Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» ЖЕРТВИ ГОЛОДУ ота них своїми злодійствами скоро тних настроїв. Усе, примусила владу звернути на них увагу. Почали військовою силою заганяти дітей в приту дяки. Але ні притулки, ані «ко- льонії» вже не могли охопити масу дітей. Загальна господар- ська дезорганізація не давал можливості задовольнити міні- мальні потреби годування i ви- ховання цих дітей. Та ще до то- го сама влада утворювала нові кадри безпритульних дітей; творила сиріт i півсиріт без війни. То були діти тисяч роз- стріляних батьків чи батьків засланих на Соловки. Це роз- почалась сталіновська пятиліт- ка, розкулачування селян, шту- чне насаджування соціяльного порядку життя, колективізація села, a серед інтелігентних верств ліквідація жовто-блаки- що владу натяком на відпір, на на- лякало ціональну впертість, карано жахливо масовими розстріла- ми, виселенням, По цих вби- тих зіставались діти, майбутні местники. Вони не сміли виро- стати, їх боялась влада! Вони мали якось зникнути. Батьки вбиті, хатаспалена, діти на вулиці, без шматка хліба. Ніхто не сміє подати їм цей сирітсь- кий хліб, нітхо не сміє взяти їх AG хати, бо за таке «співчуття» дітям покараних вони теж бу дуть розстріляні. В Кремлі ко- жне гуманне почуття визнаєть- ся буржуазною і контрреволю- ційною ознакою. Рятувати цих сиріт влада не має жадного на- міру. Їм дають можливість са- моліквідуватися, цебто вимер- ти. Оце наслідки пятилітки. Ра- зом з постійними утікачами з преславних притулків утвори- лась армія цілком безпомічних сиріт. Вона значно збільшила кадри цих нещасних дітей і ста- новище їхнє що далі ставало гіршим, Тисячами ходять вони по безмежних просторах ціл- ком зруйнованої України. Рід- ній степ Їхній батько, сонце в день гріє їхнє виснажене тіло, ніч шовковою темнотою наси- лає сон на їхні втомлені очі, а- бо ясними зорями веселить їх- нє дитяче серце. В своїх ман- друваннях, в шуканню хліба во- ни не знають перешкод. Пере- їздять 3 Наддніпрянщини на Кубань, або з Херсонщини до Харкова, щоб там якось на зі- му заховатися в таємничих тем- них закутках, або переспатися в якійсь покинутій церкві.
Page load link
Go to Top