Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
БЕРЕЗЕНЬ, 1947. Н А ЩЕ ЖИТТЯ —OUR LIFE 9 Савеяя Стечишин (Д о КІНЧЄННК) чи з того самого патріотично Під юглядом освіти дівчата не стояли- нижче хлопців, але разом вчилися вдомашних у- чителів. Освіта була- пошире на не тільки серед шляхти, але ’також і серед міщанства". Дів чата з тих кляс знали кілька чужих мов, знали порядок служб церковних та церковні співи, що на тодішні часи ува- жалося за високу освіту. В той час, коли Україна пі шла під владу Москви, стан культури в Москві був дуже низький. .Самі Москалі буду чи зближені до азіятів були на пів дикими і їх жінки були поневолені. Навіть са'мі мос ковські царі та їх церковні вла дики не були грамотні, бо школа і письмо уважалося- за щось діявольського та лихо го. Західної, культури москалі боялися і від неї тікали. Між народом російським прийня лася була така приповідка: ,.хто латині научилси, то з пра вої пути совратилси” Навіть ще в сімнадцятім столітті мос ковські царі, і церковні, влади ки не знали письма. Низький культурний стан Москви, заведення .кріпацтва, всякі політичні гйети вплину ли ,ца український народ так відємно, їдо українська само стійна, войовнича жінка пере мінилася в слухняну рабиню. Таке саме згірдливе та пони жуюче відношення існувало в Галичині через польські та ні мецькі впливи. Українська шляхта прОпаіла, а збідований народ стогнав у ярмі та по кірно виконував свою рабську працю. Літа йшли і постепенно зарисовували свої риси на вДа- чі людей. Жінки вірили що їх ділом є тільки дбати про ко нечні життєві обовязки а все інше лежить поза межами їх здібностей та інтересів. Гнет життя й та віра дійсно лишали свої знаки на жінках. Амери канський фільософ Ватсон ска зав, що пргі відповіднім окру- женні й вихованні можна зро бити з людини Наполеона і покірного раба. Коли в двадцятім столітті почав ширитися в світі жіно чий рух, коли пішла боротьба за рівні права жінок, то між українськими жінками той рух дістав трохи іншу закраску. У- країнський народ був тоді під правлінням Москви та Авс трії. Так австрійські жінки як і московські побивалися за рі вними горожаиськими права ми в своїй державі. Українські жінки користувалися здобути ми правами і в додатку вноси ли в цілу справу жіночого ру ху народну закраску. Походя го кола, що Драгоманів, Пав- лик, Фрадао українських жі нок провідниць обходила най більше українська справа. У- країнський народ стояв низь ко і треба було в першій мірі піднести гіднійь народу. У- країнськї жінки провідниці ві рили, що тільки перевихован ня цілого українського народу принесе успіх українській справі. Таке перевиховання можна осягнути тільки при по мочі патріотичних жінок ма- терей. Рабиня виховає тільки рабів. Треба було нарушити в дечім і суспільний лад, щоб перевиховання було кожною жінкою ясно усвідомлене і по ходило з її власної волі.. Таку ціль мав український жіночий рух. Зробити жінку людиною, щоб через неї піднести гідність народу та більше віри в свої власні здібности, а менше тої питомої нашому народові скромности, що тримала народ в тіні. Перша світова війна і зма гання за власну державу охо пила палким вогнем широкі верстви українських жінок і збудила, жажду вибороти кра щу долю для українського на роду. Національна справа ста ла справою актуальною укра їнського жіночого руху. Осе редком зорганізованої праці і проводу’ був Союз Українок що 'обєднував українок' в Га личині та Волині. Українки в Канаді й Америці також прий няли ту саму назву для своїх жіночих організацій. Хоч війна і повоєнні події не здійснила довголітних змагань українського народу, то- все таки те здорове зерно, що за сіяно в народі мусить колись видати плід. Не зможе Москва цілковито здавити живого на роду. Американські та канадійські українки повинні відчути по требу живіше працювати в своїх організаціях, бо вони о- динокі в цілім світі, що можуть бути речниками української справи перед світовими жіно чими організаціями. БАЖАЛИіБ ОБМЕЖЕННЯ ІМІГРАЦІЇ В Америці піднімаються ре акційні ГОШЮ'СИ: щоб ще далі обмежиш 'іміграціїр. Деякі ор ганізації й члени Конгресу’ ба- жалиб щоб 'цілком: заборонити іміграцію до ІЗлучеких Держав на 5 або й 10 літ. Ця акція звертається голов но іпроти бездомних європей ських збіщів, які опю діваються дістатись до Америки, Канади або до країн Південної Аме рики. ДОПИСИ Hfe МИНАЙТЕ ЙІ ОДНОЇ* ОДНОЇ СТРІЧКИ Кожного місяця як прийде до мене часопис “Наше Жит тя”, я зараз таки “перескочу” очима кожну сторінку, з груб ілого такби сказати, й.