Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» п яка сильно потиться, на кілька хвиль до алько- голю, а побачимо, що вона перестане потитися, висохне зовсім, а скіра Ha ній пбкорчиться й зробиться сухою. Коли ж так ділає він на грубу CKipy руки, то далеко сильніще мусить він кор- чити ніжну болону жолудка. Травлення спиняє алькоголь ще тим, що корм, який просякає ним в жолудку, твердне неначе дубіє. Про це може- мо рівнож легко переконатися. Коли до спірту впустити білок яйця, то він звариться, як під впливом тепла. Тільки білок, зварений звичай- ним способом, розпускається легко на папку, на- томість зварений алькоголем ніколи вже не роз- пускається. А такої білковини повно у всіх тих кормах, які споживаємо i вона для відживлення нашого організму необхідна. Коли ж алькоголь спричинює її одубіння, тоді вона разом з калом не зужита й людина не має жадного хісна зі спо- житих кормів. Що алькоголь спинює травлення, свідчить хочби лише те, що по всякій гостині, з кроплюваній алькоголем, відчуваємо | довший час в жолудку давлення, віддавання калі спізню- ється кераз на цілий день i є утруднене. Відносно корисних наслідків алькоголю на здоровля, досліди учених виказали, що абсти- ненти, тобто такі, котрі зовсім не пють алько- голю, хорують в рік около 5 днів, а алькоголіки аж 18 днів. Коли абстинентів умірає на різні хо- роби сотка, то алькоголіків два рази стільки. Також на сухоти умірає алькоголі два рази більше чим абстинентів, на нервові кедуги чо- тири рази більше, а на хороби серця, аж шість разів більше. Це свідчить хіба найкраще про те, що неправдою є, наче б алькоголь спома- гав здоровля. Легко зрештою довести цього на собі. Навіть по спожитті «найменшої скілько- сті алькоголю, відчуваємо ослаблення, а також нездібність до праці на деякий час, Байку об то- му, що можна пити, лише не перебірати міру, розпустили шиккарі, а за ними повторюють ті, котрі не можуть запанувати над своїми нахила- ми й пристрастями. Кожний алькоголік уважає зрештою «здоровою» иншу міру, залежне від то- го, як давно закроплює своє здоровля алького- лем, бо з кожним місяцем та міра росте у ньо- го, аж врешті доходить до безміри. Шкідливість алькоголю зауважано давно й вже в старині піднято боротьбу з цим найлюті- щим ворогом людини. Тільки ведено боротьбу не з алькоголізмом взагалі, а з крайним піячен- ням. Доперва в останніх літах наука виказала, що шкідливою є всяка скількість алькоголю й, що позбутися його наслідків, можна тільки че- рез цілковите усунення цієї отруї. Німеччина, пропивала перед війною рік-річно понад три міліярди корон, а на кожного Німця випадало девять літрів чистого алькоголю-спірту. Тоді ймала вона по Бельгії, Франції, Данії четверте з ряду місце, що до скількості зужитого алько- голю. За ті гроші, що їх видавало 65 міліонів населення, Німеччина могла виживити 10 міліо- нів людей. Воєнне пораження, якого дізнали Німці, стрясло ними до основ і дало товчок до опамятання. Зараз ми свідками, як Німці під- німаються з захепаду під кожним зглядом, а чи не найбільше кладуть зусиль на боротьбу з аль- коголем, знаючи, що без усунення цієї отруї, всяке відродження є виключене. Після найнові- щих відомостей, сьогодня припадає на кожного Німця вже лише дві ри чистого алькоголю в рік і Німеччина займає тепер передостанне міс- це між народами під зглядом споживання алько- толю. У нас, Українців, потреба опамятання дале- ко більше чим Німцям. Ми мусимо не відродити- ся, ал: народитися, не здобути утрачене стано- вище, але вибороти собі нову позицію, більше чесну, чим займали ми досі. До цього потреба нам сили, розуму, працездатності й майна, отже того всего, з чого саме алькоголь нас обрабовує. Передвоєнна Галичина, о семи міліонах жи- телів , (тобто числила тільки, кілько тепер живе Українщів під Польщею) пропивала річно около 400 міліонів корон. На кожного жителя Галичи- ни, великого й малого, випадало тоді около 4 літри чистого алькоголю на рік. Тепер у нас скількість спожитого алькоголю, коли не біль- ша, TO певно не менша, завдяки останній війні, яка розпила народ, головно мущин, котрим у війську впрост накидувано алькоголь. Дуже жа- лко, що Український Радянський Уряд, замість заострити й краще зорганізувати боротьбу з алькоголем, підняту царатом (одиноким добрим ділом, яке оставив царат по собі на Україні), зніс заборону пиття й виробу цієї отруї й па- ношиться алькоголізм з питомою собі безсо- ромністю на всіх українських згмлях. Потребу боротьби з алькоголем, бачить і відчуває у нас кожний навіть алькоголік, хоч може тільки не- свідомо. Підцяти її й повести, але рішучо та безгаядно, повинно в першу чергу жіноцтво. Воно ще найменше діткнене цією пошестю, най- більше терпить і страждає завдяки алькоголеві, а також тому, що воно разом з учительством несе найбільшу відвічальність за будучність на- роду, виховуючи будучі покоління. Також виз- волення жінки, зрівнання її в правах з мущиною, залежить чи в не найбільшій мірі від того, чи характери дотеперішних, неподільних володарів світа мущин і дальше будуть виробляти алько- голь, чи будуть вони кристалізуватися в твере- зій атмосфері. Кінець.
Page load link
Go to Top