Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
По гостелях Англії (Допис до Нашого Життя) Подяка Не маю змоги подякувати кожному зокрема за в с і ла-1 скаві привітання і побажання з нагоди Христового Різдва, і Нового Року, які я дістола з різних країн та усіх частин світу. Тимто прохаю усіх Що згадали мене у тих днях, прийімиги мою сердечну подяку за їх добру память та ви давлену таку цінну для мене прихильність. Щиро дякую Проводам Централь які належать до СФУЖО, подяка і привіт довголітнім і новим молодим співробітницям у громадській праці, прихильникам і прия телям, знайомим та кревним. Окремо дякую тим високо поставленим особам і пред ставникам інституцій,, які дали мені докази ласкавої памяті. У всіх 'бажаннях і привітанняіх домінувала бажання — діждатись Воскресення України і щасливого повороту на Вільну Рідну, Землю. Нехай же Всемогучий Господь споеінить ці наші спіль ні бажання! Хай у Своїй -Нескінченій Доброті поможе щ об наші великі труди, жертви і безмежна посвята найкра щих дітей укроїнського народу, увінчались найвищим у- спіхом! Олена Кисілевська. Отава, в навечеря Нового 1950 Року. Приїхавши до Лондону, я порозумілася з нашою упра вою жіночої секції і відбула з ними першу зустріч. Біль шість членів управи добре ме ні знайома ще з краю або. з праці ОУЖ на скитальщині. Це добре зіграний, щирий гурт жінок. На чолі його стоїть па-. ні М. Дубляниця як «голова, а п. Губаржевська, як заступни ця.. Членами управи — пп. До- брянська, Коростовець, Мол- чанівська, Шайдевич і деле гатка до СФУЖО Вітошин- ська. По .вступних балачках та ін- формаціях порадили мені, що найкраще міені лоїхати в осе редки, де найбільше скупчен ня жінок. Там я щойно поба чу й відчую, як живе україн ська робітниця в Англії. Саме на 5 листопада підготовляли жінки концерт і виставку у •Бредфорді. Чи не поїхати б ту ди? Рівночасно прийшло- за|- прошення від п. Цьоли Паліїв. » „Коли пані Павликовська мои- * же, дуже просимо- загостити до нас. Примістимо її в Ірини Шп. —‘ дуже скромно й дуже щиро” Виробляємо спільно плян подорожі. Хотілося б якнай більше побачити й пізнати. Пускаюся в дорогу. Залізниці тут вигідні, получення знаме ните. Англійки дуже ввічливі й коли помітили, що я чужин ка, радо помагають, інформу ють. Перша моя зупинка в мі сцевості, де живе голова сек ції п. Дубляницева. Ноттинггем, велике фабрич не місто. Пані голова живе зо своєю ріднею. Три молоді доч ки працюють у текстильній фа бриці, а четверта менша- хо дить ще до школи. Як гарно ■проводять вони вільний свій час! Це завзяті музикантки і постійно виступають терцетом!, або танцюють. Яка приємна в них домашня атмоофера — так і наповнена все музикою! Ма ти жалує, щ о дівчата — за мість кінчати свою .освіту, пра цюють у фабриці, й нема ви глядів на зміну. Але дівчата, радісні, милі, саме підготов ляються до концерту у Бред форді. У’ розгарі підготови не мають часу сумувати... Увечорі приїжджаю до Лідс. Знову великий осередок. Жде мене колишня членка ОУЖ з Ерлянґену, ІІрина Шп. і веде до своєї хати. Вона: живе вкуді з товаришками у фабричному мешканні. Великою фабричною брамою, гей манастирською, входимо на лодвіря; а вкінці до окремої й о диво — теплої хати! І ось товаришки Ірини. ■Всі вони працюють у цій фа бриці текстильній. Мешкання обширне й вигідне, тим що мі ститься в зачудуваннях фабри ки. Дівчата самі варять собі й задоволені, бо до англійсько го харчу важко Привикнути. Як приємно живеться в Їх ньому гурті! Дівчата біжать рано до праці, вполудне пів годинна перерва на обід і всі в поспіху впадають щось пе рекусити. Увечорі в 5 годині вертаються- ‘з праці, : варять обід та полаїгоджують 'свої справи. Субота вільна-, й тоді роблять закупи, порядкують хату й одежу. А неділя? О, це день розваги і спочинку. Знайомлюся ближче: ©гада на вже Ірина, літ 24, студентка, чоловік пропав на війні. Сама одна без родини. Дальша — Настя, оповідає мені свою до лю. В 1942 р. взяли її на пра цю до Німеччини. Працювала у „бавера” По закінченні вій ни попала до табору. ,Із- звору шенням розказує, як з її табо ру примусово вивозили людей і як вона скривалася. Зголоси лась на роботу до Англії. Пра цею дуже вдоволена. Тільки тужно за домом, де лишила стареньку матір і молодшу рі дню. З дому вістки вже давно не має. „;Коби хоч знати, що з ними, коби їм бодай можна щось післати”, каже зі сльо зами в очах. Третя товаришка — Стефця теж