Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16
Сам Статут Збори прийняли одноголосно. Зате над евенту альними додатками, які кож ний Відділ має право вставити для себе до' Статуту, видязала- ся дискусія. П. Єзуско поставила пропо зицію, щоб до Статуту для Відд. в Сант. Луис внести стат тю, що на випадок смерти чи недуги одної із членок, мають- бути вибрані дві делегатки, що (відвідають хвору, з-гл. відда дуть останню почесть умерлій, а Відділ на свій кошт справить вінок умерлій чи дарунок в оз наченій .ціні хворій. Пп. Храплива та Ткачукова завважили, що покищо таких додатків не потрібно,, бо спер шу 'Відділ мусить вжитися в свою працю, і зрештою він та кий малий, що в кожному ви падку можна дану справу за лагодити індивідуально. І мож ливо, що п.ри праці покажеть ся, що таких додатків треба бу де внести ще більше, тому по кищо рішено цю справу зали шити. До 5. П. Білецька Федуняк порадила голосувати на членів «Управи поодиноко, 'не лістами, з уваги намале'число членок. Збо.ри вибрали Управу в та кому складі: Голова: .п. А. Єзу* ско, Заст. голови: п. Є. Храпли ва, Рекордова секретарка: п. О, Ткачукова, Фінансова секретар ка: п. В. Гресько, Скарбничка: п. В. Хлопаковау.Культурно-осв. референтка: п. Л. Храплива. До Контрольної Комісії ви брані: п. Громоцька, п. Сопко, п. Дмитришин. До. 6, Внески та залити роз почала п. Білецька питанням, чи Відділ хоче мати свою ла- тронку, бо це гарний звичай-, але обовязком ц£ не є. Збори одноголосно прийняли внесок (п. Холакової, щоб патрон ною Відділу вибрати Ольгу Б,а- сарабову. Дальше п. Білецька подала до відома теперішній склад Ек- зекутиви СУА. Потім виринула справа вкла док, яких висота залежить від рішення кожного Відділу для себе. П. В. Хлопакова постави ла внесок, .щоб висота вкладки була 25 центів місячно. П. Е. Храплива просила л. Білецьку сказати, яка висота вкладки у її Відділі .в Шикаїґо. П. Білецька-Федуняк пояснила, що вкладка у них є 25 центів [місячно (давніше було лише 15) а крім цього, кожна членка платить річно $1.15 до Централі СУА і СФУЖО. Збори ухівалили одноголосно висоту вкладки 25 центів. ГТ. Білецька-Федуняк радить назначити, як часто відбувати- •муться сходини та означити сталий точний їх день в місяці. П. В. Хлопакова радить ула- джувати сходини в той сам день, коли їх має Жіночий Від діл УіНСоюзу, Любов, тобто у- другу неділю місяця. П. Е. Храплива звертає увагу, Що сходини Управи Відділу му сять буто ще окремо від зборів (МІ.С-ЯіЧНИХо П. Білецька-Федунякова ра дить, що сходини Проводу можна робити у приватних до мах його членок, тільки не можна таких сходин перетво рювати на приватні „бенкети1” Остаточний речинець сходин цілого Відділу подано: дня 10 грудня, ,в неділю, в Народному Домі, год. 4 після полудня. П. Л. Храплива спитала п. Федунякоду, чи Центра ля СУА має змогу дістати українські книжки, які дуже придалися б для спільного читання. П. Фе- дунякова відповідає, /що Цен- траля може їх дістати, а також •може у цім помогти і її Відділ в Шикаго. П.. Храплива питає, чи грошо ві зобовязання Відділу для Цен тралі важні ще й за біжу чий рік, чи аж за черговой. ПГ Федунякова відповідає, що 'Відділ повинен зложити ли ше зараз „вписове”, а правиль ні зо'бовязання починаються із черговим календарним роком. До 7. Збори закрито ів ід с л і- ванням національного гимну. Після закриття Зборів лри- явні зробили спільну світлину. Л. Храплива секретарка Зборів ГЕМТРЕМК, МШІІ. Овочевий баль. — Пожерти на на ліки для УПА. «Всім відомо, що в Гемтремк розпочалась будова українсь кої парохіяльної школи. Збірку переводиться ріжними спосо бами. 26-й від. СУА на засідан ні ухвалив влаштувати, якене- будь підприємство, а прибуток віддати на будову школи. Інші організації влаштову ють найбільше „бінґо“, нато мість 26. від. СУА для різнома нітності задумав уладити ово чевий баль, тимбільше, що де було щось нового для новопри-* бул’их скитальців. 