Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
18 «ЖІНОЧИЙ СВІТ» Бувають ще і такі моменти: Батько в ДПУ, мати з трьома дітьми заслана на Соловки. Не видержала у сі х страждань, звязаних з цією висилкою, і смертельно заслабла. Перед смертю вона заповідає свої дітям тікати з цієї страшної чужини: «Може Бог вам допо- може, доберетесь до України». I усі три хлопчики змагаються виконати заповіт мами. Вони тікають з Соловків, але одного на другий день злапав варто- вий, другого роздавила маши- на, коли він ліз умоститися на буферах. Доля третього єуті- кача» невідома, і може ще стра- шніша -- в пазурах медведя, а- бо в топких багнищах. (Диви Il. книга Юрченка). Тепер настав найстрашніший момент жахливої 20-літньої пспеї українських дітей. скалі в усіх окупованих ними країнах довели населення до безпросвітних злиднів і до ко- нечного голоду, і діти перші почали від нього вмірати, а да- лі і самі стали жертвами збо- жеволілих від голоду і розпу- ки: невинні істоти переверну лись в смашні шматки мяса, не- щасні діти стали жертвами то- го канібалізму, до якого мос- ковський большевицький уряд довів колись багатий україн- ський народ. Може хто завважить, що на Україні були школи, якими большевики |хвалились перед чужинцями (навіть перед зна- менитим американським вче- ним Дюї). Так, така «показна» школа істнувала в Харкові, так само як є показні притулки, в яких виховуються діти чекіс- тів, тої нової комуністичної а- ристократії, яка заступила мі- сце буржуазної й обставила се- бе найкращими умовинами жит- тя. Це ті діти неголодні, які підносили панові Еріотові кві- tu... Але є на Україні «непоказ- ні» школи, до яких не то що Е- ріота, але ніякого журналіста не допустять; за ці школи од- на учителька висловила таку ті- рку правду, що «партія» наг- Haga її назавжди з посади учи- тельки. Вона казала, що дітей мучать постійним недоїданням в школі, що зі школи роблять не місце навчання, а партійно- політичний мітінг. Адругий учи- тель не зніс страшної дезоргані- зації школи і покинув її, оста- вивши записку, що ніколи не вернеться на посаду учителя. Можуть нам нагадати «ком- сомол», як виховничу організа- цію. Там, правда, підготовлю- ються «піоніри» комуністичної партії, їм доручається 1 «пе- ревиховувати» малих дітей т. зв. Жовтенят. Їх тресують так, що вони стають абсолютними рабами, не мають ні власної во- лі, ні власних думок, автомати- чно виконують наказ піонірів, «обожають» Леніна, співають інтернаціонал, маширують 3 червоним прапором у демон- страціях, але ніякого почуття до цього всього не мають. Тепер компартія знайшла но- ву методу морального вихован- ня: тепер, коли підчас жахли- вого голоду селяне потайки зрізують колосся та зернятами задурюють голод дітей, з кол- хозів навчають стежити за по- лем і як побачать «злодія» се- ред жита, мають бігти до сво- го «вихователя» з доносом, і злодія арештують. Так діти, спокушені шматком хліба, по приказу «піоніра» шпіонять за своїми рідніми, за батьками своїми. Один хлопець 10 літ, Коля Кобилянський так усла- вився своїм шпигунством, що був обдарований новим убран- a ям. I гинуть діти на Україні не поодиноко, а гинуть масово, сотнями тисяч. Діти то є скарб не тільки у кожного народа, це скарб всеї людності. Люде пе- редають новій генерації своє знання, свої найкращі заповіти, в дітях своїх люде бачать оди- ноку можливість реалізувати свої найкращі сподіванки Ha майбутнє. От через що, коли де станеться яка біда, змага- ються перше за усе рятувати дітей. В цих зусиллях народи радо йдуть один другому на до- помогу, як ми це бачили зараз після світової війни. Норвегія, Швеція годувала віденських ді- тей і вірменських. Америка по- магала з українським дітям в польських таборах. Для ряту- вання дітей нема територіяль- них кордонів, ані політичних пересторог. Мусить панувати o- дин закон вселюдного гуманіз- му, вселюдний обовязок захи- щати усіх дітей як найдорож- чий скарб. Чомуж тепер у 20-му століт- ті увесь культурний світ мовч- ки, без усякого докору ди- виться не тільки на винищення цілого українського населення, нг його історично власній землі а й на це фізичне і моральне вбивання міліонів дітей україн- ського народу? Що внесе у сві- тову культурну скарбницю ре- шта цієї недобитої генерації, виснаженої довгим голодуван- ням, морально зіпсутої жахли- веми умовинами життя? Яка нова генерація повстане з цих малих злодіїв, шпигів, тресова- них зрадників, з цих дівчаток, з 10 літ вже розбещених? Над цим питанням малиб задума- тися світові педагоги, над цією народньою недолею мають по- міркувати люде розуму і ця по усьому культурному ті. Треба вивезти цих дітей зпо- між большевицького уряду, треба нагодувати, треба вирва- ти їх з рук смерти, треба ряту- вати їх від фізичної і мораль- загибелі. Ми, Українки, об- єднані в Жіночу Національну Раду, звертаємось до матерей всього світу! Дорогі Сестри! Обміркуйте це болюче питан- ня! Не дайте загинути українсь- кому народові і вирятуйте його дітей! Голова Національної Україн- ської Жіночої Ради -- Член Центральної Ради в Київі: професорка С. Русова.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
