Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
4 НАШЕ ЖИТТЯ —OUR LIFE БЕРЕЗЕНЬ, 1945 ■ ■ і і ' —» Проф. Микола Чубатий Картини Минулого України (Продовження) НІ. Спадщина Киева-Матери Русь ких Городів Ярослав Мудрий при своїй оферти поповнив помилку, що затяжіла на дальшій судьбі староукраїнської держави. Вмираючи роздач він своїм си нам кожному по одній землі наказуючи, щоб вони берегли ділости держави в той спосіб, щоб кожний завідуючи своїм уділом слухав одначе найстар шого брата, київського князя ізяслава. Ярослав Мудрий ві рив у солідарність князів, од наче не числився з тим, що цей тільки моральний звязок поодиноких земель не принесе нічого доброго. Ярослав Му- . дрий мимоволі причинився сам до поділу української імперії й то в саме найгірші часи. ‘Грізна орда Печенігів поко- нана Ярославом Мудрим роз плилася серед української ма си, одначе на її місце прибула -з Азії в українські степи дру га сильна ^рда Половців, що на протяг сто пятьдесять літ стала правдивою язвою укра їнської землі. В такі грізні ча си потрібно було держави під •одною кріпкою рукою, щоб •повести її оборону проти вар вар з.і сходу; а тут навпаки при- йігов поділ держави на уділи. Наслідок цего був такий, що українські пограничні землі •від сходу прямо упадають під тягарем оборони східних укра їнських границь тоді, коли дальше положені, землі були спокійні та обоятні на поло вецьку небезпеку. У "них виро блявся місцевий патріотизм, грізний, для1 цілости староукра їнської держави ще й тим', що вона не була під національним •оглядом чистою українською державою. На півночі та на .північнім заході посідала Русь- Україна території заселені не ук р аїн-с ьк им на с е л ениям, яке ступаючи на вищий степень цивілізації виразно прямує до відокремлення в окремі нації. Місцеві князі з династії Яро слава- Мудрого кожен не то не спиняв того процесу,#але на впаки щей його попирав з на дією на далеких територіях створити для свого^роду само стійну державу. Початок московського народу •Староукраїнська київська держава називалась Руською Державою або Руською Зем лею. її державним знаком був тризуб, який то державний знак стрічаємо вже на монетах Володимира Великого, батька Ярослава Мудрого. Назва Ру ська Держава пішла від старої назви України-Русь. У прастарі «часи Русю звалися тільки ме шканці околиці Києва, але зго дом ця назва поширюється на цілу землю українського наро-: ду. В той спосіб Русю була Ки ївщина, Русю була Чернигів- щина, Волинь, Галичина, одна че Русю не був Суздаль, не був Русю Смолинск, не був Русю північний або Великий Новго род. Ці останні землі належа ли до Руси, хоч самц Русю не були. В 12-тім століттю коли хто їхав з Київа чи Чернигова до Суздаля чи Смоленська то казали: Поїхав з Руси до Суз даля, Смолинська чи до Нов городу. В цім способі говорен- ня .крилася значіння, що пів нічні та північнозахідні землі Руської або Української Дер жави не були раціонально у- країнськйми або руськими. Ру ськими воніи ‘були тільки о стільки, о скільки належали до Руси. Це була подібна справа як недавно зі західною Украї ною, що належала до Польщі. Польською вона не була в зна чінню національнім, але в зна ченню політичнім кожен гово рив, що це частина України під Польщею. Тепер по смерти Ярослава Мудрого ці національно неу країнські та иеруські землі як суздальська земля, смоленська, новгородська, полоїцька- та другі стали скоро відокремлю ватися від Київа та переміня тися у самостійні держави, хоч тамошні князі походили з ро ду Ярослава Мудрого. Найяр- кіше став відокремлюватися від Київа Суздаль на землях -ниніншого московського наро ду. Населення там було в біль шосте несловявське, домішка пануючої верстви славян була невелика. Тому населення там не брало участи в державних справах демократичним ладом яік в Україні. Влада князя стає там абсолютною, що дає силу та- розріст новій державі. Вже внук Ярослава Мудрого князь Юрій Довгорукий так далеко йшов у сепарастичних заду мах, що звернувся до царго- родського патріярха з прохан ням, щоб церква суздальської землі була незалежна від київ ського митрополита та щоб ігам настановив патріярх окре мого митрополита. Патріарх відмовив цему проханню, але сий Юрія Андрій Боголюбсь- кий оснував нову столицю Во лодимир вад Клязмою. Щоб її вивисшити понад старий Ки їв, „/Матір Руських Городів” наїхав він на Київ (1167), його в страшний спосіб зрабував, забираючи все, що було цінне, до своєї нової столиці Воло димира над