Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
| Уляна Кленова HAMEHAP-IBAH ФРАНКО ) ому вісімнадцять літ помер найбільший cus галицької землі - - Іван Франко. Іван Франко народився дня 15 серпня, 1856 року, в селі На- гуєвичах, дрогобицького пові- Батько його був сільським ковалем і вже за дитинячих літ призвичаїв сина до важкої пра- ці По скінченню сільської шко- ли, він учащав до нормальної школи, а відтак до гіминазії в місті Дрогобичі. Університетсь- кі студії кієчив у Львові, а док- торат фільозофії одержав у Ві- дні. Франко був незвичайно здіб- ним хлопцем, так не диво, що робив великі поступи в науці та все стояв на чолі в клясі. Од- нак сама шкільна наука не мо- тла задоволити талановитого молодого хлопця та заспокоїти йсго жажду знання й він спря- мовує свою енергію на поле письменства. Вже в гімназії по- чав він писати вірші, короткі оповідання та робити різні пе- реклади з инших европейських та старинних літератур. В пізні- ших роках його життя, його писане слово стало так могу- чим, що воно перейшло в за- повіди цілого українського на- роду. Великий вплив на Франка мав Михайла Драгомаєтів, славний український вчений та письмен- ник. Він саме тоді востро кар- тав українську старшу інтелі- генцію за її назадництво та за- скорузлість, а молодь, за її лі- нивство в думанню та її вузькі погляди на світ. Франко став по croposi Михайла Драгома- нова й почав ділом переводити в життя його думки. За це прийшлось Франкові перетерпіти мкого мук та пе- реслідувань. Кілька разів мусів він провести по кілька місяців в тюрмі поміж злодіями та ин- шими злочинцями. Міністерст- во не згодилось його признати професором львівського уні- верситету й таким чином поз- бавило його певного та стало- то матеріяльного забезпечення. Але ці гіркі хвилини та урядові переслідування були нічим су- проти цього, чого зазнав він від українського суспільства, а головно, старшої інтелігенції Галичини. Його ймня стало по- страхом для неї, символом пе- ревороту та революції. До ньо- го відносились з погордою та ненавистю, йому всюди відмов- ляли в українських інституціях праці, а вкірці що найгірше, сторонили від нього, як від я- когось проказаного чоловіка. Щоби здобути кусник хліба для своєї родини, нераз приходи- лось йому приняти працю в по- льських видавництвах і у воро- гів шукати ласкавого хліба. Але Іван Франко se упав під важкими ударами життя, а нав- паки; вибравши собі шлях жит- тя, ступав по ньому відважно вперід, не збочуючи з нього ні на хвилину. Без огляду на сумі наслідки, без огляду на відно- шення самого громадянства, він рішився йти проти филі та принести себе в жертву, щоби відплатитись цьому бідному, заголюканому народові, яки його виплекав. Тому саме він поставив до себе дві вимоги: почуття обовязку до свойого народу й потребу безнаста ньої праці. Він полюбив сві народ найчистішою любовю й з любови до нього віддав йому sci свої сили. Він вірив в працю, як шлях до всяких культурних та політичних здобутків i їй посвятив ціле своє життя. Чи ж диво, що по ньому осталися со- тки дорогоцінних перлин, які неодин народ вложив би з вели- признання ою посвяту. ШПідточени недугою, він помер 28 травня, 1916 р. в нужді та біді. Але Франко й не сподівався за свою працю якоїсь слави чи надгороди від свойого народу. Як це ві удово представив в своїй поемі «Каменярі», він був одним з тих, які добровільно взяли на себе обовязок бороти- ся за права та долю народу. Відкрікшися світа та власної одини, вони рішили самі заги- нути при праці, щоби тільки 14 свойому народові промостити шлях до щастя та волі. I чимдальше ми віддалює- мось від хвилини його смерти. чимбільше = поглублюємось в його золотих словах, так ясні- шою шавреолею сіяють вели- кість та могутність цього вели- кого україєського мужа. I сьо- годня майже в кожній україн- ській хаті, побіч портрету Шев- ченка, можна побачити й порт- рет Твана Франка, Народ пізнав в ньому, хоча вже по його сме- рти, свойого пророка, учителя, борця й бодай сьогодня кло- вить свою голову у великій та глубокій пошані перед своїм лобрим і вірним сином. На його думках та кличах ви- ховалось це покол: що ос- мілилось розбурхати народню стихію в послідних роках та всупереч всяким несприятливим обставинам, створити бодай на короткий час свою вільну та пезалежну державу. На його думках та кличах відроджуєть- ся сьогодня чистий та правди- вий націоналізм, який творить нові лави Каменярів та застав- ляє їх віддавати своє життя за свій народ. А коли український загал, як ка Україні, так і в А- мериці ще більше простудіює твори Івана Франка, почне за- слідувати його життя, так він з певністю дійде до своєї могу- чої та незалежної держави, за яку віддав своє життя Франко. РУ ЦІКАВИЙ ЛИСТ З ЮГОСЛАВІЇ До Редакції «Жіночого Світу»! Я нище підписана вдаюся до Вас з великою просьбою пере- слати нам кілька книжок. Є нас тут невелика горстка на цій чу- жині, під тим чужим сонцем. Нам недостає тут всего, як хлі- ба, так грошей, а головно те- пер підчас цієї скрути, що ми заледви спромоглися ва почто- вий значок. А головно недо- стає нам цього, що для нас най- миліше: просвіти та рідної пи- саної мови, хоча ми дуже її жа- дні й наші серця не перестають тужити за нею. Отож прошу Вас, змилосер- діться над нами, бідними й дур-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
