Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Ольга Олександра Дучи: ська УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ КОНГРЕС З весною 1934 р. задумує у- країнське жіноцтво зробити ве- ликий ювілейний конгрес з на- годи 50-ліття засновання пер- шого жіночого товариства в Галичині. Конгрес заповідаєть- си дуже поважно і підготовка до нього вже почата. В 1848 р., коли настала «ве- сна народів» між кличами об- нови, кличами свободи і рів- ноправності мусів знайти місце i клич визволення жінки з віко- вої неволі, В цілій Европі жіно- че питання знайшло відгук і стало актуальним. Вже не мож- на було поминути мовчанкою жіночого. еманципаційного ру- ху, а треба було його виріши- ти. Жіноче питання виплило зі зміни положення економічного разу жінки -робітниці відтак інтелігентки почали домагати- ся належних їм прав. Пок ізала- ся потреба якоїсь спільності ін- тересів, обєднання, або як те- пер зовемо, організації. Робіт- ниця домагалася усунення ви- користовування її праці; інтелі- гентка, щоби мати доступ до ширшого терену праці, потре- бувала доступу до вищої осві- ти. | так жіноче питання стало питанням европейським, на яке мусіло відгукнутися жіноцтво кожного народу жіночим зацікавили- поважні люди як Бе- Раскін, Джон Стюарт Muaac. Один з українських письменників, які ще в 80-их роках звернули увагу на жіно- че питання, був Павлик. Його вражало поневолення жінки у подружі (Ребенщукова Ters- на). На Великій Україні пись- менниця, Марко Вовчок, теж Рухом ся такі бель, звертала увагу |на соціяльне положення жінки. В деяких краях жінки досить вчасно здобули право на вищу освіту. Наші сестри з Великої України добули його ще в 80-тих роках. Але в Австрії цьо- го права ще тоді не було. У таку проломову хвилю, у такий гарячий час зявилася пе- рша апостолка і піонірка укра- їнського жі , Ната- цікавилася вона новими клича- ми, бо вражала її доля понево- лєної жінки. Перебувала дов- ший час за границею (Відень, Ціріх), приглядалась блище но- вому житті, яке почало плисти повною силою, несучи нові кли- чі. Кобринська, перша, почала лупати відвічну скалу вікових традицій та пересудів, скалу, я- ка стояла на дорозі і заступала їй шлях до широкого суспіль- ного життя. Її бажання о ввести жінку у суспільну пра- цю. Вона хотіла бачити жінку, не тільки жінкою мужчині, але і товаришкою, He тільки маті- рю, але і вмілою виховницею своїх дітей, цього нового світ! майбутності, яким є молодь ко- жного народу. оїх змаганнях, Коб- стрічала сотки пере- пон, не тільки зі стороно муж- чин, але і зі сторони жінок, які неначе вестальки святого огни- ща стояли на сторожі традицій i які не вміли або і боялися бу- ти собою. а вона не зражувалася. Нав- паки міцно держала раз підне- сений прапор випустила його з рук, вірна своїй ідеї, сво- їм кличам. Коли візьмемо під у- вагу, що Кобринська не могла користуватися ані одним ча- сописом, бо мужчини не радо писали про жіночий рух, зро- зуміємо яка важка була її пра- ця, скільки і сили волі треба бу- ло, щоби витревати на свойо- му становищі. Йшла боротьба, йшла і пра- ця. І з часом зуміла Кобринсь- ка приєднати собі прихильни- ків. I tak у 1884 році скликала вона жіноче віче в Станиславо- ві, де заложила перше жіноче товариство. Був це рід читаль- ні з метою видавання книжок. Було це i першою основою ни- нішного Союзу Українок, який сейчас захопив вже майже усе культурне, свідоме українське жіноцтво світа. Тому українські жінки поста- новили відсвяткувати 50-літний ювілей цього европейського жесту, цього великого діла виз- вольного руху. Тим самим буде це свято памяти першого вели- кого борця-жінки, Наталії Коб- ринської. Заразом буде це най- краща а зробити під- сумки праці за час 50 років та намітити дальший плян ділан- наго, ня. Отцим начерком ділюся з Вами Сестри, зза мо- ря, коротким цею для нас так важною вісткою, в надії, що вона і Вас зацікавить, що і Ви відгукне- теся, а то й прибудете на це ве- лике свято української жінки. Р НВ Ве...
Page load link
Go to Top