Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Маруся Синенька. зла МЕТАМОРФОЗА ДУШІ. | (Під впливом одного україн- ського концерту.) З великим вдоволенням при- ходиться замітити факт, що у- країнський народ надав своїй пісні властиву ціну та вивів її під проводом своїх мистців на світову арену в повній красі. Як далеко вона саме тепер лу- нає, як широко розходиться гомін, про це найкраще свід- чать многі передруки з пова- жних амер. газет, як і свої українські дописи з многих міст. Всюди, де тільки про- гомонить наша пісня, сиплють- ся похвали зі сторони чужин- ців. В кожному місті радо ві- тають її, прохають щераз по- вторити її, а вітак розповіда- ють иншим про чудову її кра- су, якої може й другий народ на світі не має. Жалко тіль- ки, що не можуть чужинці зро- зуміти ще й змісту цеї пісні; що не можуть вглянути в цю безмірну (глибину (щпочувань: болю, сліз, страждань, які так часто знова переходять в ра- дість, веселість, захоплення. Але тоді вона не булаб укра- їнською піснею, вона не бу- лаб рідною. А так, тільки ми її вповні розуміємо. Ми прий- шли на світ при її звуках, ми вложили ціле своє життя у ню, у ній списаний цей довгий Kpi. вавий шлях, по якому прой- шов наш поневолений народ. Хтож тоді може її краще зро- зуміти, як не ми самі? * є з Пісня за піснею, картина за картиною -- все краща, все свіжіща -- виринали у замря- чених літами споминах. Під впливом їхніх ніжних песто- щів, людина ставала людиною, а звіринна хижість зано в найтемніщ, закутину дугії. У серце ллялась тепла любов - любов до всего: гарного, ніж- ного, чесного. Хотілось віри- ти, що навкруги тільки ясність, щастя та добро. Та понеслась инша струя. Почувся стогін, плач, крик роз- пуки -- рознісся гомін, мету- шня, крики — зашуміло, заля- щало, загреміло -- зірвалась страшна буря народнього гні- ву та валила все на свойому шляху. Виглянула хижість із свойо- го кута, зареготалась пекель- ним сміхом та пустилась в смертельний танок. —,,Hema на світі правди, нема на світі до- бра -- тільки сила; сила без- личного хижака" -- ревів роз- зьвірений великан та вкривав все гарне чорною пітьмою. Годі було всидіти довше; хотілось й собі піти в цей ша- лений танок, впяти свої пазурі глубоко у свою жертву, нато- чити свіжої крови та принести в жертву своїй вітчині. ' Не- правду казав хижак, бо йому краще коли правда захована та її сила зломана. Задавім хи- жака, а вона сама обявиться в більшій ще славі, в більшій принаді, як передтим! Ше якийсь часок гуділо, pe- віло, вивертало все догори дном. а відтак почалось вия- снювати. Вертав спокій душі, образки: зелених байраків, мо- лочних цвітучих садів, чистень- ких та пишних хаток, заквітча- них українських дівчаток — 0- лять маячіли перед очима та загивались десь глубоко в па- мяти аж доки відбився остан- ній акорд та не розійшовся у воздусі раннім туманом. * * * Хоча av ne убтічаєь ornate muicch вернути до дії сности, На галі трівали грімкі оплески, а зі сцени сходили співаки, 0- дягнені в гарні українські ко- стюми. Всі раді: чужі й свої. Перші бачили, що поза тим бу- деннім світом є ще кращий світ; що є народ, який ще в ті- лесній неволі, але духом він все був на волі. Другі раділи, бо висказали все, що накипі- ло в душі та промостили ву- зеньку стежечку співчуття до сердець чужинців. ЖАРТ Нарис Ольги Кобилянської. Одного разу побачив циган високо на дереві мід, коло ко- трого бреніли і снувалися бжо- ли. Він давай просити госпо- да, щоби йому поміг вилізти в тору на дерево, i поліз. Дере- вина висока. Він одною PY" кою держиться, а другою ся- гає в гору, мачає палець в мід і облизує. Відтак починає кри- шити по куснику меду з вощи- ною. Він обіцяв дати господу воску, коли забере або зість Mig, I коли так сидів якийсь часок і заїдав мід, він, забув- шися, спльовував зпомеже зу- бів віск. Hapas роземіявся. Bin здурив Бога. Він обіцяв йому дати воску, КОЛИ діста- неться до меду, а тепер сам заїдав мід а Господу воску не дав. | Але в туж мить вкусила цигана бжола в руку, котрою держався на дереві і він подав- ся люто взад. Крак під ногами затріщав і він гримнув до зе- млі. Скрививши люто рот, він вхопився за голову. , Та бо ти Боже також жар- Ty oH, розумієш? ска- зав з жалем і здіймився добре обтовчений на тілі. х'орпівці, тий 1931,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
