Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
18 «ЖІНОЧИЙ СВІТ» Бувають ще і такі моменти: Батько в ДПУ, мати з трьома дітьми заслана на Соловки. Не видержала у сі х страждань, звязаних з цією висилкою, і смертельно заслабла. Перед смертю вона заповідає свої дітям тікати з цієї страшної чужини: «Може Бог вам допо- може, доберетесь до України». I усі три хлопчики змагаються виконати заповіт мами. Вони тікають з Соловків, але одного на другий день злапав варто- вий, другого роздавила маши- на, коли він ліз умоститися на буферах. Доля третього єуті- кача» невідома, і може ще стра- шніша -- в пазурах медведя, а- бо в топких багнищах. (Диви Il. книга Юрченка). Тепер настав найстрашніший момент жахливої 20-літньої пспеї українських дітей. скалі в усіх окупованих ними країнах довели населення до безпросвітних злиднів і до ко- нечного голоду, і діти перші почали від нього вмірати, а да- лі і самі стали жертвами збо- жеволілих від голоду і розпу- ки: невинні істоти переверну лись в смашні шматки мяса, не- щасні діти стали жертвами то- го канібалізму, до якого мос- ковський большевицький уряд довів колись багатий україн- ський народ. Може хто завважить, що на Україні були школи, якими большевики |хвалились перед чужинцями (навіть перед зна- менитим американським вче- ним Дюї). Так, така «показна» школа істнувала в Харкові, так само як є показні притулки, в яких виховуються діти чекіс- тів, тої нової комуністичної а- ристократії, яка заступила мі- сце буржуазної й обставила се- бе найкращими умовинами жит- тя. Це ті діти неголодні, які підносили панові Еріотові кві- tu... Але є на Україні «непоказ- ні» школи, до яких не то що Е- ріота, але ніякого журналіста не допустять; за ці школи од- на учителька висловила таку ті- рку правду, що «партія» наг- Haga її назавжди з посади учи- тельки. Вона казала, що дітей мучать постійним недоїданням в школі, що зі школи роблять не місце навчання, а партійно- політичний мітінг. Адругий учи- тель не зніс страшної дезоргані- зації школи і покинув її, оста- вивши записку, що ніколи не вернеться на посаду учителя. Можуть нам нагадати «ком- сомол», як виховничу організа- цію. Там, правда, підготовлю- ються «піоніри» комуністичної партії, їм доручається 1 «пе- ревиховувати» малих дітей т. зв. Жовтенят. Їх тресують так, що вони стають абсолютними рабами, не мають ні власної во- лі, ні власних думок, автомати- чно виконують наказ піонірів, «обожають» Леніна, співають інтернаціонал, маширують 3 червоним прапором у демон- страціях, але ніякого почуття до цього всього не мають. Тепер компартія знайшла но- ву методу морального вихован- ня: тепер, коли підчас жахли- вого голоду селяне потайки зрізують колосся та зернятами задурюють голод дітей, з кол- хозів навчають стежити за по- лем і як побачать «злодія» се- ред жита, мають бігти до сво- го «вихователя» з доносом, і злодія арештують. Так діти, спокушені шматком хліба, по приказу «піоніра» шпіонять за своїми рідніми, за батьками своїми. Один хлопець 10 літ, Коля Кобилянський так усла- вився своїм шпигунством, що був обдарований новим убран- a ям. I гинуть діти на Україні не поодиноко, а гинуть масово, сотнями тисяч. Діти то є скарб не тільки у кожного народа, це скарб всеї людності. Люде пе- редають новій генерації своє знання, свої найкращі заповіти, в дітях своїх люде бачать оди- ноку можливість реалізувати свої найкращі сподіванки Ha майбутнє. От через що, коли де станеться яка біда, змага- ються перше за усе рятувати дітей. В цих зусиллях народи радо йдуть один другому на до- помогу, як ми це бачили зараз після світової війни. Норвегія, Швеція годувала віденських ді- тей і вірменських. Америка по- магала з українським дітям в польських таборах. Для ряту- вання дітей нема територіяль- них кордонів, ані політичних пересторог. Мусить панувати o- дин закон вселюдного гуманіз- му, вселюдний обовязок захи- щати усіх дітей як найдорож- чий скарб. Чомуж тепер у 20-му століт- ті увесь культурний світ мовч- ки, без усякого докору ди- виться не тільки на винищення цілого українського населення, нг його історично власній землі а й на це фізичне і моральне вбивання міліонів дітей україн- ського народу? Що внесе у сві- тову культурну скарбницю ре- шта цієї недобитої генерації, виснаженої довгим голодуван- ням, морально зіпсутої жахли- веми умовинами життя? Яка нова генерація повстане з цих малих злодіїв, шпигів, тресова- них зрадників, з цих дівчаток, з 10 літ вже розбещених? Над цим питанням малиб задума- тися світові педагоги, над цією народньою недолею мають по- міркувати люде розуму і ця по усьому культурному ті. Треба вивезти цих дітей зпо- між большевицького уряду, треба нагодувати, треба вирва- ти їх з рук смерти, треба ряту- вати їх від фізичної і мораль- загибелі. Ми, Українки, об- єднані в Жіночу Національну Раду, звертаємось до матерей всього світу! Дорогі Сестри! Обміркуйте це болюче питан- ня! Не дайте загинути українсь- кому народові і вирятуйте його дітей! Голова Національної Україн- ської Жіночої Ради -- Член Центральної Ради в Київі: професорка С. Русова.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
