Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
"ЖІНОЧИЙ CBIT« Сидонія Никорович. ПЕКУЧІ НАРОДНІ ЗАВДАННЯ УКРАЇНКИ ІНТЕЛІГЕНТКИ. Український нарід почетвер- товано і він попав у тяжку не- волю. Роки за роками минають нам у неволі і за весь час по війні, що ми українки зробили доброго для свого поневоле- ного народу? Чи ми за той час хоч бодай порозуміли як слід наше положення в неволі і зрозуміли, як треба нам спіль- ними силами ратуватися з неї. Наш нарід переживає таку ве- лику трагедію, позбавлений де- яких прав, позбавлений волі. Свідоме жіноцтво, це цвіт, це душа народу, коли воно впов- ні свідоме свойого завдання, коли воно діяльне, — коли ви- являє з себе культурний чин. Та нема нічого ганебнішого i сумнішого, як завмирання на- ціональної душі. Байдужість інтелігенції до свого народу, це великий гріх. Вперше з цеї ду- хової мертвоти, з цеї байдужо- сти, має пробудитися Українка, до нового, повного життя, — на неї в народі ждуть великі завдання, -- виховання нації. Передна наша верства, наші по- передниці не виховали нас як слід на українських громадяни- нок, не натхнули в наші душі гордого духа національної сві- домости, не показали нам як слід наші завдання у народі, так пора нам самим піднести наші чола, і з подвійним зав- зяттям направити давне лихо, щоб не пропали наші сини і дочки в духовій темряві. Про- будімся душею з страшного у- мертвіння, подивімся на світ божий українським серцем, ук- раїнськими очима i вчім наших дітей світ бачити тільки укра- їнським серцем, — критично. Всю нашу увагу звертаймо на молоде покоління, на наших ді- тей. Даймо нашим дітям укра- їнський духовий корм, вихо- вуймо їх у правдивім україн- ськім дусі. Всіх їх розуміти, любити і шанувати своє понад усе. Українка мусить вже раз пізнати своє святе завдання у своїм народі, має зрозуміти те, що вона має якусь місію спов- нити, що вона тому народови і своїй батьківщині дуже бага- то винна. В тім народі, де во- на вродилася, виховалася, в я- кім жиє, до якого себе зачи- ляє. Ми знаємо добре ту пісоньку про »злі часиє, -- це вимівка тільки для гниляків. Жива лю- дина проявляє з себе життя, як раз у найтящих обставинах. Хоч завтра приходиться вмер- и, сегодня виявляймо з себе боротьбу i чин, співаймо пісню побіди! Нема нічого страшнішого i більш негідного для свідомої матері, як виховувати в рідній хаті українським хлібом воро- гів свого народу: всяких рене- гатів, зрадників та запродан- ців. Кожна інтелігентна україн- ка нехай добре над тим заста- новиться, кого вона у своїй ха- годує і виховує, бо за це має тяжко відвічати, бо за це чекає нас справедливий суд нашого народа. Коли прозріє україн- ський народ, то буде справед- ливий суд на всіх зрадників, перекінчиків, їх найменше че- кає загальний бойкот в наро- ді. Всі ті зрадники і перекінчи- ки що то вбираються в чуже піря, що кормляться хлібом у- країнського народу й зате ста- раються винародовлювати свій нарід, цих лицемірів і фарисеїв чекає правдивий гнів і заплата. Др. Г. Г. Скегар. ЧИ СПОВНЯЮТЬ НАШІ МА- МИ СВІЙ ОБОВЯЗОК? Всьо, що є добре в мені Завдячую мамі своїй. —— Лінколн. Приходиться радіти з наго- ди появи жіночого журналу в Америці »Жіночий Світє. Жур- нал є спеціяльно видаваний для українського жіноцтва, де бу- де порушуватися їхні духові, культурні і національні справи. Я не знаю жадної іншої ділян- ки в нашому житті в Америці так важної, як поява такого журналу. Цей журнал, як що виповнить свої завдання, зро- бить найважніщу роботу, яку ми дотепер зробили. Тому тре- ба доложити всіх старань, що- би »Жіночий Світє бачив дов- го а довго божий світ. Я зачав свою статтю питан- ням: чи сповняють наші мами свій обовязок, і рівночасно від- повідаю, що не всі! Щоби не було непорозуміння, що до цього, що я розумію під обо- вязком, то скажу, що вихован- ня дітей в українському дусі - а головно навчання їх добре української мови — уважаю за святий обовязок кожної нашої мами. Чому уважаю я це питання (виховання наших дітей в укра- їнськім дусі) за найважніще в Америці? А тому — бо бачу, що занедбання цього питання приносить нам певну смерть! Наш у смерть прискорюють деякі священники, котрі об- стоюють погляд, що вистар- чить уродженим українським mies в Америці бути духом Знаю навіть ад- - -Учітеся брати мої, - Думайте, читайте — © І чужого научайтесь, Свого-ж не цурайтесь. — T. Шевченко. ser котрий по вченому ар- гументує, що Українці тут 3’a~ семілюються, тому шкода ста- вити перешкоди, бо чим скор- ше, тим лучше для нас. А ко- ли я доказував священникові та адвокатові, що вони милять- ся, коли впевняють других, що penal
Page load link
Go to Top