Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВЯТ» 8 аж у вікна Ge, і світло миг- тить. 4 Коли — стук-стук! Відчиня- ю — Василь! -- Василечку, синочку мій! -- Нема вже, мамо, Андрія. Ляг а Нарій, мамо, тай не вста- не вже! А я наче знала, я його що дня в Бога, що ночи оплакува- ла!.... А жити-б такому та жити! На виріст і на силу й на личко у батька удався: отже за батьком і на той світ по- гнався!.... — Зостаріли ви, ненько! Як вам тут жилося? | Нужди приняли? -- А так мені жилося: устаю -- плачу, і лягаю -- плачу, так мені жилося! -- Я, мамо, до вас умирати прийшов! Придивляюсь до нього -- лишенько моє!.... Воно й мо- лоде, та вже надломлене! -- Синочку мій! бодай я не діждала твого слова почути! Отже то щира правда була, що він сказав. Тане й тане мій Василько, як свічка. ШПолежав, похирів — тай на весні переставився. Де йому й жити було! Воно й росло так, аби слава, а ті ви- правки та походи силу йому у- сю вибрали.... -- Не на те народивсь, моя мати, щоб мені людий на війні тратити, — було каже. — Не для таких як я війна, і воєвник з мене не жвавий! Як вже в тяжкому недузі ле- жав, то все було дума тай ду- ма собі. -- O Боже, Боже! — заго- ворить, — який у тебе світ кра- сний! А я й не нажився у сві- ті, а я й не навчився, я й не зна- 10 нічого!.... Т в останню годину промо- вив: -- Не жив я, мамо, на світі! тілько збирався жити!.... Молоде, то як косою скоси- ло...... А я зісталася!.... Тілько мені й потіхи, що ко- ли присняться мої дітки. Та все сняться вони маленькими, а парубками ніколи не приснять- ся. І як живі вони стоять перед душею моєю: Андрійко весе- лий, кучерявий, ніби по хаті бігає та гомонить, а в хаті я- сно, ясно! Василько над кві- тками та зіллями сидить, заду- мався.. Прокинусь -- пусто! робота дожидає; треба жити, треба діло робити, треба терпіти го- ренько...... Живу.... Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пи- лом припадаю -- якось тума- нію, наче жива у землю вхо- джу. реа чанноска Маруся Синенька. HOCH AKIO ДІТЕЙ ВА ФАРМУ Прийшов для дітей довго 0- жиданий час, прийшли вакації. Не треба буде їм тепер става- ти ранком, коли найкраще та найсолодше спиться, а важка голова сама клониться до мя- генкої подушки або слухати настирливих закликів запопад- ливої матері, що вже давно час ставати. Не треба буде їм на- пружувати маленьких мозків, щоби втягнути у них знання про світ та людей і висиджу- внюють його хмари збитого пороху. Вода у річці повна всяких відпадків та брудів й хоча дитина захотілаб охоло- дитись у ній, так хіба з нара- женням свого здоровля. Тому батьки повинні висила- ти своїх дітей на час вакацій на фарми. Передусім тут дитина віддихатиме чистим воздухом, закрашеним аромою запашних цвітів. Чиста й свіжа вода по- тічка охолодить дитину йв найбільшу спеку, а холод тіни- стих дерев'пригорне її хоча би в розпечене полудне. До того пожива тут свіжа та добра, повна життєвих соків, а моло- ка, яке чи не найбільше потрі- бне молодому оргамізмові, ні- коли не бракувало на фармі. За кілька тижнів побуту на фармі, дитина віджиє зовсім. її тіло стане здоровим і відпор- ним на всякі недуги, а перето- лений ум набере свіжости та гнучкости. Дитина набуде сві- жих сил до праці й поступить на слідуючий рік більше в нау- ці як ця дитина, що перевела свої вакації у тісному та нездо- ровому місті. Дехто скаже, що тільки ба- гатші батьки можуть позво- лити собі на таку приємність. Це мильне поняття. | Якийсь знайомий або й не знайомий фармер, радо перетримає ди- тину у себе кілька тижнів за кілька долярів, бо вони йому тепер пригодяться. А хіба в місті дитина He коштуватиме стільки? Можливо ще більше, а до того ще треба буде безна- станно за нею слідити, щоб не вати над виучуючи лекції на слідуючий день. Про це все повинні за- раз діти забути, а віддатись всеціло відпочинкові. Але хіба може дитина відпо- чити у місті? Гарячі лучі сон- ця пражать так, що годі знайти денебудь холодне місце. Bo- здух занечищують трійливі. га- зи самоходів, а до того випо- ь яке нещастя, за яке не так важко в кожному ве- ликому місті. Тому висилаймо своїх дітей на фарми, де вони набавляться до схочу, відродяться фізично, збагатять свою душу гарними вражіннями з природи й відтак повернуть до міста готовими до нової умової праці на сліду- ючий шкільний рік.
Page load link
Go to Top