Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
"ЖІНОЧИЙ CBIT« Сидонія Никорович. ПЕКУЧІ НАРОДНІ ЗАВДАННЯ УКРАЇНКИ ІНТЕЛІГЕНТКИ. Український нарід почетвер- товано і він попав у тяжку не- волю. Роки за роками минають нам у неволі і за весь час по війні, що ми українки зробили доброго для свого поневоле- ного народу? Чи ми за той час хоч бодай порозуміли як слід наше положення в неволі і зрозуміли, як треба нам спіль- ними силами ратуватися з неї. Наш нарід переживає таку ве- лику трагедію, позбавлений де- яких прав, позбавлений волі. Свідоме жіноцтво, це цвіт, це душа народу, коли воно впов- ні свідоме свойого завдання, коли воно діяльне, — коли ви- являє з себе культурний чин. Та нема нічого ганебнішого i сумнішого, як завмирання на- ціональної душі. Байдужість інтелігенції до свого народу, це великий гріх. Вперше з цеї ду- хової мертвоти, з цеї байдужо- сти, має пробудитися Українка, до нового, повного життя, — на неї в народі ждуть великі завдання, -- виховання нації. Передна наша верства, наші по- передниці не виховали нас як слід на українських громадяни- нок, не натхнули в наші душі гордого духа національної сві- домости, не показали нам як слід наші завдання у народі, так пора нам самим піднести наші чола, і з подвійним зав- зяттям направити давне лихо, щоб не пропали наші сини і дочки в духовій темряві. Про- будімся душею з страшного у- мертвіння, подивімся на світ божий українським серцем, ук- раїнськими очима i вчім наших дітей світ бачити тільки укра- їнським серцем, — критично. Всю нашу увагу звертаймо на молоде покоління, на наших ді- тей. Даймо нашим дітям укра- їнський духовий корм, вихо- вуймо їх у правдивім україн- ськім дусі. Всіх їх розуміти, любити і шанувати своє понад усе. Українка мусить вже раз пізнати своє святе завдання у своїм народі, має зрозуміти те, що вона має якусь місію спов- нити, що вона тому народови і своїй батьківщині дуже бага- то винна. В тім народі, де во- на вродилася, виховалася, в я- кім жиє, до якого себе зачи- ляє. Ми знаємо добре ту пісоньку про »злі часиє, -- це вимівка тільки для гниляків. Жива лю- дина проявляє з себе життя, як раз у найтящих обставинах. Хоч завтра приходиться вмер- и, сегодня виявляймо з себе боротьбу i чин, співаймо пісню побіди! Нема нічого страшнішого i більш негідного для свідомої матері, як виховувати в рідній хаті українським хлібом воро- гів свого народу: всяких рене- гатів, зрадників та запродан- ців. Кожна інтелігентна україн- ка нехай добре над тим заста- новиться, кого вона у своїй ха- годує і виховує, бо за це має тяжко відвічати, бо за це чекає нас справедливий суд нашого народа. Коли прозріє україн- ський народ, то буде справед- ливий суд на всіх зрадників, перекінчиків, їх найменше че- кає загальний бойкот в наро- ді. Всі ті зрадники і перекінчи- ки що то вбираються в чуже піря, що кормляться хлібом у- країнського народу й зате ста- раються винародовлювати свій нарід, цих лицемірів і фарисеїв чекає правдивий гнів і заплата. Др. Г. Г. Скегар. ЧИ СПОВНЯЮТЬ НАШІ МА- МИ СВІЙ ОБОВЯЗОК? Всьо, що є добре в мені Завдячую мамі своїй. —— Лінколн. Приходиться радіти з наго- ди появи жіночого журналу в Америці »Жіночий Світє. Жур- нал є спеціяльно видаваний для українського жіноцтва, де бу- де порушуватися їхні духові, культурні і національні справи. Я не знаю жадної іншої ділян- ки в нашому житті в Америці так важної, як поява такого журналу. Цей журнал, як що виповнить свої завдання, зро- бить найважніщу роботу, яку ми дотепер зробили. Тому тре- ба доложити всіх старань, що- би »Жіночий Світє бачив дов- го а довго божий світ. Я зачав свою статтю питан- ням: чи сповняють наші мами свій обовязок, і рівночасно від- повідаю, що не всі! Щоби не було непорозуміння, що до цього, що я розумію під обо- вязком, то скажу, що вихован- ня дітей в українському дусі - а головно навчання їх добре української мови — уважаю за святий обовязок кожної нашої мами. Чому уважаю я це питання (виховання наших дітей в укра- їнськім дусі) за найважніще в Америці? А тому — бо бачу, що занедбання цього питання приносить нам певну смерть! Наш у смерть прискорюють деякі священники, котрі об- стоюють погляд, що вистар- чить уродженим українським mies в Америці бути духом Знаю навіть ад- - -Учітеся брати мої, - Думайте, читайте — © І чужого научайтесь, Свого-ж не цурайтесь. — T. Шевченко. ser котрий по вченому ар- гументує, що Українці тут 3’a~ семілюються, тому шкода ста- вити перешкоди, бо чим скор- ше, тим лучше для нас. А ко- ли я доказував священникові та адвокатові, що вони милять- ся, коли впевняють других, що penal
Page load link
Go to Top