Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
НАШЕ ІН Т Т Я - О ІШ U F E Урядовий Орган Союзу Українок Аме рики виходить 1 кожного місяця. Клявдія Олесницька, головна редактор ка. Меланія Милянович, кореспондентка в англійській мові. Українські статті й дописи посилати до редакторки, англійські до кореспондент ки. • Оголошення, передплати посилати до Централі, 866 Н. 7-ма вул., Филаделфія 23, Па. Передплата ^в Злучених Державах $1.50 річно, на пів року 85 центів. В Канаді $2.00 річно. Поодиноке число 15 центів. Official *0*gan of the Ukrainian -Na tional Womens i&eague of 'Amferrca, (Inc. — Published on -the first of every month. 866 North 7th Street, Philadel phia, 23, Pa. Editor Mrs. Claudia Olesnicky, 151 East 81st St., New York^City. Staff Correspondent Miss Mildred Mi- lanowich, 151 Hopkins Ave., Jersey City 6, N. J. ______________ Send articles in Ukrainian to the Editor, in English to the Staff Corres pondent. Subscription in the United States $1.50 per year *— 85 cents for б mouths. Subscription in Canada $2.00 per year. Single copy 15 cents. Advertising rates furnished upon application. Business communications, sub scriptions, and advertisements are to be sent to the Administration Office, 866 N. 7th St., Philadelphia, 23, Pa. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. О, якже можна думати про щастя Де -нужда точить море сліз і крови? Уляна Кравченко. З великого діла милосердя, .що його піднялися Українці в Америці розпочинаючи акцію допомоги нашим рідним по там- т-ій стороні о'кеану — вилонюіється одна ділянка пращі, що по чинає набирати знамен жіночої акції. Це краєва збірка одежі, якої успіх від початку до кінця залежить від жіночих рук і оцільної праїці. Бо ніхто другий, лиш жінка*, дома, у домашньому господар стві, визнається у цьому, що з одежі родини мож призначити на дарування, а що треба оставили. Ніхто друїгий, лиш вона може подбати «про це, щоб призначені для дарування речі, вийшли з її хати у такому ст-ані, у якому справді моглиб служити наміре - ній благородній Ціли. А -не для; цього тільки, щоб шафу стрих чи пивниіцю випорожнити з ^потрібного лахміття! Що більше: вже у себе дома, мусить жінка тямити про- це, щоб ці речі запакувати та забезпечити так,.що-колиб пришило ся їм перележати дещо в складі, чи деінде їх не знищили молі, чи у інший спосіб вони не змарнувалися. Врешті! прйходить кін цева праця: подбати про доставу річей, на місце визначене ко мітетом. Коли українська жінка у себе дома виконає ці обовязки з належною старанністю та з думкою, що своїм вчинком неодну слезу втирає комусь близькому, хто найшовся у крайній пот ребі — вона, ;Я!К одй.ййця зробила усе що до неї належало. Такою являється праїця української жінки у цій ділянці до- помогової акції. Але далеко щиріша та більш відповідальна є у ній праця українського жіноцтва, як свідомої свого завдання та зорганізованої частини нашого, 'громадянства. Ми знаємо, що й тут, у цій справі, яка на позір така легка для успішного завер шення, бо оперта у своїй основі на самій лиш христіянськіій за саді милосердя та любови ближнього — ' у цьому риіпадку лю бови “найблиіщого з ближніх”, бо нашої заморської родини, овояків, та людей цього самого українського роду — і тут успіх акції всеж таки залежить вііід зорганізованости і повної співпра ці нашого жіночого загалу. 1 то зорганізованости цьоіго роду, що у ній н£ може бути мови про славу і кредит для одного, чи двох товариств, одної групи симпатиків, цеї чи тамтої голодної на пусту “паблисіті” одиниці. Збірка одежі на допомогу нещас ним українським жертвам війни мусить стати акцією, де до успі ху має причинитися кожна жінка українського роду в Америці. А ці, що у проводі амції мусять до кожної з них найти дооогу, до кожної' промовити та запросити до апівпраці, а нікого не поминути. Праця місцевих комітетів мусить стати найбільш рііжн.оро- дною та примііненою до обставин. Де на пр. заклики до дару вання одежі не приносять вислідів — треба організувати групи шиття, щоб жіінки сходилися* разом та направляли призначену до висилки ‘одежу. Бо може бути так, що жГнкам, обтяженим 'за- рібковими, чи домашними обов'язками нестає часу, щоб самим дома подбати про напрану одеж*’. Тоді ці у яких, часу більше, цей обовязок мусять на себе перебрати. Це саме з доставок) о- Час від часу ;зу‘ 0 мо''йбо чи-у‘ та<єімо такі завваги, що ось — Дітройт добре списався., Діт- ройт добре працю-є, Дітройт^це ; наїйдіяільніііща українсько->аіме-; рйканська громада. І\ш дітро- ; .