&же лля ную так свою роботу щоб як найскоріше взятися до. читання “від дошки; до дошки”, бо ду же люблю цього милого гостя що приносить стільки новин, світла й науки в мою хату. Так і в лютім коли прийшло Наше Життя, я прочитала но винки й Вісті з Централі, а що більш часу не зоставалося, від- ложила його .з тяжким серцем до вільнішої хвилини. Нарешті таки вже сіла спокійно тай чи таю зарядом, і от приходжу на сторону де є стаття-з Парижу “Ділимося нашим 'досвідом ” Прочитала я все чисто тай задумалась. Не вжеж .і в нас в Америці можнаб такіу штуку втяти, щоб св. Николай міг “латку” гіричіпити, тачк зовсім безкарно і без гніву? Деж там, борони Боже, — таж ми ©сі та кі добрі, слухняні, ми сповняє мо всі національні обовязки так''со-вісно, ми такі великі па тріоти, ми навіть (це вже тіль ки жінок торкається) даємо передплату на Наше Життя так радо і- без нарікань що у нас нема часу його прочитати. Як- же тут кому св. Николай мігби латку причіпити. Або напри клад... Допомоговий Комітет кличе нас рятувати скитальців то ми всі одні поперед других даємо “'останню сорочку” І на віть без .слова нарікання. ,Як- жеж тут. чіпати латку?1 Здається що св. Николай мавби “гард тайм” щоб знайти між нами та ких що* заслуговують на латку. Ми. всі аж надто добрі, бо і в громаді працюємо, на всі ціллі даємо, свою справу 100 про цент піддержуємо. Ні св. Нико- лаю в Америці не знайдеш кан дидатів «а “латки”. Ірині з Пенсилванії дай Боже здоровліЯ за її упімнення у стат ті “Щоб та слава не пропала” Ми дійсно забуваємо своїх пі сень, а я ще із тих ЩО' добре памятаю рідне село, вечорі гар ні аж жити хотілося, хоч спина боліла часто по трудах дня, хоч . із сходом сонця треба було вставати до лраці. Може,де мо лодість, хто знає, але мені зда ється що це та пісня наша не наче американські вітаміни да вала нам. те велике бажання жити. Дай Боже.здоровля усім що пишуть до Нашого Життя, всі статті дописи й звіти про- пра цю Союзу Українок Америки, бю усі вони цікаві, багато мож на з них навчитися коли тільки хто хоче, коли "Ьозьме собі до серця цю науку, коли зважить що ті що. пишуть також пра цюють дома і поза, домом, а все таки знайдуть ще хвилину ча су з нами читачками поділитися. Всі во ни робітниці на народнім полі, одні виполюють бурян і хопту, другі засівають здорове зерно просвіти, й уск «они варта від нас пошани й подяки. Даймо можність «ашій оди нокій самостійній жіночій газе ті щораз краще розвиватися, піддержім її все новими перед платницями й датками' на пре- сврий фонд. А найважніше, не минаймо ні одної стрічечки, бо кожна з нас знайде для себе щиру дорадницю коли завітає що місяця до її хати Наше Життя. Читачка з Вунсакет. НОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (Продовження зі сторони 3-ОЇ > Укір. іАмегр:. Д < т Комітету,' а с щ е Марія Хомин і лроф. Ан- друсіів. Підчас ширшої диску сії на тему статуту, виявилося багато труднощів, з яікиміи з у стрічаються та які мусять .іюборм'вати нові українські і- .мігранти безпосередньо -післія- ПрИЇЗДу ДО АмерИКИ. ДОПЮ'М'О- га в таких випадках й буде головеою -ціллю нової оргші- ■зачдії, хоча вона постійно ата- імятати ме про. тих українських скитальціїв, яікі залишилися «а скиталіьіщині. Усі бесідники і даскутангги ішдрешкьвали, щр •ціллю нової організації в жаи діному раїзіі не буде компетува- ти з іншими амірин т с ьік о - у - :к^аїн*ськимій організаціями. На впаки, організація твориться ТІЛЬКИ' З' іметою включитися в з агаїл Ьіне аім^ри к анс ь к о -ук р аїн- сьіке життя та організовано по ставити йому до розпоря дження ці іноіві українські си ли, що прибувають до Амери ки. Проте, її інертним завдан ням є -власне самодопомога. Треба сподіватися, що нова організація..буде черговим цін ним ©кладом’ в еаіше організо ване громадське життя, що а- імЄірикаінсь!ко.-українськ:ий за гал- привітає її щиро* пріийме її до свого гурту та дасть їй ©аяіку можливу піддержку й ДОіПО'МО’Гу. ПЕРЕПИСНА РЕДАКЦІЇ З браку місця, доїшся; відділів: 5 а Детройт, 42 у Фнладеафії, 45 в Манчес тері і 59 в Болтімор* будуть поміщені в наступному числі. Пані: М. Я., Детройт, Міш.у і М. П. в Честер, Па.: Ваші поезії постараємось дати в найкоротшому часі. Шукаю мою сестру Марусю Нагірну, уроджену в Америці, октантами часами жила у Фи- ладелфії, Па. Прошу її дуже на писати до: Alexander Tymczuk, Ukrainian Lager, Biel&temstrasse. Bilafeld, Bristol Zone. Germany.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
