Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
Валентина Завадська Красуня Домка Ми сиділи з дідсш Нечипо- ром під старою грушкою. Сон це заходило. Було затишно. В сусідному озері кричали жаби. Нагло «а дорозі, в червонім світл і сонця, з явил ась якась горбата, розчіхрана постать. Вона ледви.сунулася, спираю- чися нагрубу 'палицю і ніби пильно придивлялась чомуїсь на землі.. На мас вона не звер нула ніякої уваг»; — То красуня Домка, — ска зав Ничипір, :— моя колишня приятелька-— — Ця жебрачка? Ничипір усміхнувся замрія- но. — Домці тепер- можна дати вісімдесять, сто, навіть більше років ... А проте вона моло;р- ша за мене і був час, коли в ній кохалися три гарні паруб ки. — Якжеж це було, Ничипо ре? Сийий, кремезний СеЛЯИИ'Н, очевидно чекав на моє питан ня. Повільно, як слравжний Волан як, «витягну® він з кише ні люльку, напхав тютюном і з трудом -запалив, бо костру баті пальці не слухали. Нарешті почав: — Тому років сорок стояли ми з полком у Дубні і всі троє — Петро, Филимон та я прия телювали не на життя, а на смерть. Скажу ваїм, що один без другого не те, що дня пе ребути не міг, але навіть у від пустку до дому їздили разом. Правду сказати і командір, земля йому пером, сердешна був людина. Ми були з Іванівни і коли всі троє у нових мундурах, з шапками на бакир переходи ли селом, підгриваючи на гар монії,- всі дівчата .пропадали за нами. Але ми кохалися в одній — в Дамці! Гарна, диво гарна бу ла! І, кожний з нас старався їй сподобатися, не наважуючися, рднак, відкрити свою таємни цю ані їй, ані товаришам. Во- наж була завжди одшаково привітна з усіми-рами. Якось. зимою, по вечері в казармі, Петро, що цього року кінчив службу, сказав нам: — От, .вийду в здіпас, верну до до^му та одружуся з Дом кою. Фили'мон вибухнув ШІ'ВО'М, почав .лаятися ,й кричати, що він. сам любить Домку і нікому її не відступить. Я також не ви тримав, і вмішався до каші. Почали ми битися і всіх нас фельдфебель посадив піїд а- решт, додавши кожному по потилиці. В карцері ма,?и ми досить часу щоб охолонути і рішили віддати свою долю у Домки руки. До того часу, ні хто не сіміїв ані писати їй, ані взагалі нагадувати про себе. Так дочекалися ми жнив, ко ли то салдатів відпускають на полеві роботи. Поїхали ми, як звичайно, ра зом. Ніколи не забуду тої кля тої дороги! Весь час ми мов чали і дивилися наче вовки ... Мені аж руки зубилися, щоби побити суперників ПО П'ИЦ'І. Приїхали до Іванівки у ночі. Филимон пішов до батьків, я опинився у хаті Петра. Ми не сіпали ані хвильки: я боявся, щоб Петро ие утік потайки до Домки, — вій підозрівай мене 0 теж саме. Ще у досвіта зір валися ми й побігли до хати Филимона, щоб він не випере див рас. Вже здалека побачили його перед дверима: він також не вірив нам. •Нарешті, попоївши та ви пивши для відваги горівки, по чимчикували ми до Домки. Почалася гутіїрка за ріжні со бі там дурниці, але ніхто не наважився заговорити про те, що так усіх нас мордувало. Минув шмат часу... Мені тер пець урвався і відкликавши на бік товаришів, я запропо нував їм кинути жереб, кому першому говорити з Домкою. Жереб витягнув Петро. Ми були певні, що він діста не гарбуза. Довший час їх не було. Ми нудилися- на емерть... Коли повернули, Петро віддав наїм військову честь і сказав: —'Рядовий НН. полку, Петро Кватирка з нареченою! "V Ми одурніли, а вони довго реготалися, бодай їм лихо! Першим опритомнів Фили мон, вийняв з кишені гарнень кий срібний хрестик з Почає- ва і дав його Доімці, а я пода рував їй ковтки, що привіз з міста. Тоді й Петро схаменувся 1 поспішив віддати нареченій ііінур гарних коралів. " сумно* 6 улр... Проте ми щи-" ро удавали веселих та безжур них. Залишивши їх, ми вернули до хати1, з твердим наміром за раз же їхати до полку. Але ■надбігли Петро з Домкою і почали просити, щоб ми ще лишилися й ПІШЛИ з ними у сусіднє село на празник. Не мали силій відмовитися і в ніч з суботи на неділю вирушили у чотирох. Домка з Филимо- ном йшли першими, за ними я —•Петро останнім. Раптом він голосно закри чав і я побачив його темну по стать на землі: він спіткнувся на камінь і упав.. Одночасно почувся знов його гіерераз- ливий крик: —‘Проклята гатина! І несамовитими рухами по чав ударяти об землю якимсь мотузом, топтати його нога ми. Домка відразу зроеуміла., що це гадюка і перелякано опитала, чи вона не вкусила його. —Тимча<сом_нічого не бо лить! — сміючися заспокою вав її Петро. Але вже за яких пять хвилин він почав тремтіти .