Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
НАШЕ ЖИТТЯ-OUR LIFE Урядовий орган Союзу' Українок Аме рики, виходить кожного місяця. Редакція й адміністрація, 866 Норт 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата у Злучених Державах $1.50 річно, на лів року 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official monthly publication of the Ukrainian National Women's League of America, Inc., 866 North 7th Street, Philadelphia 23, Pa. Subscription in the United States $1.50 per year — 85 cents for 6 months. Subscription in ^Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879.. Століття заслання Шевченка Своїм великим талантом кріпацький сільський хлопчина пе реміг найтяжчі супроти,вносїі. Тарас Шевченко приїхавши до Пе тербурга, позбувся кріпацтва, і як вільна людина покінчив сту дії в Імператорській Академії Мистецтв, визначився як артист маляр, писав незрівняні красою й силою українські поезії й про славився як геніяльний поет, читав багато й пильно й добув зна чну освіту. З Петербурга понеслась його слава на Україну, де йото ве лично вітали коли приїхав весною 1847 року. Університет в Ки єві дав йому катедру малярства. Заходами Панька Куліша й його дружини, пізнішої письменниці Ганни Барвінок, Шевченко мав тоді виїхати до Італії на дальші студії малярства. І у тім 1847 році, коли, Шевченка уже визнали як геніяльного поета України, й коли, він став героєм дня. в найкращому значенні слова, на нього упав найтяжчий удар якого може зазнати вели ка овобідна людина що досі зборола всі життєві перепони. У квітні, 1847 року, Шевченка заарештувала російська полі ція, та перевела трус у нього і в його друга Миколи Костомаро ва; Підчас трусу забрали у Шевченка поезії які мав при собі, ма люнки., фарби й три пистолі, а в Костомарова невиданий ще ру копис “Кобзаря” Шевченка з ілюстраціями маляря Михайла Ба- шилова та й«то свояка графа Якова де Бальмена. З Києва Шев ченка, Костомарова, Куліша й інших ще членів Кирило-Методіїв- ського Братства, відвезли до Петербурга, в Петропавловську крі- пость де передержали 6 тижнів. Дня 11 червня, 1847 року ца|і$$- ка поліція в Петербурзі,- без жадного суду, без жадного закону, засудила Тараса Шевченка на досмертне заслання рядовим во яком в корпусі в Оренбурзі, на границі Сибірі. Цар Микола 1 до дав до поліційного засуду заборону писати й малювати. Це було жахливе позбавлення особистої свободи й людської гідності людини яка та.к гаряче, так грімко протестувала проти неволі громадян і народу. Це була військова служба, страшна каторга, це було віддання поета на катування й муки, його по везли возом з Петербурга до Оренбурга 2,300 кільометрів, куди царська влада засилала “державних злочинців”, а. відти ще 300 кільометрів на північний схід до малого місточка Орськ. Шев ченкові було тоді 33 роки коли .його на далекій відлюдній чу жині дали в погану казарму й на муштри. “Я тепер неначе ^йов той на гноївці, тільки ніхто мене не провідає” писав Тарас. Там захворів він на ревматизм, а потім на. скробут з голодування. Відти вирядили його далі на схід, до Азії, на острівець на Араль ському морі, де пробув 2 роки. Потім знов його перевезли в О- ренбург, де в 1850 році йото перетрусили, й забрали листи, ма люнки, книжки. І ще його за малюнки й листи віддали в уюрму у кріпості над Каспійським морем. У тій новопетровській кріпо- сті Шевченко перестав писати, поезії. Коли на каторзі в Петер бурзі, в Орську, й на Аральському озері жила ще його могутня поетична муза, так можна уявити собі його пізніші страждання, коли за 7 років не написав ні одної поезії. Тимчасом помер цар Микола І в 1855 році, й прийшов но вий цар Олександер И, який помилував Шевченка, після заходів графа Федора й графині Настасії Толстих аж 22 квітня, 1857 р. Так найбільшого сина України катувала царська самовлада 10 років. Щойно після тих довгих страшних мук вернувся він із заслання ще раз як вільна людина. Фізично ті катування його зломили, але духово він переміг те московське пекло, й вернувся тойсамий славний поет геній і пророк України що його в 1847 забрали ще сильним фізично й здоровим молодцем. Потім Тарас Шевченко вже довго не про жив, бо ледви кілька років, і помер в 18.61 році. У Шевченкові роковини українці звичайно згадують, яке велике, епохальне значення мало' його могутнє, віще слово для відродження української нації, й безперечно матиме велике зна чення й велику силу і в майбутньому, поки триватиме її бороть ба за визволення й незалежність України, а