Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Державний світогляд Тараса Шевченка (Продовження із сторони 4.) бо зелені парості ростуть. І ви-® ростуть; і -без соїхири-, аіж заре ве та загуде, козак безверхий упаде, розтрощить трон, пор ве порфіру, роздавить вашого кумира, людськії шашелі!” То ді “церква-домовина розва литься, а зпід неї встане Украї на”, встане в імя ідеалів правди й волі: “Встане Україна і роз віє ть.м'у неволі, світ правди за світить, і помоляться на волі не вольничі діти”. І- поет запові дає, поминуть його “в сімі вольній, .новій”, — означаючи так Україну, як вільну, незалеж ну державу. Поет глибоко вірив у незмір ну революційну силу 'слова й ціле своє життя боровся за свої переконання силою тої зброї, якою геніально володів — СЛО ВОМ. “Орю овій переліг, убогу ниву, та сію слово, — добрі жнива колись то будуть” Всю силу свого слова поет поставив собі за ціль обернути на націо нальне освідомлення своїх зем ляків: “Може -верну знову мою правду безталанну, моє тихе слово. Може викую я з його до старого плуга новий лем«іш і чересло, і в тяжкі упруги може зорю переліг той, а на лерелозі я посію мої сльози, мої щирі сльози. Може зійдуть і вирос туть ножі обоюдні, розпанаха ють погане, гниле серце, труд не, і вицідять сукровату, і нал лють живої козацької тії кро- ви, чистої, святої!” Слово як орган революційної думки дає великі жнива. “А деж твої думи, рожевії квіти? Дог лядай, смілі, виховані діти? Кому ти їх друже, кому пере дав? Чи може на віки в серц' поховав? Ой йе ховай, брате! Розсип їх, розкидай! Зійдуть і ростимуть, і вийдуть з них лю ди”. І поет сам виконував цю свою раду з відвагою, що кош тувала йому всієї долі, самого життя. Шевченко не лише поет, але й ідейний провідник. Націо нально-державний ідеал розви нув він у своїй поезії широко та многобічно. З цього погляду поезія Шевченка має для нас е- похальне значення. Не геніаль ний стиль та форма, але полі тичний зміст піоезіїй Шевченка зробив його національним про роком. До Шевченка міг укра їнський патріотизм ховатися під крилами чорного орла та білого царя, після Шевченка, хто хотів тільки, послідовно іти за дим, не міг вже бути російсь ким патріотом. Тепер, кожний політично свідомий українець може бути лише патріотом-са- імостійникюім, н :р и :к л онником власної незалежної держави. Трудно збагнути яке неоцінене значення для національно-дер жавного українського руху мав той факт, що ще в першій по-, ловинї 19 століття Шевченко відновив у свідомості земляків приспану, майже перервану традицію змагань за українсьт ку незалежну державність. Він відновив ті державні засади що живили сили української нації в народно-козацьких повстан нях, що довели у свій час до створення української держави 'Богдана, що кермували держа вницькими змаганнями Мазепи, що в ближчий до Шевченка час позначилися в політичних пла нах українських патріотів, та знайшли, собі вираз у політич ному памфлеті “Історія Русів” Шевченко переплавив їх, як “злото куте-бите, і семикрати 'П ерелите”, в 'ОГНІ СВОГО широ кого громадянського світогля ду. Він викував “до старого плуга новий леміш і чересло”— українській національно-держа вній ідеї він засвоїв засади де мократизму, рівності прав та о- бовязків усіх елементів україн ської нації, забезпечивши цій і- деї життєву силу, поки засади с о ц іа л ь н о ї правди будуть жи ві та чинні. Як високо стоїть зміст наці онально-державної ідеології Шевченка, як широко розвинув він ідею української державної незалежності, бачимо вже з то го, що треба було- ждати більш як півстоліття по смерті поета щоб нація вповні й остаточно відчула й зрозуміла всю життє ву правду національно-держав ного гасла поета-громадянияа: “в своїй хаті — в незалеж ній, самостійній державі, с в 0 я правда — розвій властивих народові правних засад, і си л а — відпорна міць національного організму, і воля — відповід ний народному світоглядові по літичний устрій, що забезпечує свобідне життя всім елементам нації. Такої як “’Кобзар” книжки не має ні один народ. “Кобзар” — це книжка що містить у со бі національну програму, яка своєю високо-поетичною фор мою має магічний вплив на ма си; це невичерпане'джерело не зломної віри в нашу справу для всіх поколінь української нації — справді для “мертвих, живих і ненароджених”. І в міру того; як українські- маси будуть усе глибше засвоювати твори сво го національного генія-поета, будуть вони усвідомлювати со бі, поруч з його поетичними скарбами, і його національно- державні думки, а серед них найчільнішу — ідею держ а вної незалежності Ук- р а ї я и. ПРИ КОЖНІЙ* НАГОДІ ЖЕРТ ВУЙТЕ НА ПРЕСОВИЙ ФОНД ВІТАЄМО ГРОМАДЯНКУ Перше число нового жіночо го