Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Савеля Стечишин У К РА ЇН С ЬК А Ж ІН К А У В И ЗВ О Л ЬН ІЙ Б О Р О Т Ь Б І Український народ .перейшов тернистий шлях у довголітній визвольній боротьбі, що оягає в далеку давнину. Ми славимо визначних борців, які хоробро боролися за ідею державности. Згадуємо й тих, що диплома тично змагали до тої самої і- деї. Не можемо поминути учас ти української жінки в тик ви звольних змаганнях. Скрізь, де проявляйся народний живчик за вільне життя, там плече в плече з чоловіком' була й жін ка. Вже з давних давен, ще за княжих часів українська жінка захищала інтереси народу. На віть в таких давких часах, ко ли по других мраяіх право жі нок було обмежене, то україн ка того обмеження не знала, вона була одинокою в цілому авіті що славилася великою свободою є родиннім та гро мадськім житті. Та воля і поів- ноправність надавали їй сили й самостійності. Тому то ми. ба чимо, як наші жінки яа різ них становищах правлять кра ям разоїм з їх чоловіками!. З нашої старовини маємо рі зних наших княгинь. Приміром княгиня Ольга боротьбою мстилася на ворогах за смерть свого чоловіка. Вона взяла ке рму держави в свої руки1 й ве ла боротьбу В Інтересі СВО'ЄЇ держави проти ворожих пле мен. В інших краяіх жінки во лодарів «є мали таких праб і не володіли повноправно сво їми державами, як це робила княгиня Ольга. Вдова по Ро мані Галицькім також уміло правила державою в імені сво їх малолітніх синів. Крім згада них, € ще цілий ряд княгинь, так як жінка Святослава Все волода, жінка Володимира Ва- сильковича, жінка князя Льва і ДРУГІ, які цілковито заступа ли своїх мужіїв в часі їх похо дів, а то рядили державою, вирішували важні справи!, при й,М'али1 представників з других країв, підписувалися на важ них урядових грамотах. В той час, коли івороги чигали і на- рушували спокій, ці українські княгині твердо стояли за спра вами та інтересами своєї дер жави. З козацьких часі® стрічаємо немало козачок, які бралися за зброю в боротьбі з татарами та поляками. Комуїж не знана жінка сотника Зависного, яка в часі облоги Бунті поляками висадила себе і цілий замок у воздух, щоб не попастися в ру ки ляхів. Сімдесять других жі нок ю той час окрилися в пече рі, щрб не попасти в руки ля хів. А кілько то було героїнь в часі козаччини, які навіть не є записані в історію. В кожнім визвольнім пориві українська жінка плече в плече з чолові ком ставала до боротьби. Нєміало українських жінок захищало українську справу жертвуючи великі суми гроша на українські фундації та шко ли щоб забезпечити Україну від шкідливиз впливів польо- нізму. Це також була бороть ба, хоч не збройна, боротьба за рідний край. Згадати таких як Раїна Могшіянка, княгиня Вишневецька, Олієна Чарторий- ська, Галька Дулевич, та інші, які були фундаторками важних українських іманастирів та на ших шкіл, звідки ширилася просвіта на Україні. З першої світової війни ма ємо немало героїнь, які длія і- даї деріжавно'Ути пожертвува ли богато. Ще перед війною в 1912 році українські жінки в Галичині зачали поважну під готовчу акцію для зорганізу- вання жінок в таких ділянкаіх в яких на випадок війни жіно ча поміч булаб необхідна. Для тоіго відкрито санітарний курс і почато збірку на фонд допо моги України. Ще війни не бу ло а вже чуйна,- дбайлива жі ноча натура наперед готови- ласія до боротьби, щоб війна не заскочила людей неприго- тованиіми. В 1914 році розганізовано при Львівській Повітовій Січи окрему чету жінок Січових Стрільців. Четою командувала дівчина. В тій четі були наші визначні героїні, як Павлина Михайли'шин, Гандзя Дмитер- іко, Ольга Левицька-Басараб,. яка пізніше згинула з рук воро га трагічною смертю. Пізніше пристали ще Олена Степанів на і Софія Галєчко, які визна чилися в боях, дістали медаль хоробросте й степень хорун жого та коїманданта чети. На Великій Україні і також були жінки, що 'брали участь в збройній боротьбі. Багато було героїнь, що на віть поклали свої голови за рі дний край.. Згадати хочби Оль гу з Левицьких іБіасараб, яка працювала при Українсько-за хідній Републиці аж до її лікві дації в році 1922. Після того Ольга Басараб виїхала до Га личини і дальше працювала при УВО :як иурієр. Ляхи її а- рештували та мучили по звір- ськи, щоб довідатися про тай ни й пляни УВО, та вона не зрадила нічого, хоч за те поло жила своє життя. І це була жертва за українську