Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
г еNo ПІКНІК НА ЧОЛІ ЛІТНИХ РОЗ РИЄШ МІСТА Цей — а думаємо, що це бу ла жінка! — хто одної літньої неділі перший попав на думіку наповнити 'кошик харчами та' враз з родиною, чи приятеля ми виїхати десь за місто, між природу — показав люднім до рогу до такої приємности, що на її місце міщуховн не найти нічого кращого. Тому (пікніки ста-ди такі популярні у нас, і то не лиш як нагоди для одної родини зробити найкращий вжиток з недільного відпочин ку. Пікніки уладжують цілі клюби, організації — десятки* людей збіраються разом, при готовляють усе спільними си лами, бо показується*, що на лоїні природи та за смачною ї- дрю і не одну громадську роб о ту мож добре зробити. Та всеж найкраще надається літний пікнік на родинну роз- рИВ'Ку, ГОЛОіШО ТОДІ, КОЛИ в родині е імолодь та діти, для я- ких не.м.а мож'ности провести вакацій десь на фармі, чи над морем. Тому кожна м.ати по винна подбати про це, щоб Принаймні У 'НЄД-ІЛ;Ю ЗГОТОВИТИ родині пікнік за містом. Навіть у цегорічний літний сезон хар- чевої скрути не представляє труднощів з гого в ити eftачну, здорову їду на пікнік, а раді-сть дітей з прогульки та хосен для здоров ля для усіх ишнагоро- дять господині цю надвИіШіку труду, Яіку треба у "приготуван ня -пікніку вложити. Найважні- щою їдою на пікніку є сенд- вічи, і нище подаємо кільїка приписів, на я;кі ні грошей, ні значків багато не треба зужи:- ти. Тому надаються вони теж на такі нагоди, коли у пікніку бере участь більше людей.. Смаровила до сендвічів 1. Змелену пушко ву шинку (“спайст гем”) чи инче мясо, вимішати з такою саімою скіль- кістю посічених твердих ЯІЄЦЬ, розробивши масу імайоншом з додатком покраяних на дріб ні кусні огірків, маринованих грибів, помідорів і т. п. 2. Вимішати разом mo-, рівній части тен-атовето масла і сме танкового сира. 3. Посічені, начинювані олиів- ки вимішати з рівною скількіс- тю сметанкового сира, звогчу- ючи молоком, якщо надто гу сте. 4. Коровячий сир з додат ком: дрібно (краяних сетерів з майонезом, або “селед дре- сінґ” до-смаку. Щоб сендвічі держалися сві жі — треба кожний завинути окремо у -восковий .папіір та зложити у кошик, вистелений на дні вогкою стирочкою. Бара&оляна салава з коропом Дуже смачна їда на пікніку — це бараболяна салата. На зміну попробуйте зробити ЇЇ зі зеленим кріпіцем, а поба чите, як усі будуть захвалю вати. ■На три горнятка кісток ва реної бараболі взяти, одну лю: жку посіченої цибулі, горнятко- покраяних селєрів і два гор нятка майонезу або квасної сметани з додатком соку з ци трини, соли і перцю. Усе поси пати дрібно посіченим зеле ним; кропом.. ^Салата з макаронів Це теж добра салата на пік нік. 'На четверо людей взяти два 'горінія'тка варених покри шених макаронів (так званих “елбов”), по пів горнятка кра яних селієрів і огірків, по чверть •горнятка краяної редь- кви і зеленого перцю, Усе ви мішати з ложочкою січеної ци булі пів люжкоііб оцту або соку з цитрини, ПІВ ЛОЖОЧКОЮ СОЛИ і майонезом. Майонезу візяти біля пів горнятка — так, щоб усе було ВМ'Іру звогчене. Салату пакувати до скляно го слоїка, або прямо у папе рові коробки з накривкою для #кож!ноіго з учасників пікніку. Селери, сира морква, гредь- ква, зелена цибуля — усе те ду же добрі додатки до ‘пікніко- вої -Їди. Але як порадити, щоб держалися вони, кілька годин свіжими і крихкими? Передер жавши перед пакуванням’ кіль ка годин у холодільни вложи ти ї у прозору торбинку з “плестіік”, таку, як продають для переховування ярини в хо лодільни. Щілино замкнути пе ред вложенням у кошик. Яйця, зварені на твердо — це теж дуже добра їда на пікніку. Мож -брати їх цілії, або ділені на половинки з жовтком втер тим з муштардою, цибулею та кількома краплями Вустер-со- су. На десер найкраще надають ся /свіжі овочі. Щоб надати їм більш святочного вигляду — ,мой< зробити з них дома са лату. Покраяти на кусні пома ранчі, трусікавки, або иінчі я- годи, банани і обібрані яблоіка. Солодити сиропом, зложити в замкнений слоїк і держати в холодільни, аж поки виходи мо з хати. До цего солодке пе чиво, як тіїстбчка, булочки чи кейк. Історичні джерела не пода ють нам. іб'аігато інфіормацій про це, як у княжі часи зодяга лося жі н о цт в о п р о ст о люддя. Усе, що