наче у про- таснаїці. Ми. віддали йому свої мундури. Та де! Він уже кляїн- цав зубами. Ліва рука висіла, йому як мертва. Филимон за палив сірника і ми побачили червону райку.; Рука" пухла на очах. Петро вже не тримався на ногах. Ми поклали його на землю, накрили чим було, а Филимон побіг до Іванівки за помічю. Довго він не вертав ся, хорнй стогнав... Минуло не менш як три годині. Я вирішив шукати Филимона і також по біг до Іванівки. Там я спіткав його з трьома парубками: во ни поспішали до нас. Оказало- ся, що Филимон у ночі' заблу кав і дістався до Іванівки що йно над ранком. Коли ми добігли до Петра, ми найшли тільки його мертве тіло. Над ним, похилившись наперед всією постаттю, trro- яла, .як зараз стоїть та ходить Домка... Почали розпитувати її. Дарма! У відповідь вона лише порушувала губами... Втратила .мову! Так і досі невідомо, що від булося тут за ті дві годині без мене. Багато разів опісля ста ралися люди розпитати Дом ку, але вона тільки затуляла руками обличчя, починала ці ла тремтіти й трясти головою. ПОВЧІТЬ СВОЮ ДОНЮ (Продовжевня зі Сторони 3-ої) лодоїщів, кейкіїв, паїв, мороже ного та цукоркіів, а багато ово чів, ярини і молока. Колиб м'ати помітила, що у дівчини на лиці чи шиї появля ються один, по другому болючі червоні принці з матерією у нутрі — треба взяти її до ліка ря, чи .на шкірну клініку. Бо це можуть бути т. зв. акне, які є небезпечною недугою шкіри у молоді, та нелічеіні можуть по лишити близим і скази на лиці через ціле життя. У ніякому ви падку не-вити окати їх, не вжи вати мастей, чи иа инчий -до- машн-ий спосіб братися до їх ліікуійаінйя! В самих пючат.ках зараз звернути дівчині увагу, щоб часто мила волосся, бо “акне” .найскррше появляється на чоіді ]. плечах, а лікарі ка жуть, що воно' м:ає з.вязок зі затовшеною та занечшценою ■ шкірою голови. Волосся.. !НЄ с по лікувати ніякими квасами! Щось страшного бачили її очі! І жах залишився в них на все життя. Придивіться їй блшце, * яка страшна! А колись була перша дівка ,на-..селі!.. —Оттаке то буває на світі! — закінчив Ничипір і сховав люльку за холяву чобота. А мені ще довго стояла пе ред очима стара постать калі ки. КАРТИНА МИКУЛОГО УКРАЇНИ (Продовження зі стор. 4-ї.) ра Орлика, що так само як його батько ужив всіх дипльо- ‘ матичних ходів, щоби рушити держави західної Европи до війни проти Росії. На Україні після невдач но го повстання І. Мазепи лікві дація в ольностей Україн и пі шла скоро вягеред. По смерти нового гетьмана Скоропадсь кого управу України-: переня- л а. Малороєійвька .^Колегія, о - кремий уряд зложений; з укра їнців та .«моаквичів. ВкінцЬ уряд, гетьманаі ,Л^.ек:ва^екайуМла-; зо всім (1768); зруйнувала? Зїиіо- рожську Січ .(1-775-): агна.-нарід наложили; кріпацтво. -Саме тоді вяалааПольіца -та - решта* України* Дісталася під владу Росії з виїмкою Галичи ни, яка дісталася під'пануван- няАвстрії. Україна дісталася в тверду російську неволю. ЯК ЗОДЯГАЛИСЯ УКРАЇНКИ У ДАВНИНІ (Продовженв* з 7-ої сторони); можне міщанешо вдягалося вже виовйк пієапї-'зраеікігв ніг мецьких та француських, і та кими сліідами^пішіл о теж игі- ноцтво .цих клас. Давни й на родний одяїг з пребагатим ви- шивковим мистецтвом зберіг ся серед селянства та дрібного міщанства, підлягаючи у наші часи щораз більше впливам* мійського одягу. МИХАЙЛО Ф. НАСЕВИЧ Перший Український ПОГРЕБНИК на Филаделфію й околицю MICHAEL F. NASEVICH N.E. Cor. Franklin & Brown PHILADELPHIA, PA. Tel. MARket 1320 Обслуга в день і ночі MR. & MRS. MIKE SyWULAK CAFE Beer - Wine - Liquors HOT PLATTERS 301 West Berks Street PHILADELPHIA, PA. REGent 8370 Phone: POPlar 5190 EMIL К Ш У С К У NOTARY PUBLIC REAL ESTATE INSURANCE 2231 Fairmount Ave. PHILADELPHIA 30, PA. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