справу. Подібною героїнею була Ві ра Бабенко з Великої України, селянська дівчина з Катеримо- славщини, яка працювала, як розвідчиця для Укр. Нар. Ре- публики. Вона переносила важ ні зівідомлення від повстанчих частин війська наражуючи се бе на велику небезпеку. Та во на виконувала свій обовязок без вагайня, бо цього вимага ла велика справа її народу. В році 1921 большевики мучили її в страшний спосіб, але Віра Бабенко не зрадила урядових тайн. Бюльшевики вкінці відру бали їй голову. І так згинула ще одна дочка за Україну, за рідний край. Та скільки то було безімен них героїнь, яких історія навіть не записала. В часі війни не обійшлося без жіночої помочі в різних Л.І- чницях. Не ТІЛЬКИ ті, що з крі- сом йшли до бою є героями, але й ті, що гоїли рани хоч бу ли виснажені, втомлені й нара жені на різні небезпеки на по лю битви. А таких було бага то. А що ж сказати про жінок селянок, що обробляли землю і запрягалися до плуга бо ко ней «е було, та підтримували господарство, що потайки но сили харчі під свистом куль своїм військовим частинам. А скільки то українське жіноц тво витерпіло різної наруги від переходячих ворожиіл військ. Всі вони героїні, які з патрі отизму, з пімсти покидали ви годи та йшли у бій. Всюди у- краївська жінка ставала до по мочі, чи то ва полю битви, чи в 'лічниіцях, чи дома на госпо-. дарстві. Коли український народ о- оягнув свою мрію, коли Укра їна стала самостійною держа вою, то й тоді українська жін ка не переставала працювати. При першім українськім пар ламенті, який називався Цен тральною Радою працювало одинадцять жінок при різних у- рядовіих працях в міністерст вах. В других краях жінки му- сіли виборювати ообі право, щоб дійти до парламенту. Друга світова війна ще за надто свіжа, щоб вповні оці нити участь української жінки. Відомості, хоч покищо дуже скупі, вжіє говорять, що в У- країнській Повстанчіїй Армії воюють жінки разом з чолові ками, Булоб дивно, якби їх там не було. Цеж боротьба на життя й оміерть. Боротьба за щось найдорожчого людині. Українська жінка це відчуває й допомагає з усіх сил, бо хоче вільно жити й на свободі дітей своїх виховувати. УКРАЇНСЬКІ УСТАНОВИ В НІМЕЧЧИНІ В американській зоиі Німеч чини в Реґенсбургу зорганізо вана Вільна АкадеміяГНаук, а в Кардсфеілді буля Мінхену, у- крашська гіреко -католицька ду ховна семинарія. Ректор семи- «аїрії о. Др. Василь Лаба ізі Львова. Щ О В А РИ ТИ І ПЕКТИ Подає Олена Штогрмн Еґплент Одною з ,ярин, яка тепер е в сезоні « еґплент.. Сама вона не дуже принадна, однак прила джена належно задоволить на віть вибагливий ^мак. Обібрати один малий еґплент покраяти в кістки і кинути на заварену в|оду, хай покипить 1-2 мінут. Ваду віділляти, при готовити посудину, в якій мо жна пекти, покласти верству спареного еіґилент, потім кру- жіліця помідорів додати ооя», перцю, посипати тертим сухим хліб'ом і сиром, скропити мас лом. Відтак знов повторити егплент і т. д. поки вся ярина не зужита. Завершити тертим хлібом і сиром. Дві ложки во ди змішати з ложочікою цит ринового соку і вляти з боку в посудину з яриною. Пекти в у мірній температурі три ч®ер- vth год. Подати до міяса. Капуста з яблуками Покраяти свіжу, зелену ка пусту, спарити окропом. При смажити цибульку в маслі, до дати до капусти* покраяти вин не яблуко, посолити, поперчи ти і смажити під покришкою аж яблука з-мякнуть. Тоді по давати як є, або додати дві, три ложки квасної сметани і ще трошка підсмажити. Пиріжки З жовтка, 1 склянка масла, 2 ложки соку з цитрини, 1 ло- жочка ванілії, 2 ложки кдаодої сметани, 2 склянки муки. Розтерти масло з мукою на пісок, додати решту складни ків, замісити й виробити малі галки. Накрити і зоставити на- ніч. Рано легонько розтачати, наповняти по вилами, мармелія- дою або приправленим маком. 'Зліпити до купи і класти на бляху. Розбити білок на піну, мастити пиріжки й посипали січеними мігдалами. Пекти вгарячій печі. IRO Міжнародна Організація Збігців ('IRO — Інтернешонал Рефюджі Орґанізейшен) має повстати з рамені Обєдтоишх Націй. 'План IRO предложнли За гальному Зібранню О. Н. дер жавний департамент Злучених Держав і департамент с о ц іа л ь них справ О. Н. Нова організація малаб зай нятися 1,000,000 збігців і пере- міщенех осіб 6 Бвропі, а також можливо й збігцямн на Дале кому Сході. іБуджегг IRO є «сього 161,- 000,000 долярів. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
