Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— дицнноніжька оюньнинвиннннвонинимннвннввньвимннанвнимнмниннн и «ЖІНОЧИЙ СВІТ» 17 лиш, ти одиначка! Так як у весні летів здалека А село здрегаєся тай сонечко Скинь гет перстінець, скичь З до мене на білім кони як кре- визирає, аби вийшли з божого чола хмарку, ae з серця спу- м зу, а з очий слоту Є тобі пара, другий легіник з красного роду! Захиталися дуби-явори, за- хиталися зелені гори. Нічо не скину тай не покину. Хоть най зівяну, згорю у не розлучуся, не розминуся, не розійдуся з напередовцем, стрі- льцем відважним, чі з його слі- дом на полонині, на крутих А чи нь білий. Сховався у смере- ока Ta й аби тоті хмари розігна- i i будив мене співаючи: ло. Аби над селом небо сійну- «Виряїжала с мене мила понад 70- Аби навернулися золоті ду- тоті гори, ги, яснії мечі. Posteveaa с зутернад понад Яснії мечі в стрілецьких py! Ky сі eset ac, sx cH ЗКАХ ЗОЛОТІ AYEH В CTDMCRE RE Scone: бровах, ярії рожі в стрілецьких любко, здоровень ніжках, яснії зорі над голова- си розлучили!» ми, прісні душі аби пощезали А верх него білі орли впали! пріч за ріками, за горами, за як вони в село впали, то гад- синім морем... плаях, на строминах, на пере- X€ крильми збило i над селом Жду милого тай сподіваюся хрестях, Ha переходах, далеких XM полях. душі у село з тарою заклекотіло т прісні із Підгірєчка, із під сонечка, із KAKA. далекої України. | Могила Невідомого Жовніра на Чорногорі. Але я не здолаю заснути - - Душу змучену тяжко гнітить Замість Деж, де NN и и нь Ніч, За вікнами дощ безнастанно шумить». | Чую ляскіт жахливий довгих батогів, Чорний смуток. Сміх - - знущання .. . Бачу шлях. На нім постаті сірі, німі — Онде стята чиясь на шляху голова, Повні болю, відчаю, розпуки — Друга, третя ... і знову... і знову! Припадають з жалем до землі, Рідний Край наш ввесь кров залила — Ломлять руки... Море крови... Бачу заграви сотень, ні, тисяч пожеж — Україно?! а Й Та т Чорний Смуток Стогін, зойки, глухії ридання I — розбещених, гидких катів — селищ — чорніють руїни... ті, що помстилиб Тебе, IOP чі Й Он ON Ot ни нн Трина Наріжна Я
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
