Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Щоб мати можливість випус- кати й більші мовозначні праці, пли ми нове видання -на- уково-популярний тримісячник «Бібліотека Рідної Мови», що буде виходити книжечками в 6—10 арк. друку й міститиме го- ловно підручники й словнички для вивчення нашої, передусім літературної мови; тут же бу- демо містити й праці про мову наших письменників i взагалі більші мовозначні праці загать- ного значення. Щоб розповсюди- ти нашу «Бібліотеку Рідної Мо- ви» серед широкого грома ства, признаємо на перш K її (на числа 1—4) найменшу ці- ny: 3 за. річно, за границею: в Европі 5 зл. річно, в Америці-- один доляр. До всіх наших Читачів та Прихильників звертаємося з 0- мим гарячим закликом: 1. Передплачуйте наші ня на 1934 рік 2. Приєдпуйте нам нових Пе- редплатників. Нехай буде обо- в'язком кожного нашого Перед- платника конечно знайти нам бодай одного нового Передплат- ника видан- 3. Матеріял Видавництв дуже вели сердечно просимо всіх не забу- зати її про «Фонд Рідної Мови» Цим «Фондом» хочемо покрити ні видатки наших а тому таку малу передплату на наші видання. Звертаючися до всіх україн- ських Тнституцій та Товариств їз проханням реально допомогти нашій нелегкій праці нам у 5. Сердечно просимо, хто мо- we, присилати нам відразу ціло- річну передплату. 6. Просимо поновляти пеїх здалегідь, щоб не б в висиланні ж плату перерви Міцно віримо, що цей наш щи- рий заклик дійде до українсько- го громадянства, і воно щедро підтримає нашу працю. Віримо, шо громадянство глибоко зрозу- міє наше гасло: Дбаймо всі про ру своєї мови, щоб спіль- культу нити силами створити для одно- го народу одну літературну мо- зу. Редакція. Уляна Кленова. ВІН НЕДОБРИЙ, Я ДОБРИЙ Ми говоримо дуже часто про єдність та любов, так, що ця думка стала буденньою звич- кою. На ділі не переводимо на- ші слова в життя, а час вже до того взятись, хоч би й нам у- країнським жінкам. Коли ми беремось чистити хату, так ми це робимо, свідо- мо чи несвідомо, з певним пля- ном. Так треба робити й в цьо- y ділі. Треба якось зробити початок, а мабуть добрий по- четок зробимо тоді, коли пере- станемо побільшувати ta по- ширювати ненависть поміж на- ми. Ми звикли недобачувати до- брі прикмети в свойого сусіда- українця, бо засліплені чи заз- дрістю чи то зарозумілістю, ми бачили в ньому тільки злі при- кмети. Буває часто, що й ці злі прикмети існують тільки в нашій уяві. Т ось що діється. Ми забува- ємо, що цей українець вже два- дцять чи може й більше літ да- є гроші на різні народні фонди, ходить на всі українські підпри- ємства, належить до многих то- вариств, посилає своїх дітей до української школи, не заборо- няє своїй дружині брати участь в народніх торжествах, перед- плачує кілька | газет, BHXOBY своїх дітей в національному ду- сі та посилає їх до вищих шкіл. Ми тільки памятаємо, що цей самий українець голосував ко- лись проти нашого внеску або не підпирав нашої кандидатури на якийсь уряд. Ми ніяк не мо- жемо забути того дня, коли йо- го вибрали урядником, а нам хотілось одержати цю честь. Ми не можемо йому ніяк про- стити цього факту, що він осмі- лився скритикувати нас перед всіми людьми 3a наше лінив- ство чи недбальство, чи спра- вити нашу помилку. За такий чи инший промах, ми не хоче- мо з ним говорити, не будемо з HUM стрічатись знову з якоїсь там причини, а навіть для за- тальної справи не будемо спів- працювати з ним, бо він після нашої думки, недобрий чоловік. I так воно обертається кру- том, а з цього повстає такий хаос, такі обмови, що коли чу- жа людина заїде в котрунебудь українську кольонію, то після ip її власних жителів, нікого чесного та доброго там не мо- жна знайти. Один одного пред- ставить в такому світлі, що го- стеві не то неприємно стрічати- ся з обмовленими одиницями, а прямо лячно, щоби не потерпі- ло його власне добре ймя А в дійсності не так воно зле, як кому спочатку видавалобся. I цей, що обмовляє не злий ук- реїнець й з тамтого не кепсь- кий патріот. Лихо в тому, що вони мають свої особисті пора- хунки й до них хочуть втягнути кого тільки зможуть. Коли це вдається, тоді повстають групи чи партії, й то не на це, щоби суперничити в праці для загального добра, але на це, щоби саме шкодити цій праці. З цього виходить тільки шкода для народу, а не добро. Отже, щоби почати вводити цю любов та єдність, забудьмо в першій мірі наші особисті по- рахунки, бо звичайно вони й так дуже нікчемні, а принай- менше не висуваймо їх вперід, коли приходиться робити на- родню роботу. Ще краще зро- бимо коли недобачуватимемо лихі прикмети наших сусідів, а виставлятимемо їхні добрі при- кмети. Терпким словом чи по- більшуванням зла, лиха не на- правимо, але добрим словом та ктовністю не тільки здобуде- мо свойого противника, але й часом направимо й лихе в ньо- му.
Page load link
Go to Top