заховалося — це наз ви поодиноких^ частей одягу, з яких декотрі задержалися у ЧОМУ ЖІИКИ СКОРШІЙ ТОМЛЯТЬСЯ •В-ід коли почалася війна і жінки найшлися за тяжкою фа бричною (працею, яку досі ви конували мущини — не пере- ста€ бути актуальним питан ня, чому жінки скорійш том ляться при прзщі. Знавці кажуть, що сам-а фі- цична будова жінки такої вто ми не узасаднює. У жіінки мязи мож розвинути: таксамо, -як у мущини, а й мущина з покла дами товщу на раменах замість мязів, не буде краще працюва ти як товста жінка. Причина швидшої втоми при праці у жі нок лежить у чомусь инчому. Докїор Анна М. Бечер зі Школи Публ ичноіго Здоровля та Ґиіґіієйи ім. Джана Гопкінса досліджувала цю справу та проголосила свої заключення. Вона твердить, що втома жі- нок-роі^ітиць не' е вис лід ом дещо відмінного складу крови у жінки, життєвої енергії чи си ли мязів. Причина лежить у цьому, що пересічна жінка, за- нята у тяіжкій індустрії, побіч цеї оправи двигає на своїх пле чах теж домашні .обовязки. І навіть тоді, коли дома частину їх виконує хтось з дітей, чи нанята людина, то всеж жінка- робітниіця працюючи у фабри ці не позбувається почуття від- повідальностиі за це, що дієть ся дома. Такі турботи, як те, що завтра варити, коли прати, як розложити домашні заняття — не сходя'ть жінкам з думки підчас праці, нервують їх та приапішують втому. А -ще гір ше, коли жінка-робітниця .вер нувши з фабрики* домів за мість на спочинку проводить кілька годин на домашній пра ці.. Втома найблищої днини не буде вислідОхМ цього, що вона праіцЮ'Є у фабриці, але що вза галі працює понад сили. І при- належність до жіночого роду нічого не має спільного з її втомою. Щоб їда лекше* спливала крізь ігорло — приготуймо ве лику посудину кави, чаю, чи якогось овочевого напою. Хи ба, що їдемо у таке місце, де мож буде варити, або купити. 3. кошиком «наповненим цими смаколиками — гайда в доро гу! По вражініня, радість, здо- ровля та відпочинок. нашому народі по сегоднішну* дн^ну. Знаємо, , що у щ часи жінки носили сорочки, які вва лися теж “сорочиїцями”, кожу хи, що мали другу назву “кіз- , мин”, або “овчин”, панчохи: зв ані, подекуїди “ копитцями ”, врешті чоботи, або “салюти”. Якого крою та вигляду бу ли у ці часи названі виїще час ти жіночої одежі — про це не масмо ніяких блищиїх подро биць. Зате на старих образах, мо нетах та у могилах переховали ся памятки одежі українських княгинь,. ,і нині можемо майже беїз труду відтворити жіночу •м!Оду цеї панівної кляси нашої давнини. У місци цього, що сегод-ня зве мо суконкою українськії княги ні носили т. зв. каптани, під перезані поясом, з дуже широ кими рукавами, зріізани'Мй скі сно. На цей каптан накидали хустку або шаль. У холодні шу пору носиїли довгий плащ без рукавів, у зимі на такий сам спосіб пошите фупро. Го лову завізували наміткою* — подібно, як ще у наші часи, жінки на селах, — прикриваю чи зверху шапкояд. Ліггом ви соко підчісували волосся, й поверх накладали щось -наче діадему. :В нізніщих віках, головно в 16. і 17. століттю поширилися: на Україні оджги з впливами, вз ор ів кім ець!к:и х, італійс ьк их : та инчих — у першу чергу се- ; ред людей вищих станів, шлях- ; ти і міщанства. У Міісце капта на жінки почали носити; кор сети і спідниці, по верху жупа ни, які у ці часи мали довігі вузкі рукави, зі зіморщинамиї зізаду, , на ігрудяіх заістріїбнутіі густо на ґузики. Г о лови завя- зували завіояіми, .або вживалиі шапок, на які тоді мінялася, мо да — хоч не так швидко, як у . наші часи. Жінки заможних козаків зо- Ф 1 дягалися як шляхтянки чи міг- щанки. Побіч жупіанів носили, : теж подібно ЯК ЧОЛОВІКИ. T. 3В. : контуїші, або черкески. Буїв це верхний одяїг з вовки або шов ку, довгий до кісток та багато при крашений, з широкими розтятими рукавами. Прості козачки й селянки но- сили^плахти. та затоки, а по верху свити. Заміжні жінки вбирали на голову очіпок і за- ~ вязували намітку, а до свят о ш- ного строю т. зв. кораблики з оксамиту та золотом тканих матерій. Дівчата плели коси, та прибирали їх квітами і стріч ками. З початком 18. століття ко зацька старшина, шляотата за- (Продовженая ва Стороні 8-ій) БІЛ Я т и -•: Т А КУШ Як зодягалися українські ятпш v л ай ний! J Д ии ПУіГп
Page load link
Go to Top