перебула важкий рік у „бавера”, а потім попала до табору в Ельванген. Тут її ви- скринінгували і щойно, коли зголосилася на працю в Англії, дістала право ДП. Вона 'вдо волена, бо працює на акорд і заробляє 6 фунтів „тижнево. З дому також вісток не має. Складає гроші на хату. Четверта в цьому гурті — це Ванда, полька з Повнаня. Спів життя їх наладналось і'пливе. Продумують, що то такого зварити б, щоб мене, що при їхала з „голодної” скитаїльщи- ни, здивувати. Повидобували різні припаси й переглядають харчові картки. І дійсно кухо варити вміють неабияк! На другий день, за згодою власника п. Вилсон відвідую дівчат у фабриці, де праіцює їх коло двадцять. Знайомлюся і кожній передаю „заповіти у- країнки на чужині”. Нашими дівчатами управа дуже задо волена. Оглядаю цілу фабрику,- де виробляють прегарні вовня ні матеріяли. Більшість робіт ниць працює при цируванні їх. Другий вечір призначила я •на відвідини жіночого госте- лю при Кардиган Ровд. Гостель цей — бувша палата, закупле на на мешкання для дівчат що працюють у фабриці. Мешка ють там дівчата різних націо нальностей, але українок най більше. Тут живе з ними пані Паліїв і всюди видно слід її ви ховної праці. Живуть по чо тири в кімнаті. Сьогодні у них сходини. З нагоди мого побуту запроси ли вони хлопців-гірників із Кесе Ліф орду. І ось передо мною молода громада. Інформую їх про життя скитальщини, а та кож про те, що бачила в Аме риці й 'Канаді. Вони слухають зацікавлено. Падають питання. „Як став- ПОМЕР ЮЛІЯМ ПАВЛИКОВ- СЬКИЙ Надійшла сумна вістка про ненадійну смерть інж. Юліяна Павликовського, якого серще не витримало злиднів тяжкого еміграційного життя і 28 груд ня, 1949, навіки замовкло. Поховано Покійника на чу жій німецькій землі 31 грудня у Мінхені. Відійшов від нас один з най- чільніших лі 9 дей Галичини, я- кий безпереривн-о стояв на чо лі -Галицького Кооперативного Руху, що був. його ідеологом; і' провідником. Покійний, крім кооператив ної діяльності приймав живу у- часть ^ усіх дідаянках галиць кого культурно-гооподаїрсько'- го, .наукового і політичного* життя. Несподівана смерть: Юліяна Павликовського є одною з на ших найбільших страт на емі грації. Централі Соїазу Українок Америки і Світової Федерації Українських Жіночих Органі зацій вислали кондоленції з ляться українці в Америці до визвольних 'змагань УПА?” „Як вони дивляться на майбутнє України”. Треба скоро й вичер пно відповідати, бо дівчата на глять уже, щ о хочуть' подати перекуску. За столом просимо, щоб заспівали. (Вони вчаться пісень із дівчатами, без дири гента. Мені пригадались вечор ниці на. селі, де- молодь сходи лась невимушено при п,ряден- ні чи то біля криниці). Година десята, хлопці їдуть додому, бо останній автобус у- тікає. Прощаю. їх, молодих і здорових. -Вони задоволені працею в Англії. „Ближче нам додому вертатися”, поясню ють. Прощаюся і з дівчатами. У- правителька гостелюї хвалить дівчат. „Вони вміють себе гар но провадити”, каже. Тому й дозволяє вона на відвідини хлопців, хоч це заборонене. „Прийдуть, поспівають у світ лиці, пожартують і з останнім автобусом вже їх нема”. Вертаюсь домів. Радісно і сумно, на душі. Гей, Україно! Де твої діти? Розбрились по світі. Чужина використовує їхню молоду силу. Ірина Павликовська П риводу ЙО'ГО Сійерті ІВДО'ВІ п. Ірині Павликовеькій, членові Ради 'СФУЖО, голові Обєд- :нання Українських Жінок на еміграції, заслуженій українсь кій громадянській діячці. Кожна жіноча організація повинна придбати собі книжку яку написала Софія Русова під заголовком НАШІ ВИЗНАЧНІ ЖІНКИ в ній знаходиться кільканад цять 'біографій наших визнач них жінок .що їх повинна зна ти кожна українка. іКвижка з пересилкою кош- .тує 80 цт. Разом із замовленням при силати гроші на адресу: Союз Українок Америки: 866 North 7th St., Philadel phia 23, Pa. U.S.A. Союз Українок Канади: P. O. Box 3742, Sta. В. Win nipeg, Man., Canada. Олена 'Кисілевська: 911 Ossington Ave., Ottawa, Canada. ВІДДІЛИ 5, 26, 31, 61, СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ В Д1ТРОЙТІ улашдовують Святочні Сходини для вшанування славної памяті ОЛЬГИ БАїСАРАБ і ЗУСТРІЧ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА старшої й нової іміграції та в Америці роджено^ молоді 12. лютого, 1950 в годині 3 пополудні В УКРАЇНСЬКІЙ ХАТІ 2240 Grayling Avenue* Detroit, Micjb. Просимо громадянство взяти численну участь Вступ безплатний
Page load link
Go to Top