'Назначено день 29 жовтня, неділя Царя Христа. Заля була дуже гарно прибрана галузка ми дерев, а між ними звисали різного роду овочі. Кожний присутній уявляв собі, що зна ходиться* у правдивому саді і ще навіть йе-вспів оглянути то го всього, як вже з-за плечей схватила його сторожа саду й повела до судді, де треба була заплатити за свій вчинок кару, а на цім власне полягає „биз- нес“ овочевої забави. Засмаку вавши овочі, щораз то більше зривали їх. В міжчасі була також малень ка вигравка ручних робіт, які приготовили членкині, а Саме: велика скатерть дуже гарна, по- шевки, фартушок, маленька скатерть, шкіряна торбинка й подушка на канапу. Хто виграв був дуже вдоволений. іНіе забув наш відділ і за ви звольну боротьбу на рідних землях, тимбільше, що наспіла така сумна для нас усіх вістка про геройську смерть сл. п. Т. Чупринки, генерала‘Української Повстанської Армії. На заклик Теодозії Стельмах переведено збірку на ліки для УПА, що принесла 18.04 дол. Гроші ви слано на призначене місце. — Жертводавцям щира подяка, а більшого зрозуміння бажаємо тим що навіть найменшого дат ку на таке святе діло відмови лися. В 12-ій год. нічю всі за доволені розходились домів. Теодозія Стельмах. НЮ ЙОРК, Н. й. 25 років існування Жіночої Помочі ' Дня 15 жовтня започатку вало товариство Жіноча Поміч, З -відділ СУА, в Ню Йорку свій 25-літній ювілей Службою Бо жою в церкві св. Юрія за здо- (Продовження на Стороні 8-ій) Відома- українська письмен ниця і меценатка Ліна з Федо ровичів Малицька закінчила життя трагічно в Відні 1945 р. Покійна, здетермінована ^важ кими переживаннями, не 'бажа ла виїздити з Відня на Захід, коли туди наближались совіт ські війська. Коли ж вони зай няли цілий Відень Покійна, ма буть на німецький донос, стала іпредметом заінтересування а- іґентів НКВД. Тікаючи від енка- ведистів, які прийшли її ареш тувати, вона вискочила через •вікно із третього по-верха на брук і на місці від того трагіч ного скоку померла. Покійна Ліна Малицька, на роджена 1893 р. була єдиною донькою відомого колись укра їнського діяча і мецената Воло- дислава Федоровича, що був третім із черги головою матір ного Товариства „Просвіта” у Львові та великим її меценатом. Вол. Федорович був пізніше як українець членом австрійської •Палати Панів. У його домі, у Вікні, бували та гостили Кор- нило Устіяїнович (в „Просвіті” був прегарний портрет В. Фе доровича його кисти), Іван Франко, Іван Труні, д-р Євген Олеснйцький, Олександер Бар- вінський та інші, а крім того деякі австрійські державні до стойники. Найближчим прияте лем В. Федоровича був вели кий подільський діяч, о. Ми хайло Чачковський, парох Тов стого к. Грималова. Датько Во- лодислава:, а дід Пок. Ліни, Іван Федорович був послом до ві денської державної Ради. Він був автором відомої пісні „По марніла наша доля” та збірки українських афоризмів, його син, себто батько Ліни, був довгий час співробітником львівської „Правди” і видав теж свої афоризми. При таких родинних тради ціях набирала Покійна україн ського патріотизму, дарма, що виховання цьому не сприяло. Мати Покійної -була німкою. Перші свої літа перебувала По кійна в німецькому середовищі, а юнацькі літа провела в най кращих школах Англії. Вже до зрілою особою найшлася, вона в українському середовищі, в маєтку свого батька у