Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8
СВЯЧ ЕН Н Я (Перенесено з 2 сторони) вий, веселий, а в неділю читав їй в голос газету. При цьому брався радо за хатню- роботу, що Котовичка, одинока жінка на цілому господарстві, нахо дила дуже помічним. ГрИ'ЦЬКО водив жадібно очима по лис кучих вінках ковбас, оселках масла та сира, румяних чубах баб'та пасок, і ні на голову не приходило йому, щоб до цеї краси ще треба було чогось в додатку. “Боюся, щоб за цей ча,с єґо- мосьць не прийшли, хоч вони все пізніще до- нас доходять. Та, якби не дай Бог так сталося — дай їм гроші, і писанку, цю зі самбго верху. Вони все ка жуть, що мої писанки найкра щі у іцілому місті, а що я вже й писаїла з думкою, щоб їм її да ти”. Накинула хустину на голову та побігла городами, забуваю чи за пятий хрестик, до якого щораз блище їй було. За горо дами простягалися сіноїжати, які перетинав потічок. Таїм барвінок ріс лискучий та мя- дистий, а зелений, якби що днини кропив його хтось сві- жоюг зеленок* краскою. Прибігати над потік сперла ся -об берізку, що чіпилася бе рега, та хватала віддих. У ніз дрях аж лоскотало весною. Па хла -вогка земля та їжилася гу стою щіткою молодої трави. Легіт, щ о. нісся від сінокатей ^аів у собі щось пяніючого, і 'Котовичка сильніше прилягла др' дерева піддаючись приєм ному. безсиллю, з яким через ‘хівилю ЦІЛКОМ хотілося їй боротись. Очунявшися, мерщій 'кинулася до барвінку, та нар вавши його повні пригорщі — ^ерйушася через городи домів. Втаюрила двері до світлиці і кинула оком на стіл. На виши ті тій скатфті^вййілн рЬйлйті ^ краплі ©оди, отікали -нею: яй ця, ковбаси — навіть стіни вкрилися мокрими^ слідами 'кропила. Придькова' голова показала ся у дверях. “Вже були?” — питала май строва, а нотка розчарування надто виразно пробивалась у її голосі. “Молодий єґомосьдь був. Не бачите, як, кропи-в? Аж на стелю вода бризкала! Де ста рий маївби таку силу!” «Котовичка ‘отворила уста, щоб ще спитати про щось хлопця, та він вже зник за две рима. Тільки у вікні ще миг нула його стать, обвантажена ладун-ком обуви, що її мав по розносити .по хатах. Котовичка піднесла коїшик. Грошей не було, але писанка стояла на давньому місці. Без запалу почала -вона розклада ти галузки барвінку між своє свячене, яке стояти мало нет- кнене аж до завтра, після Слу жби Божої. Це у пеірше в її житті святив цей стіл, заставлений великод- ними присмаками, хтось дру гий. Не старий пан-отедь, який хрестив її, вінчав і через трий- цять літ кожного року брав для себе найкращу з її писа нок., Великдень видавався Ко- отвичді меншим святом, як ми нулих літ. Закрутилася хвилю по хаті та вийшла на двір кликати су сідів, щоб забирали своє свя чене. На кінці вулиці побачи ла згорблену постать пан-отця, що враз з дяком прямув в сто рону її хати. Поспішила на зу стріч. “Яка шкода!” — «говорила. “іВіже були у нас молоді єґо- мосьїць. Але' на щастя^писанки не хотіли брати і зараз її Отце- ви винесу”.. Завернула у хату радіючи, що всеж, не все ще пропало для неї з цьогорічно го великоднього свята. ‘Тай-гай” — говорив пан отець, немов сам до себе. ‘'Ста ріюся і видається мені, що до- перва нині я це уперше помі тив. Поки я три вулиці перей шов — молодий перебіг ціле місто”. т * * Котовичці ніколи час не ви давався надто довгим. Літо, о- сінь, зима гналися за собою маючи свої незмінні радощі, журби, обовязки. Опять прий- шЬв Великий Піст і містечко душею і тілом готовилося до Воскресного Дня. Майстрова, як кожного року, перша ішла до великодної сповіди, а за 'нею день по дневи решта челя- ди, кожної днини один, по чер зі,' щоб не було замішання у робітні та господарстві. Цеї днини, вернувшись з церкви- майстрова поралася у світлиці мовчазна та поважна. ТрйздШо ввійшов т^хдем, та замкнув за собою двері. “Я вже давно хотів Пані Майстровій де . сказати, але ни ні мушу. Пан Майстер каже що завтра я маю іти до сїговіди Переступав з ноги на ногу, ди- - вився в кут, на долівку, і зне*- чевя підніс руку Котовички до