Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВЕДМЕДИКОВА ХАТКА ГРУДЕНЬ РІЗДВЯНІ СВЯТА НАДІЙКИ Пухнастий та білесенький Засипав все сніжок. Біжить малеча весело в засніжений садок. З лопатами, з санчатами працює дітвора: — Збудуєм з снігу хату ми посеред двора! Качають сніг, втрамбовують, робота аж кипить. Ось хатка вже й збудована. — А хто в ній буде жить? Малесенькими ніжками вгрузаючи в сніжку, іде-бреде доріжкою Ясюня по садку. А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький, закутаний в платок. — Диви, який будиночок! Як чисто й гарно тут. В таких хатках на півночі і люди теж живуть. На півночі ведмеді є в печерах із крижин; з пінгвінами кумедними вітаються моржі • •• Як гарно, тут, ведмедику, у хатці сніговій! Залазь мерщій в середину, сиди собі й радій! В хатиночці білесенькій Сидить малий ведмідь. Малеча радо й весело навколо гомонить. Набігались, награлися, Ну, годі вже гулять! Прийшла додому Ясочка, лягає Яся спать. І раптом в плач: — Ой, лишенько! Ну, що робить тепер? Забула хатці Мишку я, і мабуть, він замерз! — Не плач, не бійся, Ясочко, у хутрі Мишка твій, Нічого з ним не трапиться в хатинці сніговій. Синіє ніч доріжкою з віконних оболон. Дрімає Яся в ліжкові, Чи у свято, чи у будень, По полях танцює Грудень І тупоче, як уміє — Поле твердне-камяніє. А Вітри старому грають, Дядька Грудня розважають. — Перестаньте, хлопці, грати, Час мені відпочивати! Ви летіть собі світами До Зими — старої мами, Три мішки візьміть з комори І на шлях, поля та й гори Ви посипте сніг мякенький, Щоб Івась чи Лесь швиденький Болю-клопоту не мали І носів не розбивали. За Мирославом Петровим ЇДЕ СВЯТИЙ МИКОЛ Ай Забілів снігами гай — їде святий Миколай! Коло нього на крилятах Синьоокі янголята. Хоч надворі зимний час, Не забув Святий про нас, В кожнім мешканні дитинці Гарні він дає гостинці. Просим ми Тебе, Владико! Втіху нам зроби велику, Радість нам найбільшу дай: Звесели наш Рідний Край. і сниться Ясі сон. ...Сніжистими долинами, по синьому льоду ідуть моржі з пінгвінами, ведмеді білі йдуть, несуть дарунки й ласощі ведмедику вони... Ой, сняться, сняться Ясочці такі солодкі сни! Синіє ніч морозяна З віконних оболон, — нічим не потривожена, в кімнаті тиша й сон. Устане вранці Ясочка та й вибіжить на сніг: А може Мишка ласощів для мене приберіг? Наталя Забіла Збудилось сонце рано-раненько. Ішла Надійка в школу скоренько, їй усміхались з крамниці дуже Барвні цукорки, та їй байдуже. Вона щадила гроші завзято, Щоб до Европи дітям післати. Тим, що не мають мамці ні тата, Щоби зраділи в Різдвяні Свята. Сама купила дарунків різних, Вислала пачку скоро — не пізно. А в Святий Вечір, як зайшло сонце, Постукав янгол в Наді віконце. Сказав: „За морем, в далекім краю Твої дарунки ось відкривають. Радіють діти, мало не плачуть, Що твоє щире серденько бачать". Весело Надя коляд співала; Кращого свята досі не мала. Леся Храплива Рисувала Ніна Мудрик Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top