Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Щоб мати можливість випус- кати й більші мовозначні праці, пли ми нове видання -на- уково-популярний тримісячник «Бібліотека Рідної Мови», що буде виходити книжечками в 6—10 арк. друку й міститиме го- ловно підручники й словнички для вивчення нашої, передусім літературної мови; тут же бу- демо містити й праці про мову наших письменників i взагалі більші мовозначні праці загать- ного значення. Щоб розповсюди- ти нашу «Бібліотеку Рідної Мо- ви» серед широкого грома ства, признаємо на перш K її (на числа 1—4) найменшу ці- ny: 3 за. річно, за границею: в Европі 5 зл. річно, в Америці-- один доляр. До всіх наших Читачів та Прихильників звертаємося з 0- мим гарячим закликом: 1. Передплачуйте наші ня на 1934 рік 2. Приєдпуйте нам нових Пе- редплатників. Нехай буде обо- в'язком кожного нашого Перед- платника конечно знайти нам бодай одного нового Передплат- ника видан- 3. Матеріял Видавництв дуже вели сердечно просимо всіх не забу- зати її про «Фонд Рідної Мови» Цим «Фондом» хочемо покрити ні видатки наших а тому таку малу передплату на наші видання. Звертаючися до всіх україн- ських Тнституцій та Товариств їз проханням реально допомогти нашій нелегкій праці нам у 5. Сердечно просимо, хто мо- we, присилати нам відразу ціло- річну передплату. 6. Просимо поновляти пеїх здалегідь, щоб не б в висиланні ж плату перерви Міцно віримо, що цей наш щи- рий заклик дійде до українсько- го громадянства, і воно щедро підтримає нашу працю. Віримо, шо громадянство глибоко зрозу- міє наше гасло: Дбаймо всі про ру своєї мови, щоб спіль- культу нити силами створити для одно- го народу одну літературну мо- зу. Редакція. Уляна Кленова. ВІН НЕДОБРИЙ, Я ДОБРИЙ Ми говоримо дуже часто про єдність та любов, так, що ця думка стала буденньою звич- кою. На ділі не переводимо на- ші слова в життя, а час вже до того взятись, хоч би й нам у- країнським жінкам. Коли ми беремось чистити хату, так ми це робимо, свідо- мо чи несвідомо, з певним пля- ном. Так треба робити й в цьо- y ділі. Треба якось зробити початок, а мабуть добрий по- четок зробимо тоді, коли пере- станемо побільшувати ta по- ширювати ненависть поміж на- ми. Ми звикли недобачувати до- брі прикмети в свойого сусіда- українця, бо засліплені чи заз- дрістю чи то зарозумілістю, ми бачили в ньому тільки злі при- кмети. Буває часто, що й ці злі прикмети існують тільки в нашій уяві. Т ось що діється. Ми забува- ємо, що цей українець вже два- дцять чи може й більше літ да- є гроші на різні народні фонди, ходить на всі українські підпри- ємства, належить до многих то- вариств, посилає своїх дітей до української школи, не заборо- няє своїй дружині брати участь в народніх торжествах, перед- плачує кілька | газет, BHXOBY своїх дітей в національному ду- сі та посилає їх до вищих шкіл. Ми тільки памятаємо, що цей самий українець голосував ко- лись проти нашого внеску або не підпирав нашої кандидатури на якийсь уряд. Ми ніяк не мо- жемо забути того дня, коли йо- го вибрали урядником, а нам хотілось одержати цю честь. Ми не можемо йому ніяк про- стити цього факту, що він осмі- лився скритикувати нас перед всіми людьми 3a наше лінив- ство чи недбальство, чи спра- вити нашу помилку. За такий чи инший промах, ми не хоче- мо з ним говорити, не будемо з HUM стрічатись знову з якоїсь там причини, а навіть для за- тальної справи не будемо спів- працювати з ним, бо він після нашої думки, недобрий чоловік. I так воно обертається кру- том, а з цього повстає такий хаос, такі обмови, що коли чу- жа людина заїде в котрунебудь українську кольонію, то після ip її власних жителів, нікого чесного та доброго там не мо- жна знайти. Один одного пред- ставить в такому світлі, що го- стеві не то неприємно стрічати- ся з обмовленими одиницями, а прямо лячно, щоби не потерпі- ло його власне добре ймя А в дійсності не так воно зле, як кому спочатку видавалобся. I цей, що обмовляє не злий ук- реїнець й з тамтого не кепсь- кий патріот. Лихо в тому, що вони мають свої особисті пора- хунки й до них хочуть втягнути кого тільки зможуть. Коли це вдається, тоді повстають групи чи партії, й то не на це, щоби суперничити в праці для загального добра, але на це, щоби саме шкодити цій праці. З цього виходить тільки шкода для народу, а не добро. Отже, щоби почати вводити цю любов та єдність, забудьмо в першій мірі наші особисті по- рахунки, бо звичайно вони й так дуже нікчемні, а принай- менше не висуваймо їх вперід, коли приходиться робити на- родню роботу. Ще краще зро- бимо коли недобачуватимемо лихі прикмети наших сусідів, а виставлятимемо їхні добрі при- кмети. Терпким словом чи по- більшуванням зла, лиха не на- правимо, але добрим словом та ктовністю не тільки здобуде- мо свойого противника, але й часом направимо й лихе в ньо- му.
Page load link
Go to Top