таксамо уже й у віль ній демократичній українській републиці, у сімї вольній новій. Жінки в уряді у Вашингтоні Президента Трумана відвідала жіноча делегація під прово дом панЬЛа Фелл Дикинсон, голови. Генерально-LФедерації Жі ночих Товариств, яка жадала щоб президент назначував більше жінок до уряду у Вашингтоні. Пані Дикинсон пригадала що дер жавний департамент має лісту 80 визначних американок які є спосібні обняти важні урядові становища, й жадала щоб ті жін ки дійсно одержали ті позиції. _ Представниця організації Ассоєйшен оф Юниверситі Вимен, др. Кетерін МекГейл-, також-домагалася щоб президент назна чував більше жінок до федеральної служби. ~ Президент Труман відповів щб він бажавби-назначити біль ше жінок до урядової служби, але часто трудно найти відповід них кандидатів на відповідні становища. Вій зазначив що він ду же радий що міг найти такі відповідні особи, як генерала Мар шала на державного секретаря й паню Розевелтову на делегатку до Обєднаних Націй. Він теж висловився зависоким признанням для пані Френсис Перкинс яку назначив комісаремдавільної слу- жбй, додаючи що вона як секретарка праці виконала свої обо- бязкй якнайкраще серед великих труднощів. Пані Дикинсон і МекГейл, а також представниця Ліг оф Ви мен Вовтерс, пані Анна Лорд Стравс заявили що -вони вповні о- добрюють номінацію пані Перкинс. Пані Дикинсон настоювала щоб- президент назначив жінку на опорожнене місце у Федеральній Комісії Комунікацій, але кандидатки не подала. Вона казала що жінкй*в день багато біль ше слухають радіо-програм як чоловіки, але не мають жадної представниці у Федеральній Комісії Комунікацій. Деякі деле гатки натякали що Мері он Мартин, колишня членка Ріпубликан- ського Національного Комітету, або бувша посолка Чейз Вуд- гавс, із Коннетикат, можуть бути кандидатками- на те становище. Пані Дикинсон також пропонувала щоб президент Труман назначив жінку як йдоу із заступників державного секретаря. Такі звідомлення читають із зацікавленнямІфадістю у всьо му світі. В неодному краю жіноцтво може тільки.-снувати золоті мрії про такі можливості, бо у них нема демократії, нема свобо ди загалом ні для чоловіків ні жінок. Жіноцтво української нації також має такі-бажання, але ро зуміє що перш усього треба вибороти українську самостійну державу щоб такі мрії сповнилися. Мусимо зважити — ми американські громадянки українсь кого уроду, що американська жінка довго і постійно працювала щоб вибороти собі цей привілей, щоб вона могла ставити дома гання на високі пости в державі, й щоб ті домагання найшли від гомін. / Ми мусимо собі усвідомити що американські-жінки органі зувалися в товариства і клюби які згодом обєднувдли в усе біль ші й більші організації щоб створити силу з якою мусять чис литися й найвищі кола державні. Вони лрацювали^совісно й спів працювали одні з другими. У них не було питання “що мені дасть ця організація, але скільки можу я як членк& дати цій ор ганізації” Вони дивилися вперед, планували, ділили. Приклад гідний наслідування для нас українок в Америці, країні вольностей і можливостей. Л-ка. ІНОДІ РІВНІ ПРАВА ЖІНОК НЕВИСТАРЧАЛЬНІ В комісії праїв жінок О б єд наних Надій, іна зібраін'ні 11 лютого заявила представниця Індії, Гаміід Алі, що к>а її дум ку жініки сьогодні не повинні бути задоволені самими дома- гаінінями' „ірівних прав з муж чинами”, тому-.-^цо в деяких .країнах і мужчини н»е мають прав, отже жцінки не можуть бути задоволені „рівністю” з чоловіками у таких країнах, але мусять жадати дійсних люде ь к и х і гр ома дянс ькиїх, прав. Як геніяльний поет що підняв свій народ із забуття в неволі, як великий пророк що збудив його до боротьби за волю,-Тарас Шевченко це виняткова поява не лише в Україні але й у світі. Велич* його опромінюють ще надлюдські муки й терпіння на за сланні й перемога над ними. Шевченко терпів від московських катів, таксамо як терпів і далі терпить ввесь український народ. Він терпів- не за себе, а за Україну, за її святе право**жити вільним самостійним життям. То му він є також найбільшим національним мучеником України. Сьогодні, у 100-літні роковини його заслання згадуємо осо бливо Тараса як мученика, катованого й неволеного 10 років на засланні за Україну, згадуємо як страдника що перетерпів і пе реміг тюрму, згадуємо й як пророка що провістив що українсь кий народ переможе московську тюрму, порве кайдани, добуде свободу, і буде в його хаті його власна правда і сила і воля. Л-ка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top