Клязмою. Володи мир над Клязвою став столи цею цеї нової держави на сто пятьдесять літ, аж по початок 14-го століття, коли-то столи цею стала Москва. Початок білоруського народу На північнім заході погра- н и ча м и стар о у к р а гне ь к ої дер жави були землі довкола голо вних міст Минсь-ка, Полоцька та других. Господарсько ці мі- іста і’тяґотіли вже до балтій ського моря; Полоцьк навіть мав долре полученвя водне з |Б:алтиком, таму став торго вельним осередком, що торгу вав з Данією, Німеччиною та Швецією. Людність в тих око лицях* була словенська, але го ворила мовою дещо окремою від української мови. В тих ку пецьких містах цвила самоу права -міщан; влада князя бу ла невелика, а міста ці мали характер навів републикансь- .кйй та демократичний. По смерти Ярослава Мудрого ці міста в дійсноети відокремлю ються, хоч вони князя часто брали з Києва. Від нападів По ловців та других азийських орд не терпіли, j 6 o лежали да леко від них, тому їх заінтере- сувалвя Києвом слабне і на тих землях витворюється окремий нарід Білорусинів. На півночі межи землями московськими та білоруськими лежало місто Новгород Вели кий немов друга північна сто лиця староукраїнської київсь кої [держави, Івелиікий торго вельний осередок. Українців, що прибували з полудня, жило там богато, хоч довколичне населення не було українське, але словенське посеред не між •Бі л о рус инам и, Мо-ск ал ями т а Українцями. Не маючи заінте- ресовання в боротьбі зі степо вими ордами Новгород теж відокремився' від Києва та пе ремінився в купецьку републи- ку. В державних справах в Новгороді скликали народ на віче вічевим дзвоном. Місто це богатіло та стало столице- ' ю знов окремої північно-евро- пейської держави. Купці нов городські були підприємчиві, запускалися в далекі подоро жі через північну Европу, Си-, бір і ще дальше. Новгородські купці в половині 15-го століт тя дійшли аж на Аляску, ни- нішну американську посілість, біля 50 літ скорше, як Христо- фор Колюмб відкрив Америку Московська, держава за здрим: оком дивилася на світ лість, богаство та цивілізацію Новгороду. Нестерпимим був теж для Москви републиканс-ь- кий та демократичний лад Новгороду Великого, тому в другій половині 15-го СТОЛІТ ТЯ1 московський цар наїхав на Новгород за посадниці Марти Борецької, добув місто та йо го влучив до Московщини ска сувавши демократичний лад. Новгород та околиця згодом змосковщилися і нині є части ною території московського народу. Лицарська доба старої України Відокремлення земель мо сковських, білоруських і Нов городу Великого від Києва сильно ослабило староукраїн ську державу й так ослаблю вану колотнечами поміж кня зями за кращі уділи. Тому у- країнські. літописці, українські літературні твори як виразни ки-. почувань українського на роду зі щирою вдячністю зга дують князів, що життя своє посвячували на оборону рідної землі, на боротьбу з-Половця ми. Найбільшу популярність до був собі внук Ярослава Муд рого київський князь Володи мир Мономах (помер 1125). Йо му удалося наново зібрати під своєю владою біля три четвер тини України та повести успі шну боротьбу з Половцями, їх силу зломив він на 50 літ. В українській історії він зна ний як високо освічений князь та автор деяких творів. По знищенню Київа суздаль ським князем Андрієм Бого- любським знов Половці набра ли відваги та стали нападати на українські землі. До бо ротьби з варварами пірвався молодий князь. Ігор Святосла- вич з чернигівської землі. Ща сливим войовником вів не був, але славу добув собі. Його невдалу виправу на Половців змалював оден -із учасників виправи у прекраснім творі „Слово про Полк Ігоря”, який вважається одним з найкра щих творів староруського пи сьменства. З цего твору; бє горячий патріотизм автора, я- кий сам готов голову поло жити за "руську землю”, тому кличе він всіх князів Яросла- вого роду стати солідарно в о- бороні Києва-Матери Руських Городів та не дати невірним зниіщити України. Голос одна че не мав відгомону, тому Київ став підупадати з дня на день, а ціле культурне та .політичне життя українського народу пе реноситься дальше на захід, на Західну Україну, де було спо- кійніце та безпечніше. Тут ро сте в силу західно-українська держава як забороло українсь кої цивілізації, яким Київ вже не міг бути з огляду на нищен ня його варварами та суздаль- цями. В міру того як підупадає Київ росте Галич, столиця За хідноукраїнської Держави. (Продовження буде) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
