Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» ВИСОКОДОСТОЙНОМУ «СОЮЗОВІ УКРАЇНОК" В АМЕРИЦІ Дбаймо всі про культуру своєї мови! Передплата «Рідної Мови» на 1934-Й рік. З цим 12-им числом минає пер- ший рік життя «Рідної Мови». Довгий був нам цей рік і занад- то тяжкий! Рік шукання й сум- нівів, рік дошкульної боротьби за створення незалежного науко- во - популярного органу... лінно й пильно працювали ми на нашій невеличкій ниві, і вже те- Ко го літературної мови. и Виходячи з таких 0 поглядів, «Рідна Мова» звертається до ці- лого українського громадянства, а передовсім до нашої інтеліген- ції з гарячим закликом: Дбаймо всі про культуру своєї мови! Час регіональних мов для нас уже виразно минає; -поможім же на- пер можемо з за ска- зати, що наша праця не пішла на марне: українське громадянство побачило її й потроху починає розуміти й цінити цю скромну службу йому. Літературна мова -- то найго- ловніша ділянка духової культу- ри кожного народу. Зо (сталу культури літературної мови за- всіди судять і про стан культури загальної. Нація, що не має доб- ре виробленої літературної мо- ви, не може зватися (правдиво культурним. Ось тому кожна на- ція сйльно дбає про те, щоб ви- робити собі справді милозвучну, чисту, багаторозвинену літера- турну мову, i працю таку вва- жає за свій перший обов'язок. Дбаймо ж нарешті й ми про роз- виток культури своєї літератур- ної мови, цебто про душу й сер- ne нашої Нації. Мова кожного народу ділить- ся на говірки; поки нарід не ви- робиті, собі спільної доброї літе- ратурної мови, доки в його літ ратурі панують мови регіональні. Нарід із регіональними мовами своїй літературі й пресі ще пе закінчена, усталена Нац я, це тільки етнографічна мас Недержавні народи звичайно ne ої літературної мо- уговуються своїми го- мусить свою духову зрілість, а noma ж виявляється найперше в культурі літератур- ної мови. Нарід, що в своїй пре- сій літературі вживає тільки ре- гіональної мови, що не виробив спільної, соборної мови, такий нарід Державною Нацією |ста- ти не може, Показником зріло- сти не тільки окремої особи, але й цілої Нації все була й тепер зі- стається найперше культура йо- шій літературній мові скоріше стати соборною. Нехай нарешті кожний зрозуміє глибокий зміст тасла «Рідної Мови», що вона от е рік кидає до наших мас: Для одного Народу- -одна літератур- на мова й вимова, один право- пис! Не створюймо самі підстав для боротьби за мову, скажез на Підкарнатті, на Лемківщині і in. місцях Тепер кидаємо (нове гасло: Дбаймо всі про культуру сво мови! Тільки тоді, коли справді всі працюватимемо для /(підви- щення стану тури своєї лі- тературної мови, тільки тоді дій- демо до здійснення великої ідеї, нам потрібної, — соборно мови в нашій літературі. «Рідна Мова» відразу поста- а собі сміливе завдання: Пра- ця для Народу з Народом! Ми кликали й кличемо до співпра- ці всіх, хто тільки розуміє наші асла, хто тільки свідомий своїх обов'язків перед Народом. Рік ашої виертої праці таки дав у- же свої наслідки: наші гасла по: малу ширяться, частина украї ських Видавництв ії преси перей- шли вже або переходять на ака- демічний правопис і починають пособорною літературною мовою. В «Рідній Мові» працю- ють десятки співробітників, -- наних i незнапих, фахових i не фахових, старих і молодих, -але всі вони горять глибоким i щи- рим бажанням створити для од- пого народу одну соб ратурну мову. Нехай же ний, хто перечитає цей наш клнк, несе що може! статтю, до- пис, матеріял, передплату або латок на «Фонд Рідної Мови». Ase всі дбаймо про культуру своєї мови! кг 3 почуттям правдивого задо- волення «Ріди: Мова» може вже сьогодні ствердити, що вона по- малу перестає бути звичайним видавництвому--вона спроквола перетворюється па вільну науко- ву інституцію для вивчення рід- ної мови. Численними листами день-у-день запитують нас про різні спірні чи неясні питання нашої мови найширші круги гро- мадянства; автори питають нас про сумнівні випадки, а часом присилають і свої рукописи для виправлення мови; декільки ма- гістрів і абсольвентів пишуть до- кторські й магістерські праці й за нашими вказівками. Ми ще не маємо бодай «Вільного In- титуту Мовознавства», -- до його створення й провадить єРі- дна Мова». I по силах своїх за- ступає його. А. матеріяльних le... ми не маємо коштів потрібних глибше провадити свою працю. Щоб за- вити рідною мовою широкі круги нашого громадянства, ви- значили ми малу передилату на наш журнал, сподіваючись зате еликого числа | Передплатии- адії наші не справдились; віримо--тимчасово, й сподіває: мось у цім 1934-м році значного збільшення Передплатників, це- бто припливу більшої матеріяль- ної спроможности нашої раці. Ось тим то наш журнал до 4 У шпальт на деякі місяці; крім цього, дамо низ їх укі х пам'ятників. se передплата зістається й на- хаті незмінна: 6 зл. річно в кра- ку да- ю, за границею в Боропі —9 зл. в Америці- - 2 дол. річно (для A- мерики змушені збільшити пе- редплату спадок haprocrit через відомий холяра). Коли б наші сподівання знову не справдилися (й число Передплатників на 1934 рік зна- чно не побільшилося, змушені вернутися до поперед- розміру «Рідної Мови» в 32 шитальті, Віримо, що наші Чи- тачі й Прихильники не допус- тять до того, бо кожен із них та- ки подбає приєднати нам бодай одного нового Передплатника. же
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
