Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» ВИСОКОДОСТОЙНОМУ «СОЮЗОВІ УКРАЇНОК" В АМЕРИЦІ Дбаймо всі про культуру своєї мови! Передплата «Рідної Мови» на 1934-Й рік. З цим 12-им числом минає пер- ший рік життя «Рідної Мови». Довгий був нам цей рік і занад- то тяжкий! Рік шукання й сум- нівів, рік дошкульної боротьби за створення незалежного науко- во - популярного органу... лінно й пильно працювали ми на нашій невеличкій ниві, і вже те- Ко го літературної мови. и Виходячи з таких 0 поглядів, «Рідна Мова» звертається до ці- лого українського громадянства, а передовсім до нашої інтеліген- ції з гарячим закликом: Дбаймо всі про культуру своєї мови! Час регіональних мов для нас уже виразно минає; -поможім же на- пер можемо з за ска- зати, що наша праця не пішла на марне: українське громадянство побачило її й потроху починає розуміти й цінити цю скромну службу йому. Літературна мова -- то найго- ловніша ділянка духової культу- ри кожного народу. Зо (сталу культури літературної мови за- всіди судять і про стан культури загальної. Нація, що не має доб- ре виробленої літературної мо- ви, не може зватися (правдиво культурним. Ось тому кожна на- ція сйльно дбає про те, щоб ви- робити собі справді милозвучну, чисту, багаторозвинену літера- турну мову, i працю таку вва- жає за свій перший обов'язок. Дбаймо ж нарешті й ми про роз- виток культури своєї літератур- ної мови, цебто про душу й сер- ne нашої Нації. Мова кожного народу ділить- ся на говірки; поки нарід не ви- робиті, собі спільної доброї літе- ратурної мови, доки в його літ ратурі панують мови регіональні. Нарід із регіональними мовами своїй літературі й пресі ще пе закінчена, усталена Нац я, це тільки етнографічна мас Недержавні народи звичайно ne ої літературної мо- уговуються своїми го- мусить свою духову зрілість, а noma ж виявляється найперше в культурі літератур- ної мови. Нарід, що в своїй пре- сій літературі вживає тільки ре- гіональної мови, що не виробив спільної, соборної мови, такий нарід Державною Нацією |ста- ти не може, Показником зріло- сти не тільки окремої особи, але й цілої Нації все була й тепер зі- стається найперше культура йо- шій літературній мові скоріше стати соборною. Нехай нарешті кожний зрозуміє глибокий зміст тасла «Рідної Мови», що вона от е рік кидає до наших мас: Для одного Народу- -одна літератур- на мова й вимова, один право- пис! Не створюймо самі підстав для боротьби за мову, скажез на Підкарнатті, на Лемківщині і in. місцях Тепер кидаємо (нове гасло: Дбаймо всі про культуру сво мови! Тільки тоді, коли справді всі працюватимемо для /(підви- щення стану тури своєї лі- тературної мови, тільки тоді дій- демо до здійснення великої ідеї, нам потрібної, — соборно мови в нашій літературі. «Рідна Мова» відразу поста- а собі сміливе завдання: Пра- ця для Народу з Народом! Ми кликали й кличемо до співпра- ці всіх, хто тільки розуміє наші асла, хто тільки свідомий своїх обов'язків перед Народом. Рік ашої виертої праці таки дав у- же свої наслідки: наші гасла по: малу ширяться, частина украї ських Видавництв ії преси перей- шли вже або переходять на ака- демічний правопис і починають пособорною літературною мовою. В «Рідній Мові» працю- ють десятки співробітників, -- наних i незнапих, фахових i не фахових, старих і молодих, -але всі вони горять глибоким i щи- рим бажанням створити для од- пого народу одну соб ратурну мову. Нехай же ний, хто перечитає цей наш клнк, несе що може! статтю, до- пис, матеріял, передплату або латок на «Фонд Рідної Мови». Ase всі дбаймо про культуру своєї мови! кг 3 почуттям правдивого задо- волення «Ріди: Мова» може вже сьогодні ствердити, що вона по- малу перестає бути звичайним видавництвому--вона спроквола перетворюється па вільну науко- ву інституцію для вивчення рід- ної мови. Численними листами день-у-день запитують нас про різні спірні чи неясні питання нашої мови найширші круги гро- мадянства; автори питають нас про сумнівні випадки, а часом присилають і свої рукописи для виправлення мови; декільки ма- гістрів і абсольвентів пишуть до- кторські й магістерські праці й за нашими вказівками. Ми ще не маємо бодай «Вільного In- титуту Мовознавства», -- до його створення й провадить єРі- дна Мова». I по силах своїх за- ступає його. А. матеріяльних le... ми не маємо коштів потрібних глибше провадити свою працю. Щоб за- вити рідною мовою широкі круги нашого громадянства, ви- значили ми малу передилату на наш журнал, сподіваючись зате еликого числа | Передплатии- адії наші не справдились; віримо--тимчасово, й сподіває: мось у цім 1934-м році значного збільшення Передплатників, це- бто припливу більшої матеріяль- ної спроможности нашої раці. Ось тим то наш журнал до 4 У шпальт на деякі місяці; крім цього, дамо низ їх укі х пам'ятників. se передплата зістається й на- хаті незмінна: 6 зл. річно в кра- ку да- ю, за границею в Боропі —9 зл. в Америці- - 2 дол. річно (для A- мерики змушені збільшити пе- редплату спадок haprocrit через відомий холяра). Коли б наші сподівання знову не справдилися (й число Передплатників на 1934 рік зна- чно не побільшилося, змушені вернутися до поперед- розміру «Рідної Мови» в 32 шитальті, Віримо, що наші Чи- тачі й Прихильники не допус- тять до того, бо кожен із них та- ки подбає приєднати нам бодай одного нового Передплатника. же
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
