Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Маруся Синенька. зла МЕТАМОРФОЗА ДУШІ. | (Під впливом одного україн- ського концерту.) З великим вдоволенням при- ходиться замітити факт, що у- країнський народ надав своїй пісні властиву ціну та вивів її під проводом своїх мистців на світову арену в повній красі. Як далеко вона саме тепер лу- нає, як широко розходиться гомін, про це найкраще свід- чать многі передруки з пова- жних амер. газет, як і свої українські дописи з многих міст. Всюди, де тільки про- гомонить наша пісня, сиплють- ся похвали зі сторони чужин- ців. В кожному місті радо ві- тають її, прохають щераз по- вторити її, а вітак розповіда- ють иншим про чудову її кра- су, якої може й другий народ на світі не має. Жалко тіль- ки, що не можуть чужинці зро- зуміти ще й змісту цеї пісні; що не можуть вглянути в цю безмірну (глибину (щпочувань: болю, сліз, страждань, які так часто знова переходять в ра- дість, веселість, захоплення. Але тоді вона не булаб укра- їнською піснею, вона не бу- лаб рідною. А так, тільки ми її вповні розуміємо. Ми прий- шли на світ при її звуках, ми вложили ціле своє життя у ню, у ній списаний цей довгий Kpi. вавий шлях, по якому прой- шов наш поневолений народ. Хтож тоді може її краще зро- зуміти, як не ми самі? * є з Пісня за піснею, картина за картиною -- все краща, все свіжіща -- виринали у замря- чених літами споминах. Під впливом їхніх ніжних песто- щів, людина ставала людиною, а звіринна хижість зано в найтемніщ, закутину дугії. У серце ллялась тепла любов - любов до всего: гарного, ніж- ного, чесного. Хотілось віри- ти, що навкруги тільки ясність, щастя та добро. Та понеслась инша струя. Почувся стогін, плач, крик роз- пуки -- рознісся гомін, мету- шня, крики — зашуміло, заля- щало, загреміло -- зірвалась страшна буря народнього гні- ву та валила все на свойому шляху. Виглянула хижість із свойо- го кута, зареготалась пекель- ним сміхом та пустилась в смертельний танок. —,,Hema на світі правди, нема на світі до- бра -- тільки сила; сила без- личного хижака" -- ревів роз- зьвірений великан та вкривав все гарне чорною пітьмою. Годі було всидіти довше; хотілось й собі піти в цей ша- лений танок, впяти свої пазурі глубоко у свою жертву, нато- чити свіжої крови та принести в жертву своїй вітчині. ' Не- правду казав хижак, бо йому краще коли правда захована та її сила зломана. Задавім хи- жака, а вона сама обявиться в більшій ще славі, в більшій принаді, як передтим! Ше якийсь часок гуділо, pe- віло, вивертало все догори дном. а відтак почалось вия- снювати. Вертав спокій душі, образки: зелених байраків, мо- лочних цвітучих садів, чистень- ких та пишних хаток, заквітча- них українських дівчаток — 0- лять маячіли перед очима та загивались десь глубоко в па- мяти аж доки відбився остан- ній акорд та не розійшовся у воздусі раннім туманом. * * * Хоча av ne убтічаєь ornate muicch вернути до дії сности, На галі трівали грімкі оплески, а зі сцени сходили співаки, 0- дягнені в гарні українські ко- стюми. Всі раді: чужі й свої. Перші бачили, що поза тим бу- деннім світом є ще кращий світ; що є народ, який ще в ті- лесній неволі, але духом він все був на волі. Другі раділи, бо висказали все, що накипі- ло в душі та промостили ву- зеньку стежечку співчуття до сердець чужинців. ЖАРТ Нарис Ольги Кобилянської. Одного разу побачив циган високо на дереві мід, коло ко- трого бреніли і снувалися бжо- ли. Він давай просити госпо- да, щоби йому поміг вилізти в тору на дерево, i поліз. Дере- вина висока. Він одною PY" кою держиться, а другою ся- гає в гору, мачає палець в мід і облизує. Відтак починає кри- шити по куснику меду з вощи- ною. Він обіцяв дати господу воску, коли забере або зість Mig, I коли так сидів якийсь часок і заїдав мід, він, забув- шися, спльовував зпомеже зу- бів віск. Hapas роземіявся. Bin здурив Бога. Він обіцяв йому дати воску, КОЛИ діста- неться до меду, а тепер сам заїдав мід а Господу воску не дав. | Але в туж мить вкусила цигана бжола в руку, котрою держався на дереві і він подав- ся люто взад. Крак під ногами затріщав і він гримнув до зе- млі. Скрививши люто рот, він вхопився за голову. , Та бо ти Боже також жар- Ty oH, розумієш? ска- зав з жалем і здіймився добре обтовчений на тілі. х'орпівці, тий 1931,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
