Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Юля Галузинська ЛИСТИ 3 ПРАГИ 1G І ОТ я знову в Празі. Після десятиліття, прожи- того на Далекому Сході й Америці знову по- вернула до золотої чеської столиці над Влтаво- ю. Знову відвідую такі милі, незабутні місця, зу- стрічаю давніх знайомих. з якими вчилася й пра- цювала тут. Але, скільки зайшло змін за цей час і axi!... Ніхто з тих, що були в Празі перед де- сятьма роками (а тоді тут були тисячі Україн- ціві), напевно не пізнав би теперішньої Праги. Так все в ній розрослося, розбудувалося... За- селилися околиці, а в центральних частинах мі- ста виросли нові, пишні палати. На місці колиш- нього пустиря біля старославного Кліментінума, в якому давзіше містився філософічний факуль- тет, тепер красується монументальна будівля центральної міської бібліотеки. Та й самий фі- лософічний факультет перенесений уже у влас- ний університетський будинок, здвигнений по- руч парляменту. Незмінчою здається лише стародавня град- чанська панорама з сильветкою Святовитсько- го Храму та Празького Замку. Це найхарактерні- ше, що має Прага — її обличча, по якому скрізь пізнають чеську столицю. Зате в протилежній стороні від Градчан — на Жіжкові, бачимо ціл- ком інші обриси. Там здіймається тепер перший у Празі хмаролом — стрункий, простолінійний пятнадцятиповерховий палац Пенсійчого Закла- ду; на Жіжковій горі докінчується велична бу- дівля чехословацького «Паматліка «Одбоє». Там міститься чсл. музей боротьби за визволення, а в ньом могила невідомого вояка; там же хо- вають і таких овіяних легендами чеських героїв, як полковн. Швець, тіло якого відшукали недав- но аж на Сібіру і з великим піетизмом перевезли до Праги. На тому ж таки Жіжкові, саме між цими двома видатними пуяктами, міститься й сучас- на українська Мекка, якої не минає тепер Hi о0- дин Українець, що проїздить через Прагу, до я- кої навідуються прочане не тільки з різних країн Европи, а й зза океану. Це Музей Визвольної Бо- ротьби України. Непомітний ззовні, розміщений в одному 3 звичайних трьохповерхових будинків, яких на Жіжкові сотні, він нічим не притягає до себе стороннього ока, хоч його збірки могли б зди- вувати не одного з тих байдужих пражан, що мешкають поруч або сотнями проходять під вік- нами. Цієї установи перед десятьма роками, коли я студіювала в Празі, ще не було. Її заснували пізніше, в 1925 р. Кажуть, що почин до неї дали старшини Укр. Галицької Армії, що були інтер- новані в Чехах. З тих малих початків розвину- лася велика національна організація, про яку тепер скрізь знають, про яку багато пишуть i для якої по цілому світу збірають пожертви на власний дім. Спішу особисто відвідати цю уста- нову, щоб перевірити вражіння знайомих мені а- мериканських Українців, які стільки розповіда- ли про неї, i на власні очі побачити всі зібрані в музею памятки. Розшукую будинок ч. 14 на Карловій вулиці. Підіймаюсь на другий поверх. На дверях укра- їнський тризуб і напис «Україєське Музеум». Це тут. Стукаю. Відчиняє якийсь зовсім сивий пан у старому робочому плащі. В нього вражає сві- жий вигляд моложавого обличча. Просить за- ходити. Представляюся. Це сам директор Музею проф. Дмитро Антонович, імя якого однаково добре знають Українці у Львові, й у Харбіні, так в Бразилії як і в Канаді. Син славного українсь- кого історика, Володимира Антоновича, i сам дуже заслужений в історії україєського націона- льного відродження, AK громадсько-політичний i науковий діяч. Значну частину свого життя він пробув, як політичний емігрант, на чужині, в різ- них европейських країнах. Родом з Київа, він ба- гато працював на Буковині й у Галичині, Роз- виток українського національного руху й істо- рія укр. політичної думки в ХХ. стол. в значній мірі є звязані з його імям. Це він був основопо- i душею Революційної Украї = Партії, автором i редактором її численних ви- дань. Перебуваючи в Европі, він багато студію- вав, найбільше мистецькі памятки в Італії. Гли- бокий і тонкий знавець історії всесвітнього ми- стецтва, що стала його науковим фахом, він і мистецтво українське досліджує на основі за- тально-европейської мистецької еволюції. Наці- ональний український здвиг 1917 р. застає Ан- , Тоновича в Київі. Він гарячково працює над по- літичною організацією українського життя. Це він фактично був одним з головних організато- рів Української Центральної Ради... Його ima не прогреміло тоді на Україні, хоч його праця й вага були значно більшими, ніж багатьох ге- роїв нашої революційної весни, Згодом він пере- ходить на дипломатичну службу і як українсь- кий посол, відіздить до Риму. Після упадку на-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
