Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» ІЗ; де писанки не досягають такої тонкості рисунку, і поруч з багацтвом форм, такої добірної про- стоти — як на Україні. Маючи на увазі дуже складну техніку малювання писанок, треба ди- вуватися скільки праці, уміння і творчого чуття походження (Прага 1925) та більші статті: С. Теренушенко: Українські писанки, як памятки народнього мистецтва (Харків 1929); Ір. Гургу- ла: Писанки Схід. Галичини і Буковини (Львів 1929); Д. Горняткевич: Роля жінки в повстанню ій о мистецтва (Нова Ха- вкладає селянка до такої здав: би річі як писанка! Лише одна Гуцульщина створила на цьому грунті такі мистецькі скарби, таку різноманіт- ність орнаментальних мотивів, що ми мусимо Гл чн ти ня IR AN NN NN ee Парубок з Борщівщини. (OOS OO OR ОР fae | a и справді бути горді на свої мистецькі здобутки, які значно перевищують умілість инших наро- дів. Збірання писанкового матеріялу спіткал така сама доля як і українську орнаментику у ви- шивках. Появилось багато різних видань (з'о- крема Великодних карток), що нічого не мають спільного зі справжнім народнім мистецтвом. З наукових студій на цьому полі, крім старих праць М. Кордуби, С. Кульнинського, O. Назарі- їва, Євдима, Сіцінського, Сулицова, К. Шуриць- кого, В. Шухевича, згадаємо новіщу археольо- гічну розвідку В. Щербанівського: Основні еле- менти орнаментації українських писанок та їх о іі та, Львів 1931). Як бачимо, в науковій праці над досліджен- ням народнього мистецтва, є також імена жі- нок, які студіюють переважно ті галузі народ- нього мистецтва, де найбільше пописались жін- ки. Культивуючи народнє селянське мистецтво в сучасних умовах життя і спеціяльно життя мій- ського, мусимо твердо памятати, що вартість таких мистецьких виробів може бути лише то- ді коли: 1.) Ці зразки є чисто народні або є точною репродукцією (копією) народніх зразків, або 2.) Коли на підставі народніх мотивів або окремих елєментів, твориться спражвніми мист- цями нове модерне мистецтво. В першому випадкові мистецька річ з'явля- ється лише певним відзеркальненням народньо- го життя. Перенесена в инше оточення з иншим побутом і потребами (дім мійського робітни- ка інтелігенції, громадьска будова) вона не втра- чає своєї мистецької вартости, але робиться менше ужитковою, менше пристосованою до модерних умов життя і тому цінність її стає, так мовити, більше музейною. Инше діло, коли народнє мистецтво стає джерелом модерного мистецтва, такого мистец- тва, що жиє разом з цілим оточенням, що відпо- відає усім формам і потребам новітнього жит- тя. А це останнє можливо єдино тоді, коли ми- стецтво по рабськи наслідує народнє мистецтво, не «запозичає» окремі мотиви, але коли най- більше перетворює ці народні первістки своєю мистецькою свідомістю, (а не лише «півсвідо- мим чуттям», як це вважали старші теоретики). Свідома воля мистця, що дійсно жиє і працює для свойого громадянства, воля що пересякнута сучасним розумінням доби, завжди потрапить перетворити свої народні національні зразки i загалом цілу мистецьку спадщину (рахуючи і т. зв. історичне мистецтво) і то так, що новий ми- стецький твір стає цілком сучасним і дійсно мо- дерним, свіжим. Тоді мистецький твір починає, як кажуть, жити і дихати, і подібно до народньо- го мистецтва, стає організуючим і керуючим чинником суспільства. (Продовження на стороні 13).
Page load link
Go to Top