Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Віл Оксани до Донни Анни Голос Віри Левицької дохо дить до нас вряди-годи на хви лях филаделфі'й'Ської радіоста- ції. У ньому тремтить ніжна нотка, байдуже чи він передає хвилювання, страх чи розпач. І зворушує слухача, ще заки він сприйняв прослухане. Те саме відчула я, коли по бачила її на сцені. Ще не .по чула її слів, ще не вдумалася в змисл дії, а вже війнув на ме не чар її постаті. Від її руху, від повороту голови, врешті від ці лого вигляду робиться так лег ко й 'радісно на душі. Оці думки приходять мені, ■коли слухаю розповіді про її дитинство і юність. Там, де Буг котить могутньо свої зелені хвилі, де волинська земля вби валась клином у чужі піски — тем її рідне місто. Володимир Волинський — славний своїм собором та девятсотліттям своєї історії. ■Мала дівчинка ставила бояз ко свої кроки на камінних схо дах. Вона чула казку про гріз ного Джінґісх.гиа, що розгро мив колись це граничне місто, їй хотілось жити в тих часах, боротись і вмерти у мурах со бору. Як колись, ва великого лихоліття нашої землі. А дійсність була зовсім інша. Ніхто не говорив про ці великі З НАУКОВОГО СВІТУ На науковому засіданні історичної секції УВАН дня 9. жовтня у Мюнхені виголосила проф. Наталя Василенко- Полонська реферат на тему „Петро Кальнишевський, останній кошовий отаман Запоріжжя”. Доповідь дала обргрунтовану характеристику цього державного мужа. На науковій конференції НТШ дня 11. і 12. жовтня прочитали д-р Е. Смалько доповідь на тему „Україн ська еміграція й діяспора в світлі пси хології й соціології", а проф. Н. Васи- ленко-Полонська на тему „Київська доба і захід". При перегляді праці членів УВАН подано,, що п. О. Василева працює над вивченням ідіоматики сучасної амери канської мови, сподіваючись викори стати пізніше цей матеріял для слов ника ідіомів. пориви, про лихоліття. Треба було готувати щодня гімназій ну лекцію і «обирати манер до бре вихованої молодої дівчини. Здавалось, що ніколи вже не буде НІЯКОГО лихоліття... Аж тут відкрилась їй дорога. •Вчителька -музики, така мила й радо згадувана тепер, пора дила їй вчитися співу. — В те бе гарний голос, говорила, ти могла б виступати й на сцені... Театр? Там било життя інак ше, там чергувались історичні •події, там розкривались життє ві глибини. І молоде дівча впи вало в себе ситуації. Як могла б вона це відіграти? Театр жив у душі і розро стався. Із цього й покотились дальші події. Втеча з дому, не сміливий крок за куліси і ось уже перший виступ у „Запо рожці за Дунаєм” Вона грає Оксану з усім запалом своєї мо лодечої уяви. І на диво — має успіх! Віра Левицька сміється. Бо. від цієї першої Оксани до Дон ни Анни в „-Камінному Госпо дарі” — великий шлях. Те, що вона дала в своєму дебюті було ■позначене лише вогнем велико го запалу. Але ще нічого, ні чого поза тим не було. Хіба, що був ще тоді непоганий го лос. Але я знаю, що було -більше. Бо напевне — промінював той чіар голосу, та гармонійність рухів, що її відчуваємо й тепер. І відкрив їй дорогу до дальшої праці на сцені. Почалась вона властиво в; 1935 р. в „Заграві” Там під проводом БлавіЕ'цького вона у- війшла у драму і знайшла себе. Оті всі постаті, що ворушили молодечу уяву, — стали ожива ти в ЇЇ руках. Вона надавала їм нових рис — ніжної гордости, природньої шляхетности. І тієї прямоти, що за нею -криється! справжня велич. Пробувалась Віра Левицька і в комедії і в опереті. Бо цього вимагав стиль наших мандрів них театрів, що мусів давати різні вистави тими самими си лами. Був успіх і тут. Та справ жню свою мистецьку істоту Драматична артистка Віра Левицька розвинула вона в „Слові о пол ку Ігореві”, в „Рдці”, Гамлеті, в „Камінному Господареві”. І в психологічній драмі є її вла стиве місце. На еміграції Віра Левицька зіткнулась із новими завдання ми. „Антигона” Ануї поставила її перед сучасну європейську інтерпретацію іцьогю сюжету, а „Народній Малахій” дав їй пер шу характерну ролю. Знов ви явилась живучість, її таланту, що все ще розвивається). Та Америка поставила її під -найбільшу життєву спробу. Важка праця на фабриці, хатня робота й готування нових ви став — чи можна це все сполу чити? Недавня вистава „Безта ланної” Тобілевича та „Інвалі дів” Лужницького показали нам Віру Левицьку знов у дав ній своїй вмілості. А радіоста- ція ім. В. Блавацького передає нам вряди-годи її чарівний го лос. А тепер Віра Левицька ще й власниця хати. Вкупі з чолові ком і дітьми вона с-порудила цю домівку. І з пензлем у руці вона переміряла її вшир і впо перек. І в цю ролю господині увійшла так само, як сотні й тисячі інших жінок, що приво дять до порядку свою хату. Бо Віра Левицька ще й дбай лива дружина й мати своїх двох дітей. JI. Б.
Page load link
Go to Top