Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
жінок, курси українознавства для дітей, оснування коопера тиви „Українське Мистецтво” До другої точки слід зачисли ти усі свята, що їх переведено старанням ОУЖ. Про них мо ва буде окремо. Організаційна ділянка плянує розвинути сіт ку організації на цілу НІ. П. Валію, а згодом на цілу країну. іКурс англійської мови івела двічі :в тижні голова п. Пелен- •ська. Курси україн о знаївства почала провадити п. Гаєвська. Вони були подумані для дітей 6—13 р. і мали подавати за гальні відомості з історії У- краіїни та вправляти в україн ськім письмі. Одначе п. Гаєв- ська незабавом відійшла на працю, а її діло продовжує го лова п. Пеленська. Утруднює справу те., -що як жіно-цтво так і дітвора є постійно © русі. Більшість дітей, що були на початку курсів, уже роз'їха лась, а прибули нові і мате- ріял треба до того достосову- вати. Ко оіп е рати ву „У країнське Мистецтво” рішено заснувати на одному з останніх засідань. Вписове устійнено на 2 фунти, уділ 1 ф. Діяльність Ірішеїю почати аіж із приїздом нових тр ансл о рті в. Між таїм о шн іми українками «є такі, що вміють ткати килими і вишивати. За чотири мішці існування перевела організація такі ви ставки і свята: Виставка народного мистец тва в таборі, і така ж у місті Коврі, Листопадове свято, Чайний вечір, Свято св. Мико- лая для дітво/ри. У пляні є влаштувати спіль ний Свят ‘Вечір. Думки є по ділені, чи переводити це на латинські 'чи українські свята. Окрім того ОУЖ ладиться взяти участь в ялинці для ді тей, що її влаштовує управа табору. (Кожна нація дав свою програму й п. Гаєвська підго товляє дитячу виставу, j xojp колядок. Окрім цієї програми ОУЖ працюють члени управи також над пластовою молоддю. Го лова ОУЖ п. ГІеленська є опі кункою гуртка юначок і но вачок, а п. Сорока є секретар- кото іПл. Станиці. ОУЖ взяла також участь у сходинах Укра їнської Громади в Коврі, що їх скликали для вислухання зві ту делегатів Заг. Зборів Укр. Громади Н. П. Валії. ОУЖ ви слало привіт та заохотило своїх членок вступати в члени ,^Української Громади ”. Великою перешкодою в роз горненні роботи стає перехо- довість цієї станиці;. Членки ОУЖ постійно розїздяться і з членів управи під цю пару залишились на місці тільки чотири.. ОУЖ є в очікуванні нових транопортів, що приве,- зуть напевне нових членок, а може й ініціятивні одиниці. Та суть не тільки в тому. Важне оте, .що й на цьому перехідно му етапі жінки привикли до свого гурта й на нових місцях ,поселення праця піде краще і жвавіше. ЄПІЛОіГ ПОДружНіЬОГО оголо шення в Ж. Д., який довершив ся тільки нещодавно, вже у зовсім нових і дуже незвичай них обставинах на чужині. Ба гато таких оголошень ми не містили, але вже з того, що й серед небагатьох кілька з них мали таке щасливе закінчення,, бачимо що газетне оголошен ня і навязання листування мо же мати добрі наслідки, якщо до цього діла підійти поважно. Взагалі довше листування не- раз дає людям нагоду краще пізнатися, зрозуміти себе, а навіть заприязнитися^, — ніж особиста зустріч, де 'часто не •стає часу на по.важну виміну думок, а часом вдваги щоб завдати деякі важні питання. А вкінці, подружжя все бу ло, є і ібуде певного роду ло- терією. Та в кожному разі ця лотерія дає більше шанс ви- грання, якщо кладемо ставку на людину власної народності, власної віри — як тоді коли вяжемось на все життя з лю диною чужого середовища, чужої народності, чужої релі гії та чужого виховання* з лю диною яка виросла серед чу- Париж є поважною світо вою централею, де пробігають раз-унраз зустрічі і зїзди. Ве ликі міжнародні акції мають тут свої бази, а товариства своїх представників. Україн ська громада в Парижі стара ється навязувати звязки, ви користовувати зустрічі. Та найбільш активне тут, мабуть, наше жіноцтво. У грудні, 1949, використали наші жінки добру нагоду. Дві великі жіночі організації об- єдналиоя для спільного висту пу. Було Це „Світове Обєднан ня Матерей” (M j M.M.) і „Жі ноче Громадянське й Соціяль- «е Об'єднання (У.Ф.С.С.), що влаштували © заляїх першоряд ного готелю добродійну ви ставку,-продаж. „Світове Обєднання іМате- рей” це міжнародна організа,- ція, що змагає до покращан ня становища матері з погля ду морального, соціального, економічного та юридичного. Вона обєднує жінок коло 30 народів. На конгресі в 1947 р. Обєднання опрацювало „Хар тію матері”, де зяїсовує права та обовязки матері у державі. Цю „Хартію,” проводять жінки У своїх народів і вона посте- пенно здійснюється. Друга організація — чисто французька, одначе обєднує діячок із ділянок науки, літе ратури, економії і політики та переводить в життя широко з акр о єну с о ціїяльну пр о гр аму. Має великий вплив; на соціяль- не законодавство Франції. Ця організація присвячує особли ву увагу становищу матері. „Мати, як пише- п. Бутіяр, го лова Обєднання», — виховую чи дитину, розвиваючи її здіб ності, формуючи її розум та серіце*, стає важливим чинни ком у прогресі людства, — а її домашня праця є важним чинником в економічнім житті країни”. Спільна івиставкам продаж, що її влаштували обі органі зації, відбулась під почесним головуванням дружин міністрів жих, незрозумілих нам обста вин і з якою не в'яжуть нас спільні спогади, спільні зма гання і спільні ідеали. Над цим треба подумати і нашій молоді, яка нерідко зна йшлася в таких незвичайних обставинах, щ0 їх досі не зна ли українці ніколи. Слід заста новитися й поважно шукати виходу зі скрутного положен ня,, й тим що мають до діла з нашою молоддю на чужині, а заки знайдеться якась інша рада, не слід леїгк ов<ажити ста рого випробуваного способу: навязування знайомств через листування. Містять наші ч;а- .