Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Юля Галузинська ЛИСТИ 3 ПРАГИ 1G І ОТ я знову в Празі. Після десятиліття, прожи- того на Далекому Сході й Америці знову по- вернула до золотої чеської столиці над Влтаво- ю. Знову відвідую такі милі, незабутні місця, зу- стрічаю давніх знайомих. з якими вчилася й пра- цювала тут. Але, скільки зайшло змін за цей час і axi!... Ніхто з тих, що були в Празі перед де- сятьма роками (а тоді тут були тисячі Україн- ціві), напевно не пізнав би теперішньої Праги. Так все в ній розрослося, розбудувалося... За- селилися околиці, а в центральних частинах мі- ста виросли нові, пишні палати. На місці колиш- нього пустиря біля старославного Кліментінума, в якому давзіше містився філософічний факуль- тет, тепер красується монументальна будівля центральної міської бібліотеки. Та й самий фі- лософічний факультет перенесений уже у влас- ний університетський будинок, здвигнений по- руч парляменту. Незмінчою здається лише стародавня град- чанська панорама з сильветкою Святовитсько- го Храму та Празького Замку. Це найхарактерні- ше, що має Прага — її обличча, по якому скрізь пізнають чеську столицю. Зате в протилежній стороні від Градчан — на Жіжкові, бачимо ціл- ком інші обриси. Там здіймається тепер перший у Празі хмаролом — стрункий, простолінійний пятнадцятиповерховий палац Пенсійчого Закла- ду; на Жіжковій горі докінчується велична бу- дівля чехословацького «Паматліка «Одбоє». Там міститься чсл. музей боротьби за визволення, а в ньом могила невідомого вояка; там же хо- вають і таких овіяних легендами чеських героїв, як полковн. Швець, тіло якого відшукали недав- но аж на Сібіру і з великим піетизмом перевезли до Праги. На тому ж таки Жіжкові, саме між цими двома видатними пуяктами, міститься й сучас- на українська Мекка, якої не минає тепер Hi о0- дин Українець, що проїздить через Прагу, до я- кої навідуються прочане не тільки з різних країн Европи, а й зза океану. Це Музей Визвольної Бо- ротьби України. Непомітний ззовні, розміщений в одному 3 звичайних трьохповерхових будинків, яких на Жіжкові сотні, він нічим не притягає до себе стороннього ока, хоч його збірки могли б зди- вувати не одного з тих байдужих пражан, що мешкають поруч або сотнями проходять під вік- нами. Цієї установи перед десятьма роками, коли я студіювала в Празі, ще не було. Її заснували пізніше, в 1925 р. Кажуть, що почин до неї дали старшини Укр. Галицької Армії, що були інтер- новані в Чехах. З тих малих початків розвину- лася велика національна організація, про яку тепер скрізь знають, про яку багато пишуть i для якої по цілому світу збірають пожертви на власний дім. Спішу особисто відвідати цю уста- нову, щоб перевірити вражіння знайомих мені а- мериканських Українців, які стільки розповіда- ли про неї, i на власні очі побачити всі зібрані в музею памятки. Розшукую будинок ч. 14 на Карловій вулиці. Підіймаюсь на другий поверх. На дверях укра- їнський тризуб і напис «Україєське Музеум». Це тут. Стукаю. Відчиняє якийсь зовсім сивий пан у старому робочому плащі. В нього вражає сві- жий вигляд моложавого обличча. Просить за- ходити. Представляюся. Це сам директор Музею проф. Дмитро Антонович, імя якого однаково добре знають Українці у Львові, й у Харбіні, так в Бразилії як і в Канаді. Син славного українсь- кого історика, Володимира Антоновича, i сам дуже заслужений в історії україєського націона- льного відродження, AK громадсько-політичний i науковий діяч. Значну частину свого життя він пробув, як політичний емігрант, на чужині, в різ- них европейських країнах. Родом з Київа, він ба- гато працював на Буковині й у Галичині, Роз- виток українського національного руху й істо- рія укр. політичної думки в ХХ. стол. в значній мірі є звязані з його імям. Це він був основопо- i душею Революційної Украї = Партії, автором i редактором її численних ви- дань. Перебуваючи в Европі, він багато студію- вав, найбільше мистецькі памятки в Італії. Гли- бокий і тонкий знавець історії всесвітнього ми- стецтва, що стала його науковим фахом, він і мистецтво українське досліджує на основі за- тально-европейської мистецької еволюції. Наці- ональний український здвиг 1917 р. застає Ан- , Тоновича в Київі. Він гарячково працює над по- літичною організацією українського життя. Це він фактично був одним з головних організато- рів Української Центральної Ради... Його ima не прогреміло тоді на Україні, хоч його праця й вага були значно більшими, ніж багатьох ге- роїв нашої революційної весни, Згодом він пере- ходить на дипломатичну службу і як українсь- кий посол, відіздить до Риму. Після упадку на-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
