Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» п яка сильно потиться, на кілька хвиль до алько- голю, а побачимо, що вона перестане потитися, висохне зовсім, а скіра Ha ній пбкорчиться й зробиться сухою. Коли ж так ділає він на грубу CKipy руки, то далеко сильніще мусить він кор- чити ніжну болону жолудка. Травлення спиняє алькоголь ще тим, що корм, який просякає ним в жолудку, твердне неначе дубіє. Про це може- мо рівнож легко переконатися. Коли до спірту впустити білок яйця, то він звариться, як під впливом тепла. Тільки білок, зварений звичай- ним способом, розпускається легко на папку, на- томість зварений алькоголем ніколи вже не роз- пускається. А такої білковини повно у всіх тих кормах, які споживаємо i вона для відживлення нашого організму необхідна. Коли ж алькоголь спричинює її одубіння, тоді вона разом з калом не зужита й людина не має жадного хісна зі спо- житих кормів. Що алькоголь спинює травлення, свідчить хочби лише те, що по всякій гостині, з кроплюваній алькоголем, відчуваємо | довший час в жолудку давлення, віддавання калі спізню- ється кераз на цілий день i є утруднене. Відносно корисних наслідків алькоголю на здоровля, досліди учених виказали, що абсти- ненти, тобто такі, котрі зовсім не пють алько- голю, хорують в рік около 5 днів, а алькоголіки аж 18 днів. Коли абстинентів умірає на різні хо- роби сотка, то алькоголіків два рази стільки. Також на сухоти умірає алькоголі два рази більше чим абстинентів, на нервові кедуги чо- тири рази більше, а на хороби серця, аж шість разів більше. Це свідчить хіба найкраще про те, що неправдою є, наче б алькоголь спома- гав здоровля. Легко зрештою довести цього на собі. Навіть по спожитті «найменшої скілько- сті алькоголю, відчуваємо ослаблення, а також нездібність до праці на деякий час, Байку об то- му, що можна пити, лише не перебірати міру, розпустили шиккарі, а за ними повторюють ті, котрі не можуть запанувати над своїми нахила- ми й пристрастями. Кожний алькоголік уважає зрештою «здоровою» иншу міру, залежне від то- го, як давно закроплює своє здоровля алького- лем, бо з кожним місяцем та міра росте у ньо- го, аж врешті доходить до безміри. Шкідливість алькоголю зауважано давно й вже в старині піднято боротьбу з цим найлюті- щим ворогом людини. Тільки ведено боротьбу не з алькоголізмом взагалі, а з крайним піячен- ням. Доперва в останніх літах наука виказала, що шкідливою є всяка скількість алькоголю й, що позбутися його наслідків, можна тільки че- рез цілковите усунення цієї отруї. Німеччина, пропивала перед війною рік-річно понад три міліярди корон, а на кожного Німця випадало девять літрів чистого алькоголю-спірту. Тоді ймала вона по Бельгії, Франції, Данії четверте з ряду місце, що до скількості зужитого алько- голю. За ті гроші, що їх видавало 65 міліонів населення, Німеччина могла виживити 10 міліо- нів людей. Воєнне пораження, якого дізнали Німці, стрясло ними до основ і дало товчок до опамятання. Зараз ми свідками, як Німці під- німаються з захепаду під кожним зглядом, а чи не найбільше кладуть зусиль на боротьбу з аль- коголем, знаючи, що без усунення цієї отруї, всяке відродження є виключене. Після найнові- щих відомостей, сьогодня припадає на кожного Німця вже лише дві ри чистого алькоголю в рік і Німеччина займає тепер передостанне міс- це між народами під зглядом споживання алько- толю. У нас, Українців, потреба опамятання дале- ко більше чим Німцям. Ми мусимо не відродити- ся, ал: народитися, не здобути утрачене стано- вище, але вибороти собі нову позицію, більше чесну, чим займали ми досі. До цього потреба нам сили, розуму, працездатності й майна, отже того всего, з чого саме алькоголь нас обрабовує. Передвоєнна Галичина, о семи міліонах жи- телів , (тобто числила тільки, кілько тепер живе Українщів під Польщею) пропивала річно около 400 міліонів корон. На кожного жителя Галичи- ни, великого й малого, випадало тоді около 4 літри чистого алькоголю на рік. Тепер у нас скількість спожитого алькоголю, коли не біль- ша, TO певно не менша, завдяки останній війні, яка розпила народ, головно мущин, котрим у війську впрост накидувано алькоголь. Дуже жа- лко, що Український Радянський Уряд, замість заострити й краще зорганізувати боротьбу з алькоголем, підняту царатом (одиноким добрим ділом, яке оставив царат по собі на Україні), зніс заборону пиття й виробу цієї отруї й па- ношиться алькоголізм з питомою собі безсо- ромністю на всіх українських згмлях. Потребу боротьби з алькоголем, бачить і відчуває у нас кожний навіть алькоголік, хоч може тільки не- свідомо. Підцяти її й повести, але рішучо та безгаядно, повинно в першу чергу жіноцтво. Воно ще найменше діткнене цією пошестю, най- більше терпить і страждає завдяки алькоголеві, а також тому, що воно разом з учительством несе найбільшу відвічальність за будучність на- роду, виховуючи будучі покоління. Також виз- волення жінки, зрівнання її в правах з мущиною, залежить чи в не найбільшій мірі від того, чи характери дотеперішних, неподільних володарів світа мущин і дальше будуть виробляти алько- голь, чи будуть вони кристалізуватися в твере- зій атмосфері. Кінець.
Page load link
Go to Top