Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
По гостелях Англії (Допис до Нашого Життя) Подяка Не маю змоги подякувати кожному зокрема за в с і ла-1 скаві привітання і побажання з нагоди Христового Різдва, і Нового Року, які я дістола з різних країн та усіх частин світу. Тимто прохаю усіх Що згадали мене у тих днях, прийімиги мою сердечну подяку за їх добру память та ви давлену таку цінну для мене прихильність. Щиро дякую Проводам Централь які належать до СФУЖО, подяка і привіт довголітнім і новим молодим співробітницям у громадській праці, прихильникам і прия телям, знайомим та кревним. Окремо дякую тим високо поставленим особам і пред ставникам інституцій,, які дали мені докази ласкавої памяті. У всіх 'бажаннях і привітанняіх домінувала бажання — діждатись Воскресення України і щасливого повороту на Вільну Рідну, Землю. Нехай же Всемогучий Господь споеінить ці наші спіль ні бажання! Хай у Своїй -Нескінченій Доброті поможе щ об наші великі труди, жертви і безмежна посвята найкра щих дітей укроїнського народу, увінчались найвищим у- спіхом! Олена Кисілевська. Отава, в навечеря Нового 1950 Року. Приїхавши до Лондону, я порозумілася з нашою упра вою жіночої секції і відбула з ними першу зустріч. Біль шість членів управи добре ме ні знайома ще з краю або. з праці ОУЖ на скитальщині. Це добре зіграний, щирий гурт жінок. На чолі його стоїть па-. ні М. Дубляниця як «голова, а п. Губаржевська, як заступни ця.. Членами управи — пп. До- брянська, Коростовець, Мол- чанівська, Шайдевич і деле гатка до СФУЖО Вітошин- ська. По .вступних балачках та ін- формаціях порадили мені, що найкраще міені лоїхати в осе редки, де найбільше скупчен ня жінок. Там я щойно поба чу й відчую, як живе україн ська робітниця в Англії. Саме на 5 листопада підготовляли жінки концерт і виставку у •Бредфорді. Чи не поїхати б ту ди? Рівночасно прийшло- за|- прошення від п. Цьоли Паліїв. » „Коли пані Павликовська мои- * же, дуже просимо- загостити до нас. Примістимо її в Ірини Шп. —‘ дуже скромно й дуже щиро” Виробляємо спільно плян подорожі. Хотілося б якнай більше побачити й пізнати. Пускаюся в дорогу. Залізниці тут вигідні, получення знаме ните. Англійки дуже ввічливі й коли помітили, що я чужин ка, радо помагають, інформу ють. Перша моя зупинка в мі сцевості, де живе голова сек ції п. Дубляницева. Ноттинггем, велике фабрич не місто. Пані голова живе зо своєю ріднею. Три молоді доч ки працюють у текстильній фа бриці, а четверта менша- хо дить ще до школи. Як гарно ■проводять вони вільний свій час! Це завзяті музикантки і постійно виступають терцетом!, або танцюють. Яка приємна в них домашня атмоофера — так і наповнена все музикою! Ма ти жалує, щ о дівчата — за мість кінчати свою .освіту, пра цюють у фабриці, й нема ви глядів на зміну. Але дівчата, радісні, милі, саме підготов ляються до концерту у Бред форді. У’ розгарі підготови не мають часу сумувати... Увечорі приїжджаю до Лідс. Знову великий осередок. Жде мене колишня членка ОУЖ з Ерлянґену, ІІрина Шп. і веде до своєї хати. Вона: живе вкуді з товаришками у фабричному мешканні. Великою фабричною брамою, гей манастирською, входимо на лодвіря; а вкінці до окремої й о диво — теплої хати! І ось товаришки Ірини. ■Всі вони працюють у цій фа бриці текстильній. Мешкання обширне й вигідне, тим що мі ститься в зачудуваннях фабри ки. Дівчата самі варять собі й задоволені, бо до англійсько го харчу важко Привикнути. Як приємно живеться в Їх ньому гурті! Дівчата біжать рано до праці, вполудне пів годинна перерва на обід і всі в поспіху впадають щось пе рекусити. Увечорі в 5 годині вертаються- ‘з праці, : варять обід та полаїгоджують 'свої справи. Субота вільна-, й тоді роблять закупи, порядкують хату й одежу. А неділя? О, це день розваги і спочинку. Знайомлюся ближче: ©гада на вже Ірина, літ 24, студентка, чоловік пропав на війні. Сама одна без родини. Дальша — Настя, оповідає мені свою до лю. В 1942 р. взяли її на пра цю до Німеччини. Працювала у „бавера” По закінченні вій ни попала до табору. ,Із- звору шенням розказує, як з її табо ру примусово вивозили людей і як вона скривалася. Зголоси лась на роботу до Англії. Пра цею дуже вдоволена. Тільки тужно за домом, де лишила стареньку матір і молодшу рі дню. З дому вістки вже давно не має. „;Коби хоч знати, що з ними, коби їм бодай можна щось післати”, каже зі сльо зами в очах. Третя товаришка — Стефця теж