Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Р. Ковальська ДОКЛАД НА СВЯТІ МАТЕРІ, ВЛАШТОВАНОМУ 13 ТРАВНЯ УКР. ЖІН. Т-ВОМ IM. 0. БАСАРАБОВОЇ В МОНТРЕАЛІ В КАНАДІ «Сьогодня рівночасно зі свя- том «Дня Матері» членки Kin. Відділу ім. O. Басарабової при YCT. ч. З обходять першу річ- ницю існування своєї організа- ції. З цієї то нагоди рішено да- ти короткий звіт з діяльности згаданої організації та її здо- бутків: культурного, морально- го й матеріяльного, — за час її існування. «Не від річи буде в цей ве- ликий жіночий день, згадати хочби дуже коротко, про поч ток організаційного руху українським жіноцтвом взага- лі та про користь, яку він нам несе. «Хоч від давна вже в інших культурних народів жіночий рух розвивався й цвів, то між українським жіноцтвом до по- слідних пятьдесятьох років, за- гально говорячи, його не було. Бо кромі рідких одиниць, котрі виявляли невеличку діяльзість чи то на полю літературному, чи якому іншому, українське жіноцтво ставилось байдужно до всякої громадської праці. Цю байдужість піддержував тодішний загал, перенятий не- здоровими ідеями чужих зла- аних людей, що:уважали жін- ку за якусь лише півлюдину, нездібну до ніякої праці поза домашньою. Виховувані в та- кому дусі наші жінки й самі ві- рили, що їхні обовязки кінчать- ся при домашній господарці й нг дуже то протиставились цим мильним поняттям про жінку. хто знає до якого ступіння по- заду інших культурних жінок, стоялоб українське жіноцтво сьогодня й на яких громадян такі жінки виховувалиб своїх дітей, колиб тому пятьдесять реків не було зорганізувалось перше жіноче товариство, котре стало живчиком всього жіно: чого рухув пізніщих роках. «Ях завжди почин до вели- (Передрук з «Нового Шляху») ких діл дають великі одиниці, Tek i почин до української жі- нечої організації дала жінка з високою заграничною освітою, Швайцарі ~~ Наталя Кобринсь- ка. По повороті зі студій до свойого рідного краю, цю O- свічену жінку немало вразив пригноблюючий настрій, який панував між українським жіно- цтвом і ця зневіра у свої сили. Вона рішила за всяку ціну під- нести своє жіноцтво на рівень жінок інших культурних наро- дів. За найкращого посередни- ка до здійснення цієї великої ідеї уважає Кобринська жіно- чу організацію. І так в році 1884 організує в свойому родинно- му місті Станиславові в Гали- чані перше товариство україн- ських, -- чи як тоді говорили, руських, — жінок та через його арається будити живого духа між о українським | жіноцтвом. ває до вищої освіти, а сама починає писати. За її приміром пішли й інші талановиті жінки i B той спосіб при кінці 80 ро- ків минулого століття призбі- ралось поважне число україн- ських письменниць, котрі ріши- ись виступити перед україзсь- кою громадою гуртом, щоби показати силу й значіння тоді- шнього жіночого руху. Провід того гуртового виступу взяли на себе Наталя Кобринська і O- лона Пчілка й за порадою Іва- на Франка вони склали першу збірку творів українських пись- менниць, котру видали під заг. «Перший Вінок» - жіночий альманах в 1890 р. Цей перший великий свій здобуток україн- ські жізки завдячують спільній праці та порозумінню, до яких дсвела організація. «Бачучи, sky користь несе організація, як багато краще можна вести працю зеднаними слами, почали організуватись жінки і по інших містах Гали- чини та України, а згодом й по цілому світі, де живуть укра- їнці на еміграції. почали пов- ставати українські жіночі орга- кізації з різними ціллями та за- вданнями, які вибірають собі в наслідуванню праці своїх іде- альних одиниць. Закипіла пра- ця! Почалась виміна думок, по- глядів, поширення світогляду. Почали виходити письмезниць- кі твори зпід пгра жінки, що збуджували подив в чоловіків, котрі побачивши такі здібно- сти, з пошаною відкрили двері жінці до високих шкіл та ін- деступних лише чоловікам, Цей свій здобуток використало жі- ноцтво наше як слід і за корот- кей час на світовому годинни- ку, бо лише за пятьдесять ро- ків, від заснування першого жі- ночого товариства, а з ним i псчатку активного жіночого руху, вспіло гідно заманіфесту- вати свої здібности, котрі по- ставили жінку ха рівні з чоло- віком. I маємо сьогодня жінок у всіх ділянках політичного, культурного й наукового жит- тя. Маємо сенаторку Олену Ки- сілевську, археольога Катери- ну (Грушевську, незрівнаного педагога Константину Малиць- ку. взлику писательку-клясика пек. Лесю Українку, Ольгу Ko- 1ясську, і багато багато ін- ших визначних жінок, про кот- PRX корисну діяльність можнаб говорити довгі години. «Та увінчали цей український жізочий рух найвищим успі- хом наші січовички-героїні, як пр. четар Олена Степанівна, хо- рунжий Софія Галечко, десят- ник Павлина Рис і багато інших котрі збройно борючись з во- рогами Української Держави, доказали, що національна сві- домість й любов до свойого На- роду додають і фізичної сили
Page load link
Go to Top