого з ним не трапиться в хатинці сніговій. Синіє ніч доріжкою з віконних оболон. Дрімає Яся в ліжкові, Чи у свято, чи у будень, По полях танцює Грудень І тупоче, як уміє — Поле твердне-камяніє. А Вітри старому грають, Дядька Грудня розважають. — Перестаньте, хлопці, грати, Час мені відпочивати! Ви летіть собі світами До Зими — старої мами, Три мішки візьміть з комори І на шлях, поля та й гори Ви посипте сніг мякенький, Щоб Івась чи Лесь швиденький Болю-клопоту не мали І носів не розбивали. За Мирославом Петровим ЇДЕ СВЯТИЙ МИКОЛ Ай Забілів снігами гай — їде святий Миколай! Коло нього на крилятах Синьоокі янголята. Хоч надворі зимний час, Не забув Святий про нас, В кожнім мешканні дитинці Гарні він дає гостинці. Просим ми Тебе, Владико! Втіху нам зроби велику, Радість нам найбільшу дай: Звесели наш Рідний Край. і сниться Ясі сон. ...Сніжистими долинами, по синьому льоду ідуть моржі з пінгвінами, ведмеді білі йдуть, несуть дарунки й ласощі ведмедику вони... Ой, сняться, сняться Ясочці такі солодкі сни! Синіє ніч морозяна З віконних оболон, — нічим не потривожена, в кімнаті тиша й сон. Устане вранці Ясочка та й вибіжить на сніг: А може Мишка ласощів для мене приберіг? Наталя Забіла Збудилось сонце рано-раненько. Ішла Надійка в школу скоренько, їй усміхались з крамниці дуже Барвні цукорки, та їй байдуже. Вона щадила гроші завзято, Щоб до Европи дітям післати. Тим, що не мають мамці ні тата, Щоби зраділи в Різдвяні Свята. Сама купила дарунків різних, Вислала пачку скоро — не пізно. А в Святий Вечір, як зайшло сонце, Постукав янгол в Наді віконце. Сказав: „За морем, в далекім краю Твої дарунки ось відкривають. Радіють діти, мало не плачуть, Що твоє щире серденько бачать". Весело Надя коляд співала; Кращого свята досі не мала. Леся Храплива Рисувала Ніна Мудрик Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top