Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
г еNo ПІКНІК НА ЧОЛІ ЛІТНИХ РОЗ РИЄШ МІСТА Цей — а думаємо, що це бу ла жінка! — хто одної літньої неділі перший попав на думіку наповнити 'кошик харчами та' враз з родиною, чи приятеля ми виїхати десь за місто, між природу — показав люднім до рогу до такої приємности, що на її місце міщуховн не найти нічого кращого. Тому (пікніки ста-ди такі популярні у нас, і то не лиш як нагоди для одної родини зробити найкращий вжиток з недільного відпочин ку. Пікніки уладжують цілі клюби, організації — десятки* людей збіраються разом, при готовляють усе спільними си лами, бо показується*, що на лоїні природи та за смачною ї- дрю і не одну громадську роб о ту мож добре зробити. Та всеж найкраще надається літний пікнік на родинну роз- рИВ'Ку, ГОЛОіШО ТОДІ, КОЛИ в родині е імолодь та діти, для я- ких не.м.а мож'ности провести вакацій десь на фармі, чи над морем. Тому кожна м.ати по винна подбати про це, щоб Принаймні У 'НЄД-ІЛ;Ю ЗГОТОВИТИ родині пікнік за містом. Навіть у цегорічний літний сезон хар- чевої скрути не представляє труднощів з гого в ити eftачну, здорову їду на пікнік, а раді-сть дітей з прогульки та хосен для здоров ля для усіх ишнагоро- дять господині цю надвИіШіку труду, Яіку треба у "приготуван ня -пікніку вложити. Найважні- щою їдою на пікніку є сенд- вічи, і нище подаємо кільїка приписів, на я;кі ні грошей, ні значків багато не треба зужи:- ти. Тому надаються вони теж на такі нагоди, коли у пікніку бере участь більше людей.. Смаровила до сендвічів 1. Змелену пушко ву шинку (“спайст гем”) чи инче мясо, вимішати з такою саімою скіль- кістю посічених твердих ЯІЄЦЬ, розробивши масу імайоншом з додатком покраяних на дріб ні кусні огірків, маринованих грибів, помідорів і т. п. 2. Вимішати разом mo-, рівній части тен-атовето масла і сме танкового сира. 3. Посічені, начинювані олиів- ки вимішати з рівною скількіс- тю сметанкового сира, звогчу- ючи молоком, якщо надто гу сте. 4. Коровячий сир з додат ком: дрібно (краяних сетерів з майонезом, або “селед дре- сінґ” до-смаку. Щоб сендвічі держалися сві жі — треба кожний завинути окремо у -восковий .папіір та зложити у кошик, вистелений на дні вогкою стирочкою. Бара&оляна салава з коропом Дуже смачна їда на пікніку — це бараболяна салата. На зміну попробуйте зробити ЇЇ зі зеленим кріпіцем, а поба чите, як усі будуть захвалю вати. ■На три горнятка кісток ва реної бараболі взяти, одну лю: жку посіченої цибулі, горнятко- покраяних селєрів і два гор нятка майонезу або квасної сметани з додатком соку з ци трини, соли і перцю. Усе поси пати дрібно посіченим зеле ним; кропом.. ^Салата з макаронів Це теж добра салата на пік нік. 'На четверо людей взяти два 'горінія'тка варених покри шених макаронів (так званих “елбов”), по пів горнятка кра яних селієрів і огірків, по чверть •горнятка краяної редь- кви і зеленого перцю, Усе ви мішати з ложочкою січеної ци булі пів люжкоііб оцту або соку з цитрини, ПІВ ЛОЖОЧКОЮ СОЛИ і майонезом. Майонезу візяти біля пів горнятка — так, щоб усе було ВМ'Іру звогчене. Салату пакувати до скляно го слоїка, або прямо у папе рові коробки з накривкою для #кож!ноіго з учасників пікніку. Селери, сира морква, гредь- ква, зелена цибуля — усе те ду же добрі додатки до ‘пікніко- вої -Їди. Але як порадити, щоб держалися вони, кілька годин свіжими і крихкими? Передер жавши перед пакуванням’ кіль ка годин у холодільни вложи ти ї у прозору торбинку з “плестіік”, таку, як продають для переховування ярини в хо лодільни. Щілино замкнути пе ред вложенням у кошик. Яйця, зварені на твердо — це теж дуже добра їда на пікніку. Мож -брати їх цілії, або ділені на половинки з жовтком втер тим з муштардою, цибулею та кількома краплями Вустер-со- су. На десер найкраще надають ся /свіжі овочі. Щоб надати їм більш святочного вигляду — ,мой< зробити з них дома са лату. Покраяти на кусні пома ранчі, трусікавки, або иінчі я- годи, банани і обібрані яблоіка. Солодити сиропом, зложити в замкнений слоїк і держати в холодільни, аж поки виходи мо з хати. До цего солодке пе чиво, як тіїстбчка, булочки чи кейк. Історичні джерела не пода ють нам. іб'аігато інфіормацій про це, як у княжі часи зодяга лося жі н о цт в о п р о ст о люддя. Усе, що