Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20
ЖІНОЧИЙ CBIT« оставити їй повну волю набави- тись, чи повеселить до схочу, хоча нераз приходилось їй 0: плачувати дорого за це все. Всетаки ціле життя дитини во- на огрівала чистою та хрусталь- ною любовю, якій не було мі- ри ні кінця. Мати -- всеціло посвячува- лась своїм дітям та домашно- му житті. Від раннього ранку, коли ще всі спали до пізної но- чі, коли вже всі полягали, вона безупинно вешталась по хаті та не покладала своїх рук. То чистила, то прала, то знову ва рила, або дітей доглядала. неї не могло бути втоми ні від- починку, бо сейчас ставала ці- ла машина домашнього хазяй- ства. Вона сама мусіла догля- нути найменшу дрібничку, за- спокоїти кожного в хаті та за- бути зовсім про себе, Вона нав- мисне відмовляла собі кращої одежі, споживала останки страв, щоб тільки її дітям та жові було приємніще та ве- селіще життя, а сама вдоволя- лась чимнебудь. її одну знали діти в хаті. До неї, як до своєї учительки, звертались у лихій годині й во- на давала їм поради. До неї прибігали в смутку та журбі й вона все співчувала їм та роз- раджув: . Ha неї все поля- гали у важкій хвилині, бо вона това помочи, відда з'ть життя за них. Та не в-е відплачувались ти любовю за любов, посвятою за посвяту, — а часто платили їй навіть чорною невдячністю. Замість улекшити її важкі хвилі життя, потішити ii бодай своєю доброю волею; вони O- гірчували її дні незаслуженими докорами, — a оли навіть допускались цього, що прога- няли її з власної хати. Але Й тоді вона не нарі на своїх дітей, не наповнялось її серце жовчею ненависти, але терпе- ливо зносила свій хрест, хоча як болючо він давив її серце, хоча які кроваві рани розтви- рав в її душі. Нераз знову муж накидався на неї брудною a й- кою, зневажав її перед власни- YU 772 Дмитро Геродо! УКРАЇНСЬКІЙ ЖІНЦІ. Ми знаємо жінку, що матіррю зветься, Що почесне місце займа між людей, Так боляче серце нічиє не бється, Як матірне серце за рідних дітей. Ми знаємо жінку, як промінь яскраву, Принадну, чарівну, чутливу, ясну, Ту жінку натхнену і ніжно ласкаву, Яку ми кохаєм як сонце весну. I першу і дру ми раді вітати, Але найдороще нам жінка-борець, Для неї пісні я хотів би співати, Для неї плечу я лавровий вінець.... Вона не зітхання несе на Вкраїну, А кидає працю у вирій змагань, Готова як матір за рідну дитину, РТ Для неї дорожча ї Приймиж привітан Українська жінко, За край свій віддати життя без вагань... Ніж радість кохання, ніж сльози дітей, ї Батьківщина, ня від брата, від сина, у свій ювилей. ми дітьми, а навіть побивав її. Але вона тільки ховалась у тем- ний кутик та в морі сліз топи- ла своє горе, але не прот вала. За хвилинку вона 1 працювала, знову кохала своїх й nae свойого мужа свойому призначенню, відда- лась вповні своїй ролі Матері- Страдальниці. Та не так повинні ми відпла- чуватись своїм матерям, але так, як це роблять культурні народи. Ми повинні пізнати ро- лю, незавидну ролю, матери та надати їй неоцінену вартість. Ми повинні створити з неї свя- тість, поставити їй високо на педесталі та відноситися до неї з найглубшою пошаною та з найбільшою побожністю. При- крі слова, терпкі докори дітей, рознуздана ненависть, не по- винні мати місця у наших зно- синах з нашими матерями, але вони все повинні відчути, що праця та обовязки були для них трудні, але зате овочі пра- ці були солодкі. В місяці травні обходимо День Матері. Чи то в домаш- ньому гуртку, чи то на відпо- віднім концерті, даймо пізнати нашим матерям, що ми добрі га вдячні діти! Що ми любимо їх та бодай вчасти постарає- мось віддячитись їм за їхнє до- бро! Принесім їм B дарунку скромну китицю цвітів, зашлім їм щирі побажання довгих та щасливих днів, подяку за їхню любов та посвяту! А тоді, ми не тільки влиємо у їх- ні серця нову охоту до життя, але перемінимо неодну гірку сльозу на солодку сльозу; на сльозу материнської радости.
Page load link
Go to Top