Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» її Мистецтво тоді стає ужитковим, в найширшому розумінню цього слова. Коли приглянутися до мистецької праці жі- нок в тісному родинному колі, то і тут пока- жеться, що роля родинного «домашнього» ми- стецтва далеко переходить поза межі родини. Передовсім у вільному стоварішенню-суспіль- стві, родина є лише одною зі складових ланок громадянства. А міцна одиниця суспільства тво- рить і міцну організацію вищого порядку- -гро- мада, держава, людство. Отже, коли мистецтво родини твориться не лише за принціпом чисто- егоїстичним, суто індивідуальним лише «для себе», для свойого «тихого затишка» але має ширшу мету, як організуючий чинник, як під- готовка підростаючого покоління до громадсь- кога, колективного життя, і мистецтво -тоді і родинного оточення набірає більшого вже сус- пільного значіння. Власне українське народнє мистецтво зав- жди виходило далеко поза чисто-родинні рамки, а в родинному, хатньому оточенню мало значін- ня громадського виховання. всіх галузів українського народнього ми- стецтва, руками жінок найбільше виконуються такі праці як настінна хатня орнаментика, ткац- тво (килими, тканини, вишивки), шиття одягу і так зване культове мистецтво (писанки, витин- ки з паперу та ин.). Отже, коли мужчина займа- ється виробництвом твердих матеріялів що тяж- че даються до оброблення (металь, дерево, гли- на, шкіра), то жінка оформлює матеріяли більш делікатні, мягкі (матерія, нитка, папір, фарба). Одначе не можна сказати, щоби праця жінки бу- ла «легшою», бо коли мистецька праця мужчин вимагає сильного, але короткого фізичного на пруження, то праця жінок при легкости одно- разового напруження, дає більшу тяглість праці при постійній неспинній повторній увазі, що ви- магає незвичайної пильности Соник ріт- антигігієничними). Стала пустка!.. Будова вже перестала бути організуючим чинником суспіль- ства. Инакше бачимо в простій українській хаті. Українські жінки, переважно молоді дівчата, чудово розмальовують хату і то не тільки в сере: дині (для ближчого родинного оточення), але і назовні, з надвору і вулиці, де кожній громадя- нин може любуватись привабливими малюнками. Тут власне криється значіння суспільного впливу настінних мальовил. Засіб цього впливу є ритм нії (орнамент, визерунок) і барва. А ритм в мистецтві, як це доведено, є ритм праці. І навпаки, ритм рисунку (орнаменту) впливає на ритм праці. Привабна, гарна лінія ри- сунка, ритмічна повторність ріжних комбінацій ліній, веселка мягких барв і перехідних гармо- нійних тонів кольорів, півсвідомо впливає на людину. Ритм лінії спонукує до ритму праці, а яскрава і г музика барв пра- цю, підвищує енергію і рух життя. То саме можна сказати і про всі инші ви- роби домашнього вжитку, що мають орнамен- товані та инші оздоби. Одначе характер ри- сунка, уклад ліній і барв мусять бути ріжні для кожного предмету. Инший він на стіні хати, ин- ший на посуді, инший на одежі. Орнамент му- сить строго відповідати матеріялу з якого вико- нана річ (матеріяльність), призначінню предмету (функціональність) і формі та конструкції пред- мету або будови (конструктивізм). Всім цим ви- могам українське мистецтво відповідає якнай- краще - - звідси велика мистецька вартість — си- ла естетичного впливу народніх виробів. В народньому мистецтві можна знайти ще ба- гато таних «секретів» творчости. Вони пізна- ються лише довгими науковими студіями на під- ставі зібраного сирового матеріялу. Наукове дослідження українського народ- нього мистецтва в останні роки набуло велико- го розмаху. Так наприклад, останні праці україн- мічні рухи при тканню, р тації писанок то що). Вивчаючи народнє мистецтво українських селянок, ми постійно знаходимо мистецькі ви- роби поза колом чисто-родинного життя. До- сить згадати, що наприклад вишивки, вишивані прикраси, орнаментовані тканини, витинки з па- перу та ин., завжди були одною з головних при- крас будов громадського призначіння як цер- кви, а в старі часи також школи, шпиталі то що, доки новіщий псевдо-гігієнизм і капіталістичний утілітаризм 19-го століття не зробив ці громад- ські будови непривітними касарнями з голими обдертими стінами і темними коритарами (саме ських до про настінні малюнки на При- дніпрянщині і Поділлі власне відкрили нам вели- ке багацтво творчого хисту українських жінок. Маємо на думці такі видання: Берченко: Про на- стінні розписи українських хат на Катеринослав- щині (Київ 1927); В Дніпропетровщині (Харків 1930); В. Тагенмейстер: Стінні розписи на Кам'я- неччині (Кам'янець Под. 1927); Н. Кржемінський: Стінні розписи на Уманщині (Кам'янець 1927); JI. Левицька: Стінний розпис на Подідлю (Київ 1928); М. Щепотська: Розпис хат на Кам'янеч- чині (Київ 1928); Т. Мишківська: Настінні. розпи- си у містечку Козині (Київ 1930). (Продовження в слідуючому числі)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