заховалося — це наз ви поодиноких^ частей одягу, з яких декотрі задержалися у ЧОМУ ЖІИКИ СКОРШІЙ ТОМЛЯТЬСЯ •В-ід коли почалася війна і жінки найшлися за тяжкою фа бричною (працею, яку досі ви конували мущини — не пере- ста€ бути актуальним питан ня, чому жінки скорійш том ляться при прзщі. Знавці кажуть, що сам-а фі- цична будова жінки такої вто ми не узасаднює. У жіінки мязи мож розвинути: таксамо, -як у мущини, а й мущина з покла дами товщу на раменах замість мязів, не буде краще працюва ти як товста жінка. Причина швидшої втоми при праці у жі нок лежить у чомусь инчому. Докїор Анна М. Бечер зі Школи Публ ичноіго Здоровля та Ґиіґіієйи ім. Джана Гопкінса досліджувала цю справу та проголосила свої заключення. Вона твердить, що втома жі- нок-роі^ітиць не' е вис лід ом дещо відмінного складу крови у жінки, життєвої енергії чи си ли мязів. Причина лежить у цьому, що пересічна жінка, за- нята у тяіжкій індустрії, побіч цеї оправи двигає на своїх пле чах теж домашні .обовязки. І навіть тоді, коли дома частину їх виконує хтось з дітей, чи нанята людина, то всеж жінка- робітниіця працюючи у фабри ці не позбувається почуття від- повідальностиі за це, що дієть ся дома. Такі турботи, як те, що завтра варити, коли прати, як розложити домашні заняття — не сходя'ть жінкам з думки підчас праці, нервують їх та приапішують втому. А -ще гір ше, коли жінка-робітниця .вер нувши з фабрики* домів за мість на спочинку проводить кілька годин на домашній пра ці.. Втома найблищої днини не буде вислідОхМ цього, що вона праіцЮ'Є у фабриці, але що вза галі працює понад сили. І при- належність до жіночого роду нічого не має спільного з її втомою. Щоб їда лекше* спливала крізь ігорло — приготуймо ве лику посудину кави, чаю, чи якогось овочевого напою. Хи ба, що їдемо у таке місце, де мож буде варити, або купити. 3. кошиком «наповненим цими смаколиками — гайда в доро гу! По вражініня, радість, здо- ровля та відпочинок. нашому народі по сегоднішну* дн^ну. Знаємо, , що у щ часи жінки носили сорочки, які вва лися теж “сорочиїцями”, кожу хи, що мали другу назву “кіз- , мин”, або “овчин”, панчохи: зв ані, подекуїди “ копитцями ”, врешті чоботи, або “салюти”. Якого крою та вигляду бу ли у ці часи названі виїще час ти жіночої одежі — про це не масмо ніяких блищиїх подро биць. Зате на старих образах, мо нетах та у могилах переховали ся памятки одежі українських княгинь,. ,і нині можемо майже беїз труду відтворити жіночу •м!Оду цеї панівної кляси нашої давнини. У місци цього, що сегод-ня зве мо суконкою українськії княги ні носили т. зв. каптани, під перезані поясом, з дуже широ кими рукавами, зріізани'Мй скі сно. На цей каптан накидали хустку або шаль. У холодні шу пору носиїли довгий плащ без рукавів, у зимі на такий сам спосіб пошите фупро. Го лову завізували наміткою* — подібно, як ще у наші часи, жінки на селах, — прикриваю чи зверху шапкояд. Ліггом ви соко підчісували волосся, й поверх накладали щось -наче діадему. :В нізніщих віках, головно в 16. і 17. століттю поширилися: на Україні оджги з впливами, вз ор ів кім ець!к:и х, італійс ьк их : та инчих — у першу чергу се- ; ред людей вищих станів, шлях- ; ти і міщанства. У Міісце капта на жінки почали носити; кор сети і спідниці, по верху жупа ни, які у ці часи мали довігі вузкі рукави, зі зіморщинамиї зізаду, , на ігрудяіх заістріїбнутіі густо на ґузики. Г о лови завя- зували завіояіми, .або вживалиі шапок, на які тоді мінялася, мо да — хоч не так швидко, як у . наші часи. Жінки заможних козаків зо- Ф 1 дягалися як шляхтянки чи міг- щанки. Побіч жупіанів носили, : теж подібно ЯК ЧОЛОВІКИ. T. 3В. : контуїші, або черкески. Буїв це верхний одяїг з вовки або шов ку, довгий до кісток та багато при крашений, з широкими розтятими рукавами. Прості козачки й селянки но- сили^плахти. та затоки, а по верху свити. Заміжні жінки вбирали на голову очіпок і за- ~ вязували намітку, а до свят о ш- ного строю т. зв. кораблики з оксамиту та золотом тканих матерій. Дівчата плели коси, та прибирали їх квітами і стріч ками. З початком 18. століття ко зацька старшина, шляотата за- (Продовженая ва Стороні 8-ій) БІЛ Я т и -•: Т А КУШ Як зодягалися українські ятпш v л ай ний! J Д ии ПУіГп
Page load link
Go to Top