йтчани, радіємо з цего, а у пер- ■ шу чергу наше жіноцтво, зігур- : таване в СУА горде, що гро-: мзда не спить, а розвивається і йде вперід. Бо хоч "іна перший погляд може й ее так голо-сіна праця СУА, то коли її пригля немося блище, то ясним стає, що наша ор:анізація теж вло- жила чимало у загальний ’ви- с л і д ді ял ь н о с т и дітро йт с ь к о ї громади. Чимало праїці наших відділів, чи поодиноких ЧЛЄНО і К СУА ввійшло у рівні свята, ве- ч о.ріки, пі д пр и ©м ств а, чим а л о матеріяльної і моральної до помоги дала Дітройтови наша організація при збірках та ин- чих проявах громадської жерт- венности. 'Згадаймо лиш про це, що найважініще: Щедрий вечір на Україні приніс поважний до хід ,на Відпочинковий Дім для наших вояків, а свята Бесара- бової, Лесі Українки, Деінь Ма тері та День Батька на Черво ний Хрест, Парох. Школу та жертви війни. На Західній Сторонаі міста пра ця нашого жіноцтва теж ожи влена та хосенна. Вистава “На талки Полтавки1’ на д'охід укр. Музею при парохіяльїній Шко лі в Гемтремік свягго Басарабо- вої, Кобринської, Л. Українки та враз з 14. в-ід. Золотого Хре ста свято Русової —усі принес ли, побіч моральної користи, чимало гроша на наші, громад ські ц-іли. Заходом філії СУА підгото вляємо тепер ^Ювілейне Свято 20-ліття СУА докладаючи у-сіх старань, щоб вийшло воно гід но та величаво. Дня 20. жовтня відсвяткуємо його-® 'Народно му Домі в Дітройті, а 21. жов тня в Українській Хаті в Гем- тремк. У програму ввійде показ народньої ноші, вистава книж ки, вистава українського мис тецтва та українська гостина. 'Святочні реферати в обох сто ронах міста виголосить редак торка “Нашого Життя”, пані Клявдія ^Олесницька. Доїхід зі свята призначуємо по половині на ювілейний дар СУА і. на Український Каледж в Стемфорді, Конн. А до гро мадян міста Діїтройту і околи ці звертаємося з горячим про ханням, щоб у дні 20 . і 21 . жов тня не уладжували ніяких під приємств і у цей спосіб допо могли Со'Ю&ови Українок в Де тройті успішно відсвяткувати свій ювілей. Марія Сена Одарка Романава ЛІТНЯ НІЧ Нічко лукавая, Нічко цікавая, ;Нащо людей чарувать? Квітами віяла, Зорями сіяла ч. Як тії зорі дістать?- їх не спіймаєм 9 , Вічку спитаємо: Що вона >з'юдям дала? Міріією новою Піснею чудовою-, Наче отіруту шила. Ні, не отрутою •— Мято’ю, рутою, Віяла нічка в вікно . Спать не хотілося, Серцю приснилося Все, що минуло давно. Ой там в саді зеленая Трава по коліна А за добрим чоловіком Жініка. я'к калина. (народня пісня) дежі у одно міоце, висилкою до центральної складниіці і т. д. До усіх цих праць треба зорганізованости, щоб у даних обставинах осягнути найбільше. Та побіч матеріяльних цілей збіркова аздія ма€ глибоке моральне значіння. Правда, воно важне, щоб тисячі, сотки ти сяч фунтів одежі, ми вислали відтіля у Европу. Миж читаємо у лцстах від наших вояків, у часописах віїд очевидіців-кореспон- дентів, у якому стані ці мііліони вигнанців та втікачів, що най шлись & окупованій американським військом Европі, будуть стрічати надходячу зиму. “На ногах у всіх деревляни ходаки; якщо, у кого під верхною одежою, де лата на латі держиться, є яке білля — то на ньому дір, як у решеті. Люди не мають чим зашивати подертої одежі бо годі купити куска нитки. Не мають що зашивати, бо це, чим вкритий хребет, розлазиться піід паль цями” І, КОЛИ з посеред дорослих виїмково сильні, організми мо же перетрівають у такому стані) зиму — то незодягнена і недо- живлена дітвора її непережиє. І зноіва будуть гинути 1 міліони людей — і то таких, яких ми могли від смерти виратувати де шевою жертвою старої, непридатної одежі. Саме у зрозумінні цьої трагедії, у спочутті для нещасних наших вигнанців з рідної землі, яке повинно озватися у кожної Українки, що живе свобідно та достатно у Америці — лежить моральне значіння збіркової акції. Бо коли у таку хвилю не найдемо спільної мови, не жертвуємо згідно праці, щоб допо могти рідним у великій потребі — у друге вже такої .нагоди в нас не буде. Чи найдемо спільну «шву ї й шшшь у димш Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