своїх уст. ' “Це — це не молоді єґо- мосць” — говори® затинаючи- ня — “святили тамтого року наші паски. Це — я сам. Котовичка кинулася на хло пця, як розіошена вовчиця. Пястуки падали на його плечі, та рамена. Але усе відбулося у гробовій тиші, наче обоє напе- рід умовилися, що про подію ніхто більше у хаті не сміє зна ти. Майстрова тяжко дихала, а Гридько заслонявся рукою. Врешті мала досить. З кише ні, споміж складок спідниці, витягнула лискучу монету і втиснула хлопцеві у руку. “Іди, і більше не берися до свячення. Але якби кому зі су сідів сказав про це, що зробив ЧОМУ МИ ПОВИННІ НАЛЕЖАТИ ДО СУА (Продовження зі сторони 3) Дальше ми учимося бути толерантними, годитись з більші стю, себто дійсного демократичного ладу. Виробляємо у себе витревалість, постоянність, гартуємо свій характер. Це ці духові прикмети яких набуваємо через працю в Союзі Українок. Також збільш аєм о своє знання, освіту формуємо погляди на різні справи гормадські. 6 ) Вкінці і тому ми- повинні належати до Союзу Українок, бо ця організація обіймає всі ділянки нашої праці і навіть те- періїшну воєнну. Якраз тепер, коли .всяка праця звязана з потре бами війни є важна, відділи СУА відограють важну ролю бо во ни остали ‘незахйтані політичними змінами і вони дають той зорганізований матеріал готовий до діл. 7) 1 тому, що зорганізованим способом можна ту воєнну працю виконувати краще і успішніше чим поодиноко і прине се вона більше, хісна для воєнних потреб і значіння для нас як національної групи. Отеє аргументи, які повинні переконати кожну Українку ста-' ти членкою і працювати в Союзі Українок Америки. Олена Штогрин, містоголова СУА. ПВгетІЙСІСА^ЕДАКЩЇ Пані Ю. М. Шустакевич, Ді- тройт. Дякуємо дуже за прис ланий матеріял. Помістимо у наступному числі, бо до цього прийшов за пізно. Адміністра ція кожного місяця висилає Вам “ГІ&ше Життя”, і якщо пропадає, то вина у цьому на почті. Прохаємо на будуче звернути листареви увагу, ко ли не доручує у приписаному часі. Бажані числ.а вишлемо разом. Привіт. Відділ ЗО Клівленд, Подали прізвище членки, яку Ваша до- писувачка поминула у дописі з 2 числа Н. Життя. Звітів з місячних зборів не можемо друкувати, бо нема на це міс ця. П ані М. Сена, Дітройт; Вашу доиись про , діяльність юниту АЧХреста• використаймо ..-.при Конгресовім Комітеті. Ваш ю- нит справді зробив велику пра цю. Здоровимо. Пані Т. Борецька, Ню Гей вен. Прислане оповіданяя піде у пи тому -числі, з мая. "Woman’s. R o le -in.' th e H is t e r y -af -rU lvraine/} ямщоб у цілоети надто- довге було 6 для нашого журналу -— то може, далобся вибрати з пращі поодинокі, розділи і . їх друкувати. Просимо прислати, і щиро здоровимо. — то затям собі, що поломлю кости!” Грйцько зник, і лиш знадво ру, через вікно зазирнув ще зпід лоба, чи майстеїрова дуже лютує. Та там вона його й не помітила. Стояв перед нею се ред ковбас, яєдь та пасок з ко новкою у руді і кропив, кропив аж на стелю бризкало. Занеслася голосним сміхом, що його чути було аж у робіт ні. Phone: POPlar 5190 EMIL К Ш У С К У N O T A RY P U B LIC R E A L ESTATE IN SU R A N C E ,2231 F air m ou nt Ave. P H IL A D E L P H IA 30, P A . Д о наших Шан. Дописува- чок! — Прохаємо у звітах об межуватись до цього, щсРнай- важншіе*. Прохаємо не перепо відати обширно перебігу збо рів, довгого змісту промов, складати довгих подяк, чи ви- числяти багато осіб. Сегодня усі здають собі справу з цьо го, що воєнний час — це не по ра на великі.признання та^вва- жливости для-поодиноких лю дей. У газеті забирає воно ба гато місця, яке може бути ужи те на освітний: чи 'інформатив ний матеріял. А загал наших читачок саме такого шукає у “Нашому-Життю”, І хоче: його якнайбільше. Звіти з підприємств,у першу чергу -будемо вміщувати, ці*; на яких- зібрано жертви'на* пресо вий- фовд: Надіого Життя. MR. & MRS. MIKE SWIM C A F E Beer - W in e - Liquors HOT PLAT TERS 301 W est Berks Street P H IL A D E L P H IA , P A . REGent 8370 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top