журналу п. н. “Громадянка” видання організації Обєднання Українських Жінок на Емігра ції, прийшло до нашої редакції цими днями з Німеччини. Журнал з гарною коліровою окладинкою, міміографований, на 40 сторінок, має дуже пова жний зміст. Статті, короткі о- п о відання, поезія, поради для матерей, новинки з жіночих ор ганізацій й преси, ділові звідо млення організації, практичні фахові поради, інструкції шит тя й дві сторінки мод, є у пер шому числі Громадянки. Між співробітницями, бачи мо імена відомих нам з. давні шої праці у виданнях в Гали чині як Ірина Павяиковська, Др. Софія Парфанович, О. Ля- ту-ринська, Олена Кисілевська, й деякі новіші. Завдання які поставило собі видавництво зясовується у статті Від Редакції: “Цим журналом розпочинаємо пос тупову і спокійну працю вкорі- неня в жінках розуміння своєї ваги, свого величезного значен ня й відповідальності, працю для вироблення в них свого погляду на всі справи”. Стаття “Наші сучасні зав дання” зясовує ідеологічний напрям організації ОУЖЕ “нашим обовязком є рятувати національну спільно ту”. “В організації власних сил скоординування своєї праці...” “будемо зберігати українську^ культуру на основі пошани ук раїнської національної тради ції, заховуючи гідність нашого національного імені”... Вітаємо Громадянку, радіє мо новим гостем, й підемо на зустріч. РЕДАКЦІЯ ОДЕРЖАЛА (Ділимося з нашими читач ками листом від Пані Лідії Бу- рачинської, відомої нам редак торки журналу “Нова Хата”, я- ка виходила у Львові, через кілька років аж до другої сві- ТОіВОЇ війни). і Грац, 9 січня, 1947. Редакція “Наше Життя” •при Союзі Українок Америки у Филаделфії. По довгих заходах одержала я два числа Вашого цінного ча сопису (вересень, жовтень, 1946). З великим зацікавленням стала я їх перечитували. По до вгому часі приємно було поба чити знов жіночий журнал. Дозвольте що цілком корот ко виражу свою думку та вис- кажу Вам своє признання. Ба чу, що впродовж війни розро слося й поглибилось у Вас на ше життя, коли стільки жіно чих сил стануло до праці. Віс ті в газеті дуже ріжноманітні й на належному рівні. Видно, що американська українка вже ста ла громадянкою нової держави, але її тепле жіноче серце бєть- ся ще для давньої батьківщи ни. Такі статті, як “Великий шум”, “'Вибори цего року” ви казують гарну політичну зрі лість, а пані Л. К. очарувала нас усіх своїм звідомленням із кон ференції миру в Парижі. Також сторінка молоді зі своїм свіжим підходом до справи та окре мою мовою дуже цікава. З приємністю прочитала я звідомлення з жіночої праці у Вас та в Европі, бо про те не можна ніде довідатись. Не у- являєте собі, яке це важне для нас! Ви повинні збирати такі звідомлення звідусіль, з усього світу, де живуть українці. Це скріплює наше самопочуття й повідомляє одних про других. Правда живу в глухій закути- ні Австрії й тому не можу Вам багато помогти. Але постара- ють сповіщати Вас про наш ку ток. Не посилаю цього зараз, бо мусілаб задержати листа, а хочеться скоро вислати Вам своє признання й подяку. Та з цим звязане одне про хання. Чи моглиб ми тут діс1^- вати правильно Ваш часопис? Передплати не можу Вам вис лати, але постараюсь винагоро дити це співпрацею. Можливо, що посилаєте вже нашим жі ночим організаціям в Зальц бургу й Тянсбруку. Тож долу чіть ще До того жіночі секції в Вілляху й Грацу. Лідія Рудик Бурачинська. ЦЕНТРАЛ Я ОДЕРЖАЛА В ЛЮТНІ 1947 Річна вкладка і організаційний фонд Відділ 5, Детройт, Біш. 20.00—5.00 Відділ 6, Рочестер 10.00—5.00 Відділ 21, Бруклин 20.0(Ц-5.00 Від. 22 Джерзи Ситі за 1946 20.00— Відділ 37, Детройт, Міш. 20.00— Відділ 41, Филаделфія 20.00—5.00 Відділ 44, Бостон, Масс. 20.00— Резервовий Фонд Від. 22 СУА на допом. скитальцям 25.00 Збірка на вечері Головної Управи СУА зложили: А. Сйвуляк 2ГОО. По 1.00: П. Панамаренко, 0. X, А. Бодак, М. Бабяк, С. Абрагамовська, Б. Марусевич, Т. Ко- стик, 0. Штогрин, Б. Григорець, І* Бен- цаль, Ю. Маньовська, К. Ярош, А. Бо- хей, А. Банах, о. В. Уляницький, Б. Ка- тамай, М. Скубова. Разом 19.00 По 1.00: Ева Дудяк, Ґрейт Медове, Ксеня і Текля Чагарин, Вунсакет, М. Гр^гогорець, Филаделфія. Пресовий Фонд Відділ 4 Ню Йорк Ситі Ю.ОО Відділ 5 Детройт, Міш. 25.00 Відділ 6 Рочестер 5.00 Відділ 21 Бруклин 10.00 Відділ 22 Д£єер8и Ситі' 10.00 Відділ 37 Детройт, Міш. 5.00 Відділ 42 Филаделфія 100.00 Марія Передак, Честер, Па. 5.00 Катерина Ярош, Филаделфія 5.00 Анна Тимочко, Детройт, Міш. 2.00 Катерина Баран, Бруклин 1.50 По 1.00: Ева Олійник, Филаделфія, членки 42 відділу, Филад., Ксеня Чагарин, Вунсакет, Стефанія Чапельська, Елиза- бет, Н. Дж. Ангела Банах, фін. секр. Марія Бабяк, касієрка. ШИИТЬ „НАШЕ ЖИТТЯ”!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
