Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» 19 Володимир Карбулицький. ПТИЧКА — МАТИ. В густих, здаєсь нікому не- приступних корчах, між колю- чою терниною було гніздо. В ньому вивела маленька пта- шка своїх пташенят. Їм жило- ся тут як в раю. Вічна тиша, вічний супокій панував над ци- ми корчами. Ніхто не захо- див сюди, ніхто не полошив радої пташки. А вона тішила- ся тим святим спокоєм і пести- ла-леліяла свою надію, своє намилійше, -- своїх дрібонь- ких діточок. Відлітаючи за поживою, пра- щалася вона щиро з дітьми і скорим летом вертала з кома- шкою або гусільницею в дзю- бі назад. Тоді цікотіли весе- ло пташенятка і кожнє широ- ко отворяло свій дзюбочок, а мати любувалася своїм ща- стям, подавала корм дітям по черзі і знов відлітала хутко, щоб її діти не голодували. А над вечір сиділа вона край свойого гніздочка і приспіву- вала їм ніжних пісень. В сво- їй головці леліла вона най- кращі надії й мріла про милу будучність. А як зачинало хо- лодніти, тоді прикривала вона своїх | діток | дрібненькими; крильцями і засипляла непев- ним сном. Коли зоріло, цілу- вала вона ix на ,добрий день" і відлітала за поживою... Це хвилі чару, це хвилі надії, які проживала пташка весело і безжурно; -- — а може і жури- лася вона? Хто знає чи не му- чила її якась непевність? Хто знає, чи не з тремтячим сер- цем відлітала вона від гнізда, в якому переховувала свій скарб?... Вона сидить безжурно на гнізді і голубить своїх малих, тоне в солодкому раюванні, за- буває про все, що її окружає. А нараз.. шелест! | Попід корчами лізе на руках і на но- гах хлопчисько-злодій, закра- дається до пташиної скарбни- ці, щоб позбавити матір оди- нокого її скарбу -- щастя. Пташка зрозуміла, що їй грозить і зачала розпучливо ціркотати. Хлопчисько підліз помало на дерево і простягнув руку за малими пташенятами. Вони зціркотіли не своїм голо- сом, а їх мати скакала в край- ній розпуці округ гнізда — святині із галузки на галузку -- і мусіла дивитися, як рабі- вник забірає з перед її очей її дорогий скарб.. Серце вяне... На хвилю ставала вона на гілці і благаючо дивилася на хлопця, начеб просила його, щоб він не забірав матері дрі- бних дітей, яких вона так сер- дечно пестила -- виростала; начеб говорила до нього, що і вона має серце повне любови і що тією любовю вона жиє. Вона пялася до нього, начеб сказати хотіла: ,ось на тобі моє невинне серце, візьми со- бі й те". Та напасний хлопчисько не розумів цієї пташиної мови, не чув навіть того божого голо- су, що відзивався на дні його чорної душі, а простягав роз- бишацьку руку до гнізда і ви- дерав одно пташеня за другим і клав здобичу у свою пазуху. Зі втратою кожнього пта- шеняти вітворялася в материн- ському серці свіжа, болюча рана. Та що-ж -- Не всилі вона за- побігти | свойому | нещастю. Благань і ціркань не розуміє окаменілий рабівник; а сили, щоб оборонити свої святощі, в неї за малі. Хлопець зібрав всі пташеня" та в пазуху Й, злізаючи з де- рева, розбив ще і гніздо, щоб не осталося бідній пташиці і памятка, де вона мріла про своє материнське щастя, де вона надіялася, де вона випле- кала свою любов, свою радість -- заразом і болюче люте го- pe... Цікотячи проводжала мати рабівника свойого щастя, роз- бійника святині — аж на край ліса; а тут глянула мутними о- чами на хлопця, що усміхаю- чися і радий із своєї здобичі спішив домів. З тяжкою ту- гою в серці вернула назад, щоб на руїнах свойого щастя заще- бетати тужну пісню розпуки. ДІТИ І їх ЗУБИ. цей зуб є жовтавий. | Окрім того, перший молар, є одино- кий зуб у роті, що має пять вершків (i то лише спідні). Ніхто, а лише мами мусять за- уважати, щоби ці чотири зу- би ніколи не допустити до по- рохнавіння, а відтак до евенту- ального витягнення. Цей зуб треба стерегти як ока в голові. Очевидна річ, що не треба занедбувати всі инші зуби. Зу- би треба вічно чистити щіточ- кою і пастою. Раз до року треба дати їх оглянути денти- стові. Всі діраві зуби треба зараз направити, а всі пеньки і проломані коріння треба по- витягати. Le конечно треба зробити, бо діраві зуби при- носять біль дитині, а на без- нервових коріннях зубів фор- муються абсеси. Таких абсе- сів ми маємо багато родів, але два найголовніші у дітей, то ті, від котрих запухає ціла що- ка, і ті, від котрих пухнуть та болять ясна. Такі абсеси дуже зле ділають на цілий діточий організм. Діти, що підростають та хо- дять до школи, повинні три- мати свої зуби в якнайбільшій чистоті. He повинні їсти ба- гато пукорків. Ніколи не ма- ють пити кави, а лише молоко. Пожива їх має бути шорстка, хліб, твердий; повинні спожи- вати багато ярини і овочів, а мясо раз на день.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
