Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» ІЗ; де писанки не досягають такої тонкості рисунку, і поруч з багацтвом форм, такої добірної про- стоти — як на Україні. Маючи на увазі дуже складну техніку малювання писанок, треба ди- вуватися скільки праці, уміння і творчого чуття походження (Прага 1925) та більші статті: С. Теренушенко: Українські писанки, як памятки народнього мистецтва (Харків 1929); Ір. Гургу- ла: Писанки Схід. Галичини і Буковини (Львів 1929); Д. Горняткевич: Роля жінки в повстанню ій о мистецтва (Нова Ха- вкладає селянка до такої здав: би річі як писанка! Лише одна Гуцульщина створила на цьому грунті такі мистецькі скарби, таку різноманіт- ність орнаментальних мотивів, що ми мусимо Гл чн ти ня IR AN NN NN ee Парубок з Борщівщини. (OOS OO OR ОР fae | a и справді бути горді на свої мистецькі здобутки, які значно перевищують умілість инших наро- дів. Збірання писанкового матеріялу спіткал така сама доля як і українську орнаментику у ви- шивках. Появилось багато різних видань (з'о- крема Великодних карток), що нічого не мають спільного зі справжнім народнім мистецтвом. З наукових студій на цьому полі, крім старих праць М. Кордуби, С. Кульнинського, O. Назарі- їва, Євдима, Сіцінського, Сулицова, К. Шуриць- кого, В. Шухевича, згадаємо новіщу археольо- гічну розвідку В. Щербанівського: Основні еле- менти орнаментації українських писанок та їх о іі та, Львів 1931). Як бачимо, в науковій праці над досліджен- ням народнього мистецтва, є також імена жі- нок, які студіюють переважно ті галузі народ- нього мистецтва, де найбільше пописались жін- ки. Культивуючи народнє селянське мистецтво в сучасних умовах життя і спеціяльно життя мій- ського, мусимо твердо памятати, що вартість таких мистецьких виробів може бути лише то- ді коли: 1.) Ці зразки є чисто народні або є точною репродукцією (копією) народніх зразків, або 2.) Коли на підставі народніх мотивів або окремих елєментів, твориться спражвніми мист- цями нове модерне мистецтво. В першому випадкові мистецька річ з'явля- ється лише певним відзеркальненням народньо- го життя. Перенесена в инше оточення з иншим побутом і потребами (дім мійського робітни- ка інтелігенції, громадьска будова) вона не втра- чає своєї мистецької вартости, але робиться менше ужитковою, менше пристосованою до модерних умов життя і тому цінність її стає, так мовити, більше музейною. Инше діло, коли народнє мистецтво стає джерелом модерного мистецтва, такого мистец- тва, що жиє разом з цілим оточенням, що відпо- відає усім формам і потребам новітнього жит- тя. А це останнє можливо єдино тоді, коли ми- стецтво по рабськи наслідує народнє мистецтво, не «запозичає» окремі мотиви, але коли най- більше перетворює ці народні первістки своєю мистецькою свідомістю, (а не лише «півсвідо- мим чуттям», як це вважали старші теоретики). Свідома воля мистця, що дійсно жиє і працює для свойого громадянства, воля що пересякнута сучасним розумінням доби, завжди потрапить перетворити свої народні національні зразки i загалом цілу мистецьку спадщину (рахуючи і т. зв. історичне мистецтво) і то так, що новий ми- стецький твір стає цілком сучасним і дійсно мо- дерним, свіжим. Тоді мистецький твір починає, як кажуть, жити і дихати, і подібно до народньо- го мистецтва, стає організуючим і керуючим чинником суспільства. (Продовження на стороні 13).
Page load link
Go to Top