Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
"ЖІНОЧИЙ CBIT« Ольга Кобилянська. “H iif " ——— HE ОМІЙТВОЮ (З народнього повіря) (Право передруку застере- жене. -» Жіночий Світе.) Се розказувала мені Стефа- нія М., стара міщанка, поважна і мовчалива, що говорила все так вздер: во, наче продава- ла кожде слово по золотому. »Вона, та пані, Ірина по іме- ниє, — розповідала вищезга дана, — »донька вищого поч тового урядника, гарна, пра- цьовита, весела і співуча, вий- шла замуж, переживши двай- цять і кілька літ. Не вийшла з любови замуж, бо по правді кажучи се і не так легко і не кождому трапляється. Вийшла за мущину чесного, доброго урядника, знаного патріота, чо- ловіка солідного, як ка: німці, з поверховности ні гар- ного ні несимпатичного а рад- ше буденного. І жили вони кілька років в примірній зго- ді. Зявилось в них по роках i двоє діточок. Одно до батька подібне, друге до матері.« »Муж i батько сповняь свої обовязки i рідко коли за- ходила дисгармонія в тім по- дружю а коли вже наступали такі хвилі, то вона, пані Ірина, висувала спідню губу вперед і боронилася проти його заки- дів: »Тиб не допікав мені нісе- нітницями а затям собі раз на завсігди, що я за тебе з любови не пішла а єсьм тобі все чесна ї моральна жінка і ти мене лиш хиба не хочеш розуміти, AK то бі де-що в моїм поведенню, чи строю або репрезентації дому не зовсім ясне. О однім одна- че будь переконаний. Я всі- ма силами і з чистим сумлін- ням віддаю свої сили нашим дітям. Згадую свої молоді ді- вочі літа як гарний сон, в кот- рих я гордилася (| поважними поклонниками, | ровесниками, приятелями як воно вже в жит ОЛЬГА КОБИЛЯНСКА (Найновіша знимка) тю молодих і гарних дівчат бу- ває, як в прочім і в твоїм ко- лишнім молодім життю, ти без- перечно також мав свої ідеали і знакомости. Чого взагалі кри- тикувати себе обопільно, коли раз ми злучені, маємо діти i треба нам жити, сповняти свої обовязки проти себе, дітий, нашого суспільства і в прочім жити як Господь приказав і як ли твої і мої предки. Кожде з нас має свої добрі і слабші сторони. Зроблю я зле, прости, навчи мене на ліпше. Попов- ниш ти таке, я прощу тобі і ніколи не забуваймо, що лиш спільними силами збудуємо храм. Храм чистоти і приміру для наших дітий і ближніх, хоч і пібрані без любови. « Він здвигнув плечима, по замітний сумний усміх і він повторив ii послідні слова: »без любови і опустив кімна- у, подавшись до уряду, буду- чи акуратним, педантним уряд- ником, ба примірним для ин- ших своїх колегів, (товаришів) котрі визначалися иншими не менше цінними 0 урядничими прикметами. I минав собі час. Жили в гарній околиці пов- ній зелені, де пробігали з шу: мом, булькотом потоки з вер- шин і де зізджалися літники, за повнювали ліси перфумами i культурним здегенерованням і вбивали святу тишину приро- ди, надаючи тим »цінністьє міс- цевости, оставляючи з віді. дом за собою повноту шматів, часописей, кусники пуделочок, бомбонерок, чоколядок i. т. п. Одного такого року, в якійсь там порі, зайшов наш добро- дій урядник до своєї жінки і інка-вдовиця, з донькою (стар- шою від їх діточок), зверну- лася через одного його знако- мого з предложенням, чи не могла-би на якийсь час замеш- кати в них (в нього і його жін- ки) в окремій кімнаті з дити- ною. Правда, вона покищо не мо- гла-б платити, але вмісто того вона була-б щирою помічни- цею в господарстві як в варен- ню, прятанці, праці огородові i всякій яка-б i не була від го- сподарів пожадана. »Як гадаєш Ірино, приняти ту жінку в дім? »Ушкоє її імя Розваж, вона дуже впрошу- єся... безпомічна.... ми і так без слугиє. Пані Ірина здвигнула плечи- ма i підняла брови: »Ми без слуги Івасю, то правда, Я здо- рова-але наколи-б вона оказа- лася відповідною, своєю осо- бою і інтелігенцією для нас i a ‘ me його устах пр ледви укр
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20 
