Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Меруса Сина. | НЕВМУНДУРОВАНИЙ ГЕРОЙ БУРСІ студентів нищої гім- назії — великий рух. He йде їм сьогодня наука в голову, не сидять вони кругом великого стола над книжками, а пересту- паючи вострі приписи управи- теля, збіраються по кутках та гомонять немов рій бджіл коло матиці. Зненацька висувається на cria білолиций четверто- слясник Михась, піднімає вгору праву руку й гамір звільна завмірає. Кругом стола збіраються цікаві сту денти, а кімнату виповняє поволі тиша. «Товариші»--почав | Ми- хась. «Послідньої ночі Укра- їнські Січові Стрільці заб- рали (Львів у свої руки й проголосили Українську На- родню Республику» І ледви докінчив. Щось звивалось клубком у горлі, пералось вгору, він He пускав, а воно підходило вище, аж вкінці бризнуло з ясних O- чей | струєю густих сліз. Вслід за цим показались брилянтові цяпки й в очах слухачів, які нащуривши пильно вуха, неначе (боя- лись пропустити одно ви- сказане слово та гляділи бистрими орлиними очима в розпалене лице молодого бесідника. і А Михась боровся внутрі сам із собою. Нарешті обтер рука вом сльози, затиснув так кріп- ко зуби, що щоки горбками ви- сунулись на худому лиці, під- няв опять праву руку, але таки не міг промовити ще слова. Доперва по догвій хвилині за- лунав його тонкий голос знову. «Товариші!» Тільки гарячи- ми сльозами (можна виявити найбільшу радість, не словами. Тому не дивуйтесь мені, що очі мої зросили сльози. Але я ба- чив сльози втіхи й у ваших о- чах. Значиться, що ми всі сьо- годня радіємо, що по сотках років важкої неволі, впали до- лів кайдани й Україна знову во- хоча в нас панує ще ляцький староста в магістраті, хоча ще пишаються австрійсь- Українські Стчові Стрилькі Софія Галечко — У. С. С. кими мундурами польські жан- дарми та жовніри, хоча може прийдеться нам ще день чи два слухати глузувань | польських професорів над нашою хлоп- ською шкурою, небавом прий- дуть Січові Стрільці та поло- жать кінець всему». З гуртка підносяться грімкі оплески, чути голос «Слава У- країні». Груди Михася филю- ються чимраз більше, бліде ли- це покривається легким румян- цем, на чоло виступає рясний піт. В душі його щось запа- лилось, горить палким полу- мям, огортає ціле його єство, силується вирватись зпоза ньо- го, щоби запалити душі й 0- кружаючих його товаришів. «Тихо, тихо!» — кричить він піднесеним голосом, коли гре- млять далі оплески. «Товариші, я відмовляюсь йти завтра в польську шко- у! Чекатиму доки не прий- де українське правління та не перемінить її на україн- ську школу». Всі остовпіли. Цього во- ни вже по ньому не сподіва- лись. Що иншого плескати, викрикувати «слава», раді- ти тим, що прийде своя влада, але що иншого про- тивитись управі бурси, шкі- льній дирекції чи робити я- кусь бунтацію — це вже не- безпечна справа. Непевність та сумнів казали бути о- сторожніми. А як Українці не перебрали влади в свої руки, коли це тільки пусті поголоски, що тоді станеть- ся з ними? Ix проженуть з школи, з бурси; батьки не приймуть в хату й тоді хоч у воду. Краще бути осторо- жним, більш консевартив- ним, -- щось підшіптувало кожному в душі. I тому всім камінь важкий спав з грудей, як Максим, най- старший, найповажніший між ними, заявився проти цеї дум- ки. «Краще таки почекати! Це тільки поголоски, що Українці забрали Львів. А навіть коли би це була правда, то нам й так не зашкодить піти ще день-два до польської школи. Пощо да- вати комусь нагоду карати нас?» Але таке твердження не пе-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