сописи пошукування рідні, ра до міститимуть і цього роду зголошення. Листування не вяі- же нікого, а може дати наго ду до навяізанняі гарних зна йомств, дружніх взаємин, а в найкращому разі навіть щастя й любови. Це в багатьох ви падках вийде на користь не тільки одиниці, але й україн ській нації. Оттава, 25. січня;, 1950. Олена Кисілевська та дипломатів. Н(а відкритті виставки був приявний цвіт французького товариства. Українське жіноцтво Пари жа взяло участь у тім „керме- сі”, як окрема національна о- диниця. Головний сальон був прибраний національними пра порами і між ними находився блакитно-жовтий. Український стііл був прибраний чудовими вишивками й дереворіїзбою. Над столом виднів напис: Україна на (вигнанні. Вистав лено 'багато речей також для продажі. Наші вишивки знаходили велике зацікавлення. Стіл наш був двічі фотографований і тричі фільмований одною з а- м е р ик анс ьких ко мп ан і й. Наш і вироби чужі подивляли й ку пували. Дуже гарну серветку купила п. Бідо, дружина іголо- :и французького уряду. Зага лом подано речей на 23,100 франків. Також наше печиво, щ0 було виставлене у буфеті, дуже швидко розійшлося. Завершенням виставки був концерт, складений з пісень і танків різних націй. Україн ські пісні співали інна Роїгов- ська та JB. Тисяк. Виступ обоїх був великим усіпіхом нашої му зики. Вони зібрали бурю опле сків та: різні інші ознаки при знання. Слід відмітити тут шлях нашої талановитої спі вачки. Вона нещодавно пере їхала з Німеччини до Парижу і спершу важко працювала на прожиток. Та тепер уже налад нала працю по сво'Єму фаху і вчить нашу молодь співу. Про її виступи напишемо окремо. .Н астуїпний ,, к е рм е с ” п е;ред- бачається з кінцем січня. Чи стий прибуток з цілої вистав- ки-іпродажі призначений на під готову конгресу Світового Обєднання Матерей, що відбу деться в Парижі в перших днях червня, 1950. Темою конгресу буде — значення! матері в за гальному господарстві. Нове, поважне завдання — перед українками Парижу. д-р О. Гнатюк-Піснячевська Нові форми знайомства Знайомство через листуван ня? Чи це те саме що в матри- моніяльних оголошеннях? — спитаєтесь. Воно с х о іж є на те, але не є те саме. В подружніх оголо шеннях власне подружжя є го ловною., а радше одинокою метою. Через листування до подружжя може (іноді це й за значається,) але не мусить дій ти. Замість любови й подруж жя може вивязатись тільки приязнь, дружба., що часами може зробити неоцінені при слуги. В кожному разі Де дає в по-чатках більше свободи в листуванні. Давніше, аж до самої другої світової війни, до обох ЦИ!Х способів знайомства* а зокре ма до мтрим о н і я л ьн их оголо шень, підходили ми з недові- рям, а то й з упередженням. Щоправда це мало деяк} свої причини. Обставини були та кі що не вимагали аж такого способу, а крім цього непо важні мужчини часто робили собі з того певного роду роз вагу: подавали оголошення на те, щоб від дівчини дістати фото й листа, а опісля у сво*є- му товаристві з того насміяти ся. Тимто поважні часописи такими справами не цікавили ся. І я теж, за моїх редактор ських часів довгий час не да вала місця матримоніальним оголошенням в „Жіночій До лі”. Інакше подивилась я на оправу тоді, коли як сенатор відвідала нашу еміграцію в Чехії. Тоді дуже поважні лю ди звернули мені увагу, яку велику шкоду для української нації роблять „мішані” по- ДруЖгЖЯ, цебто подружжя з чу жинками. !В той час в Чехії бу ло багато нашої молоді, як студентів так і робітників, що силою обставин, з браку на-, ши’х дівчат, мусіли женитися, з чужинками. А тоді як у нас в таких випадках і тепер бу ває, наслідком слабого харак-. теру, чи скоріше не національ ного виховання, майже з пра вила такі родини денаціоналі зуються. Господиня надає чу жий характер цілому домові, діти й родина для української нації страчені. Запобігти мішаним подруж жям та ще й на віддаль у чу жому середовищі важко, але помогти через улегшення вза- ємо-пізнання нашої молоді че рез кореспонденцію, як це ши роко практикується в інших народів, можна. Застановившись над тією проблемою в редакції Жіночої Долі, ми постановили на поча ток видрукувати перш усього: кілька подружніх оголошень від наших імігрантів з Брази лії (надісланих до редакції вже давненько). І що показалося? По якомусь часі редакція ді стала гарний даток на пресо вий фонд, як писали „від ща сливого подружжя v висліді оголошення в Ж. Д.” Пізніше помагали ми другому замор ському женихові* доручуючи дівчині посвідку українського, священика про моральне пов'е- дення хлопця, щ0 її переслано на адресу редакції. Цриймали ми теж у себе вдів ця жениха, симпатичного по ліщука, що приїхав до дівчини з якою довше кореспондував. Мушу ще згадати щасливий Українки в Парижі Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