перебула важкий рік у „бавера”, а потім попала до табору в Ельванген. Тут її ви- скринінгували і щойно, коли зголосилася на працю в Англії, дістала право ДП. Вона 'вдо волена, бо працює на акорд і заробляє 6 фунтів „тижнево. З дому також вісток не має. Складає гроші на хату. Четверта в цьому гурті — це Ванда, полька з Повнаня. Спів життя їх наладналось і'пливе. Продумують, що то такого зварити б, щоб мене, що при їхала з „голодної” скитаїльщи- ни, здивувати. Повидобували різні припаси й переглядають харчові картки. І дійсно кухо варити вміють неабияк! На другий день, за згодою власника п. Вилсон відвідую дівчат у фабриці, де праіцює їх коло двадцять. Знайомлюся і кожній передаю „заповіти у- країнки на чужині”. Нашими дівчатами управа дуже задо волена. Оглядаю цілу фабрику,- де виробляють прегарні вовня ні матеріяли. Більшість робіт ниць працює при цируванні їх. Другий вечір призначила я •на відвідини жіночого госте- лю при Кардиган Ровд. Гостель цей — бувша палата, закупле на на мешкання для дівчат що працюють у фабриці. Мешка ють там дівчата різних націо нальностей, але українок най більше. Тут живе з ними пані Паліїв і всюди видно слід її ви ховної праці. Живуть по чо тири в кімнаті. Сьогодні у них сходини. З нагоди мого побуту запроси ли вони хлопців-гірників із Кесе Ліф орду. І ось передо мною молода громада. Інформую їх про життя скитальщини, а та кож про те, що бачила в Аме риці й 'Канаді. Вони слухають зацікавлено. Падають питання. „Як став- ПОМЕР ЮЛІЯМ ПАВЛИКОВ- СЬКИЙ Надійшла сумна вістка про ненадійну смерть інж. Юліяна Павликовського, якого серще не витримало злиднів тяжкого еміграційного життя і 28 груд ня, 1949, навіки замовкло. Поховано Покійника на чу жій німецькій землі 31 грудня у Мінхені. Відійшов від нас один з най- чільніших лі 9 дей Галичини, я- кий безпереривн-о стояв на чо лі -Галицького Кооперативного Руху, що був. його ідеологом; і' провідником. Покійний, крім кооператив ної діяльності приймав живу у- часть ^ усіх дідаянках галиць кого культурно-гооподаїрсько'- го, .наукового і політичного* життя. Несподівана смерть: Юліяна Павликовського є одною з на ших найбільших страт на емі грації. Централі Соїазу Українок Америки і Світової Федерації Українських Жіночих Органі зацій вислали кондоленції з ляться українці в Америці до визвольних 'змагань УПА?” „Як вони дивляться на майбутнє України”. Треба скоро й вичер пно відповідати, бо дівчата на глять уже, щ о хочуть' подати перекуску. За столом просимо, щоб заспівали. (Вони вчаться пісень із дівчатами, без дири гента. Мені пригадались вечор ниці на. селі, де- молодь сходи лась невимушено при п,ряден- ні чи то біля криниці). Година десята, хлопці їдуть додому, бо останній автобус у- тікає. Прощаю. їх, молодих і здорових. -Вони задоволені працею в Англії. „Ближче нам додому вертатися”, поясню ють. Прощаюся і з дівчатами. У- правителька гостелюї хвалить дівчат. „Вони вміють себе гар но провадити”, каже. Тому й дозволяє вона на відвідини хлопців, хоч це заборонене. „Прийдуть, поспівають у світ лиці, пожартують і з останнім автобусом вже їх нема”. Вертаюсь домів. Радісно і сумно, на душі. Гей, Україно! Де твої діти? Розбрились по світі. Чужина використовує їхню молоду силу. Ірина Павликовська П риводу ЙО'ГО Сійерті ІВДО'ВІ п. Ірині Павликовеькій, членові Ради 'СФУЖО, голові Обєд- :нання Українських Жінок на еміграції, заслуженій українсь кій громадянській діячці. Кожна жіноча організація повинна придбати собі книжку яку написала Софія Русова під заголовком НАШІ ВИЗНАЧНІ ЖІНКИ в ній знаходиться кільканад цять 'біографій наших визнач них жінок .що їх повинна зна ти кожна українка. іКвижка з пересилкою кош- .тує 80 цт. Разом із замовленням при силати гроші на адресу: Союз Українок Америки: 866 North 7th St., Philadel phia 23, Pa. U.S.A. Союз Українок Канади: P. O. Box 3742, Sta. В. Win nipeg, Man., Canada. Олена 'Кисілевська: 911 Ossington Ave., Ottawa, Canada. ВІДДІЛИ 5, 26, 31, 61, СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ В Д1ТРОЙТІ улашдовують Святочні Сходини для вшанування славної памяті ОЛЬГИ БАїСАРАБ і ЗУСТРІЧ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА старшої й нової іміграції та в Америці роджено^ молоді 12. лютого, 1950 в годині 3 пополудні В УКРАЇНСЬКІЙ ХАТІ 2240 Grayling Avenue* Detroit, Micjb. Просимо громадянство взяти численну участь Вступ безплатний
Page load link
Go to Top
