Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» її Мистецтво тоді стає ужитковим, в найширшому розумінню цього слова. Коли приглянутися до мистецької праці жі- нок в тісному родинному колі, то і тут пока- жеться, що роля родинного «домашнього» ми- стецтва далеко переходить поза межі родини. Передовсім у вільному стоварішенню-суспіль- стві, родина є лише одною зі складових ланок громадянства. А міцна одиниця суспільства тво- рить і міцну організацію вищого порядку- -гро- мада, держава, людство. Отже, коли мистецтво родини твориться не лише за принціпом чисто- егоїстичним, суто індивідуальним лише «для себе», для свойого «тихого затишка» але має ширшу мету, як організуючий чинник, як під- готовка підростаючого покоління до громадсь- кога, колективного життя, і мистецтво -тоді і родинного оточення набірає більшого вже сус- пільного значіння. Власне українське народнє мистецтво зав- жди виходило далеко поза чисто-родинні рамки, а в родинному, хатньому оточенню мало значін- ня громадського виховання. всіх галузів українського народнього ми- стецтва, руками жінок найбільше виконуються такі праці як настінна хатня орнаментика, ткац- тво (килими, тканини, вишивки), шиття одягу і так зване культове мистецтво (писанки, витин- ки з паперу та ин.). Отже, коли мужчина займа- ється виробництвом твердих матеріялів що тяж- че даються до оброблення (металь, дерево, гли- на, шкіра), то жінка оформлює матеріяли більш делікатні, мягкі (матерія, нитка, папір, фарба). Одначе не можна сказати, щоби праця жінки бу- ла «легшою», бо коли мистецька праця мужчин вимагає сильного, але короткого фізичного на пруження, то праця жінок при легкости одно- разового напруження, дає більшу тяглість праці при постійній неспинній повторній увазі, що ви- магає незвичайної пильности Соник ріт- антигігієничними). Стала пустка!.. Будова вже перестала бути організуючим чинником суспіль- ства. Инакше бачимо в простій українській хаті. Українські жінки, переважно молоді дівчата, чудово розмальовують хату і то не тільки в сере: дині (для ближчого родинного оточення), але і назовні, з надвору і вулиці, де кожній громадя- нин може любуватись привабливими малюнками. Тут власне криється значіння суспільного впливу настінних мальовил. Засіб цього впливу є ритм нії (орнамент, визерунок) і барва. А ритм в мистецтві, як це доведено, є ритм праці. І навпаки, ритм рисунку (орнаменту) впливає на ритм праці. Привабна, гарна лінія ри- сунка, ритмічна повторність ріжних комбінацій ліній, веселка мягких барв і перехідних гармо- нійних тонів кольорів, півсвідомо впливає на людину. Ритм лінії спонукує до ритму праці, а яскрава і г музика барв пра- цю, підвищує енергію і рух життя. То саме можна сказати і про всі инші ви- роби домашнього вжитку, що мають орнамен- товані та инші оздоби. Одначе характер ри- сунка, уклад ліній і барв мусять бути ріжні для кожного предмету. Инший він на стіні хати, ин- ший на посуді, инший на одежі. Орнамент му- сить строго відповідати матеріялу з якого вико- нана річ (матеріяльність), призначінню предмету (функціональність) і формі та конструкції пред- мету або будови (конструктивізм). Всім цим ви- могам українське мистецтво відповідає якнай- краще - - звідси велика мистецька вартість — си- ла естетичного впливу народніх виробів. В народньому мистецтві можна знайти ще ба- гато таних «секретів» творчости. Вони пізна- ються лише довгими науковими студіями на під- ставі зібраного сирового матеріялу. Наукове дослідження українського народ- нього мистецтва в останні роки набуло велико- го розмаху. Так наприклад, останні праці україн- мічні рухи при тканню, р тації писанок то що). Вивчаючи народнє мистецтво українських селянок, ми постійно знаходимо мистецькі ви- роби поза колом чисто-родинного життя. До- сить згадати, що наприклад вишивки, вишивані прикраси, орнаментовані тканини, витинки з па- перу та ин., завжди були одною з головних при- крас будов громадського призначіння як цер- кви, а в старі часи також школи, шпиталі то що, доки новіщий псевдо-гігієнизм і капіталістичний утілітаризм 19-го століття не зробив ці громад- ські будови непривітними касарнями з голими обдертими стінами і темними коритарами (саме ських до про настінні малюнки на При- дніпрянщині і Поділлі власне відкрили нам вели- ке багацтво творчого хисту українських жінок. Маємо на думці такі видання: Берченко: Про на- стінні розписи українських хат на Катеринослав- щині (Київ 1927); В Дніпропетровщині (Харків 1930); В. Тагенмейстер: Стінні розписи на Кам'я- неччині (Кам'янець Под. 1927); Н. Кржемінський: Стінні розписи на Уманщині (Кам'янець 1927); JI. Левицька: Стінний розпис на Подідлю (Київ 1928); М. Щепотська: Розпис хат на Кам'янеч- чині (Київ 1928); Т. Мишківська: Настінні. розпи- си у містечку Козині (Київ 1930). (Продовження в слідуючому числі)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
