Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» 19 Володимир Карбулицький. ПТИЧКА — МАТИ. В густих, здаєсь нікому не- приступних корчах, між колю- чою терниною було гніздо. В ньому вивела маленька пта- шка своїх пташенят. Їм жило- ся тут як в раю. Вічна тиша, вічний супокій панував над ци- ми корчами. Ніхто не захо- див сюди, ніхто не полошив радої пташки. А вона тішила- ся тим святим спокоєм і пести- ла-леліяла свою надію, своє намилійше, -- своїх дрібонь- ких діточок. Відлітаючи за поживою, пра- щалася вона щиро з дітьми і скорим летом вертала з кома- шкою або гусільницею в дзю- бі назад. Тоді цікотіли весе- ло пташенятка і кожнє широ- ко отворяло свій дзюбочок, а мати любувалася своїм ща- стям, подавала корм дітям по черзі і знов відлітала хутко, щоб її діти не голодували. А над вечір сиділа вона край свойого гніздочка і приспіву- вала їм ніжних пісень. В сво- їй головці леліла вона най- кращі надії й мріла про милу будучність. А як зачинало хо- лодніти, тоді прикривала вона своїх | діток | дрібненькими; крильцями і засипляла непев- ним сном. Коли зоріло, цілу- вала вона ix на ,добрий день" і відлітала за поживою... Це хвилі чару, це хвилі надії, які проживала пташка весело і безжурно; -- — а може і жури- лася вона? Хто знає чи не му- чила її якась непевність? Хто знає, чи не з тремтячим сер- цем відлітала вона від гнізда, в якому переховувала свій скарб?... Вона сидить безжурно на гнізді і голубить своїх малих, тоне в солодкому раюванні, за- буває про все, що її окружає. А нараз.. шелест! | Попід корчами лізе на руках і на но- гах хлопчисько-злодій, закра- дається до пташиної скарбни- ці, щоб позбавити матір оди- нокого її скарбу -- щастя. Пташка зрозуміла, що їй грозить і зачала розпучливо ціркотати. Хлопчисько підліз помало на дерево і простягнув руку за малими пташенятами. Вони зціркотіли не своїм голо- сом, а їх мати скакала в край- ній розпуці округ гнізда — святині із галузки на галузку -- і мусіла дивитися, як рабі- вник забірає з перед її очей її дорогий скарб.. Серце вяне... На хвилю ставала вона на гілці і благаючо дивилася на хлопця, начеб просила його, щоб він не забірав матері дрі- бних дітей, яких вона так сер- дечно пестила -- виростала; начеб говорила до нього, що і вона має серце повне любови і що тією любовю вона жиє. Вона пялася до нього, начеб сказати хотіла: ,ось на тобі моє невинне серце, візьми со- бі й те". Та напасний хлопчисько не розумів цієї пташиної мови, не чув навіть того божого голо- су, що відзивався на дні його чорної душі, а простягав роз- бишацьку руку до гнізда і ви- дерав одно пташеня за другим і клав здобичу у свою пазуху. Зі втратою кожнього пта- шеняти вітворялася в материн- ському серці свіжа, болюча рана. Та що-ж -- Не всилі вона за- побігти | свойому | нещастю. Благань і ціркань не розуміє окаменілий рабівник; а сили, щоб оборонити свої святощі, в неї за малі. Хлопець зібрав всі пташеня" та в пазуху Й, злізаючи з де- рева, розбив ще і гніздо, щоб не осталося бідній пташиці і памятка, де вона мріла про своє материнське щастя, де вона надіялася, де вона випле- кала свою любов, свою радість -- заразом і болюче люте го- pe... Цікотячи проводжала мати рабівника свойого щастя, роз- бійника святині — аж на край ліса; а тут глянула мутними о- чами на хлопця, що усміхаю- чися і радий із своєї здобичі спішив домів. З тяжкою ту- гою в серці вернула назад, щоб на руїнах свойого щастя заще- бетати тужну пісню розпуки. ДІТИ І їх ЗУБИ. цей зуб є жовтавий. | Окрім того, перший молар, є одино- кий зуб у роті, що має пять вершків (i то лише спідні). Ніхто, а лише мами мусять за- уважати, щоби ці чотири зу- би ніколи не допустити до по- рохнавіння, а відтак до евенту- ального витягнення. Цей зуб треба стерегти як ока в голові. Очевидна річ, що не треба занедбувати всі инші зуби. Зу- би треба вічно чистити щіточ- кою і пастою. Раз до року треба дати їх оглянути денти- стові. Всі діраві зуби треба зараз направити, а всі пеньки і проломані коріння треба по- витягати. Le конечно треба зробити, бо діраві зуби при- носять біль дитині, а на без- нервових коріннях зубів фор- муються абсеси. Таких абсе- сів ми маємо багато родів, але два найголовніші у дітей, то ті, від котрих запухає ціла що- ка, і ті, від котрих пухнуть та болять ясна. Такі абсеси дуже зле ділають на цілий діточий організм. Діти, що підростають та хо- дять до школи, повинні три- мати свої зуби в якнайбільшій чистоті. He повинні їсти ба- гато пукорків. Ніколи не ма- ють пити кави, а лише молоко. Пожива їх має бути шорстка, хліб, твердий; повинні спожи- вати багато ярини і овочів, а мясо раз на день.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