Вікні. Щойно тоді почала виучувати українську мову та опанувала її скоро так знаменито, що могла в ній висловлювати найніжніші почування та найскладніші дум ки в своїх літературних та ми стецько-критичних оглядах і студіях. У 1917 р. одружилась із-Миколою Малицьким, про фесором клясичної філології в середніх школах. її батька в 1917 р. арештували були від ступаючі російські війська, а його великанську 'бібдіотеку та неоціненну архів спалили. Мо лоді Ліна й Микола були в той час у Тернополі. Батько помер у Києві в 1918 р. Ліна Малицька окремо опу блікувала збірку новель п. н. „Райська яблінка” і збірку со ціологічних нарисів п. н. „За перемогу” Крім того .опубліку вала вона кільканадцять ми стецько-критичних студій на- сторінках „Діла” та літератур но-наукового журналу „Віст- ник” Деякі свої твори Покійна [підписувала псевдонімом Дарія Віконська. її ‘чоловік Микола Малицький, будучи студейтом, публікував свої поезії;лід; псев донімом М. Віконський, а його мати звалась Дарія. Він був ро дом із Вікна. Звідси Покійна й узяла свій псевдонім. Панство Малицькі були влас никами зем. маєтків Шляхтин- ці та Лозова біля Тернополя. Постійно жили в Шляхтинцях. У їх г'остинному домі бували й гостювали мистці та українські поети ^літературознавці, а між нйми такі яік Ол. Новаківський, Смольський, Маланюк та. інші. В їх домі жили мистецькі тра диції батька, який свого часу 'був фундатором килимарської школи в Вікні к. Грималова та гончарської мистецької школи у Товстім. На краєвих та укра їнських виставах, як у Стриюг ці мистецькі вироби, особливо килимарські, зібрали багата грамот і медалів признання та (відзначення. Покійна Ліна Ма лицька мала основну мистець ку освіту та всесторонне знан ня. Була музикальна і грала на л.яні, а крім того гарно малю вала. Рік-річно виїжджали Ма лицькі за кордон, а Покійна привозила із тих поїздок усе багато матеріялів із ґалерій та муз;еїв, які потім використову вала для своїх нарисів та сту дій. Від 1S02 р. обоє панство Малицькі ^складали що року Головному Виділові „Просві ти” по 5 тисяч золотих, при значених на стипендії- для у- країнських студентів Високих Шкіл. Із- тих стипендій кори- стали сотні українських сту дентів. По вибуху Другої світової війни о'боїм Малицьким не вда лось своєчасно виїхати із Шляхтинець. Миколу Малиць- кого, що Оув сенатором УНіДО до польського сенату, больше- вики вивезли. Його доля неві дома, але треба сумніватись, щоби він був ще між живими. Покійна Ліна із старенькою ма мою. лишилась без опіки. Це було для неї страшним мораль ним ударом. її всетаки вдалось виїхати разом із матірю німець кими транспортами до Відня. У 1942 р. вона вернула до Льво ва, де втратила матір. Потім перенеслась до Тернополя, але до власної хати вернути їй не вдалось. У 1944 р. виїхала вдру ге до Відня, де жила серед ду же важких умовин, у свояків по матері. Покійна інтензивно працювала над деякими студія ми, а крім того писала роман із українського життя. Що ста лося із тими її працями — не відомо. Трагічна смерть Л. Малиць- кої викликала пригнітаюче вра ження серед українських емі грантських кол. Це ж бо бу ла людина великої культури та високої освіти. Смерть невіджа- жалуваної памятії української луваної л-яімяті української пи сьменниці є болючою втратою. Імя її як письменниці та меце натки належить спопуляризува ти перевиданням її творів. Це станеться напевно на вільній у- країнській землі, де ламять про неї буде все жива. З Новим Роком приєднуйте нових передплатників для На шого Життя. Вас. Мудрий Ліна Федорович-Малицька Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16 
