Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
| Уляна Кленова HAMEHAP-IBAH ФРАНКО ) ому вісімнадцять літ помер найбільший cus галицької землі - - Іван Франко. Іван Франко народився дня 15 серпня, 1856 року, в селі На- гуєвичах, дрогобицького пові- Батько його був сільським ковалем і вже за дитинячих літ призвичаїв сина до важкої пра- ці По скінченню сільської шко- ли, він учащав до нормальної школи, а відтак до гіминазії в місті Дрогобичі. Університетсь- кі студії кієчив у Львові, а док- торат фільозофії одержав у Ві- дні. Франко був незвичайно здіб- ним хлопцем, так не диво, що робив великі поступи в науці та все стояв на чолі в клясі. Од- нак сама шкільна наука не мо- тла задоволити талановитого молодого хлопця та заспокоїти йсго жажду знання й він спря- мовує свою енергію на поле письменства. Вже в гімназії по- чав він писати вірші, короткі оповідання та робити різні пе- реклади з инших европейських та старинних літератур. В пізні- ших роках його життя, його писане слово стало так могу- чим, що воно перейшло в за- повіди цілого українського на- роду. Великий вплив на Франка мав Михайла Драгомаєтів, славний український вчений та письмен- ник. Він саме тоді востро кар- тав українську старшу інтелі- генцію за її назадництво та за- скорузлість, а молодь, за її лі- нивство в думанню та її вузькі погляди на світ. Франко став по croposi Михайла Драгома- нова й почав ділом переводити в життя його думки. За це прийшлось Франкові перетерпіти мкого мук та пе- реслідувань. Кілька разів мусів він провести по кілька місяців в тюрмі поміж злодіями та ин- шими злочинцями. Міністерст- во не згодилось його признати професором львівського уні- верситету й таким чином поз- бавило його певного та стало- то матеріяльного забезпечення. Але ці гіркі хвилини та урядові переслідування були нічим су- проти цього, чого зазнав він від українського суспільства, а головно, старшої інтелігенції Галичини. Його ймня стало по- страхом для неї, символом пе- ревороту та революції. До ньо- го відносились з погордою та ненавистю, йому всюди відмов- ляли в українських інституціях праці, а вкірці що найгірше, сторонили від нього, як від я- когось проказаного чоловіка. Щоби здобути кусник хліба для своєї родини, нераз приходи- лось йому приняти працю в по- льських видавництвах і у воро- гів шукати ласкавого хліба. Але Іван Франко se упав під важкими ударами життя, а нав- паки; вибравши собі шлях жит- тя, ступав по ньому відважно вперід, не збочуючи з нього ні на хвилину. Без огляду на сумі наслідки, без огляду на відно- шення самого громадянства, він рішився йти проти филі та принести себе в жертву, щоби відплатитись цьому бідному, заголюканому народові, яки його виплекав. Тому саме він поставив до себе дві вимоги: почуття обовязку до свойого народу й потребу безнаста ньої праці. Він полюбив сві народ найчистішою любовю й з любови до нього віддав йому sci свої сили. Він вірив в працю, як шлях до всяких культурних та політичних здобутків i їй посвятив ціле своє життя. Чи ж диво, що по ньому осталися со- тки дорогоцінних перлин, які неодин народ вложив би з вели- признання ою посвяту. ШПідточени недугою, він помер 28 травня, 1916 р. в нужді та біді. Але Франко й не сподівався за свою працю якоїсь слави чи надгороди від свойого народу. Як це ві удово представив в своїй поемі «Каменярі», він був одним з тих, які добровільно взяли на себе обовязок бороти- ся за права та долю народу. Відкрікшися світа та власної одини, вони рішили самі заги- нути при праці, щоби тільки 14 свойому народові промостити шлях до щастя та волі. I чимдальше ми віддалює- мось від хвилини його смерти. чимбільше = поглублюємось в його золотих словах, так ясні- шою шавреолею сіяють вели- кість та могутність цього вели- кого україєського мужа. I сьо- годня майже в кожній україн- ській хаті, побіч портрету Шев- ченка, можна побачити й порт- рет Твана Франка, Народ пізнав в ньому, хоча вже по його сме- рти, свойого пророка, учителя, борця й бодай сьогодня кло- вить свою голову у великій та глубокій пошані перед своїм лобрим і вірним сином. На його думках та кличах ви- ховалось це покол: що ос- мілилось розбурхати народню стихію в послідних роках та всупереч всяким несприятливим обставинам, створити бодай на короткий час свою вільну та пезалежну державу. На його думках та кличах відроджуєть- ся сьогодня чистий та правди- вий націоналізм, який творить нові лави Каменярів та застав- ляє їх віддавати своє життя за свій народ. А коли український загал, як ка Україні, так і в А- мериці ще більше простудіює твори Івана Франка, почне за- слідувати його життя, так він з певністю дійде до своєї могу- чої та незалежної держави, за яку віддав своє життя Франко. РУ ЦІКАВИЙ ЛИСТ З ЮГОСЛАВІЇ До Редакції «Жіночого Світу»! Я нище підписана вдаюся до Вас з великою просьбою пере- слати нам кілька книжок. Є нас тут невелика горстка на цій чу- жині, під тим чужим сонцем. Нам недостає тут всего, як хлі- ба, так грошей, а головно те- пер підчас цієї скрути, що ми заледви спромоглися ва почто- вий значок. А головно недо- стає нам цього, що для нас най- миліше: просвіти та рідної пи- саної мови, хоча ми дуже її жа- дні й наші серця не перестають тужити за нею. Отож прошу Вас, змилосер- діться над нами, бідними й дур-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
