Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» 11 школу, як жінка каже. Катерина: Ще й викрикуватимуть по вулиці: «Дивіть, пішов шклярі» Ганя: Ви не мусите йти в школу, мамо! Я вчити- му вас грамоти вдома. А й вас тату, та- кож. Катерина: Добре, Ганусю, так буде краще. Семен: Справді добра думка! Ви діду, ходіть до школи, а що повните нам. Панас: Так гаразд, діти! Завтра починаємо нау- ку! аня не зможе, так ви до- Занавіса. AKT IL. (Шкільна комната прибрана святочно. Ha стінах видніють портрети Богдана Хмельницько- го, Inana Мазепи, Тараса Шевченка, Івана Фран- ка та инших визначних українських громадян На переді стоїть таблиця, коло неї розвинена ма- na України. На галі сидять дівчата, парубки, го- сподарі, а між ними сивий дід Панас.) Шановні Громадяне та Громадянки! Сьогодня наші послідні сходини. Мені з жалем приходиться пращатись з ва- ми, бо ми провели стільки милих ве- і Чому читель: ми сходились? и знан- ня. Кожний з вас те добре відає, що сьогодня не зробиш і кроку без знан- ня. Хочеш довідатись про новості в світі біжи ген до Юрка, а нема Юрка, шукай Павла, Ідеш кудись, по сотній раз питай, чи правильною дорогою їдеш та скільки ще кільометрів до цього а- бо тамтого міста. А знаєш грамоту, тільки й глипнув на придорожні стов- пки й вже знаєш, бо там все написано. Та це тільки поверховна грамота, якої ми вчились в послідньому сезоні. Світ поступив так далеко вперід, що повер- ховна грамота не вистачає навіть пе- ресічному селянинові. Нам конечно за- пізнатись з грубшою грамотою-знан- ням, яка уможливила людям літати птахом у воздусі, мчатись стрілою по землі, а навіть пливати рибою у глубо- кому морі: орати, сіяти, молотити, ви- робляти всяке знаряддя залізними ру- ками машин. Хто перший набув цього знання, гарбав під свою владу фабри- ки, машини, сирівець і ставав паном- богачем. Він творив собі армію та здо- бував собі нові простори, а народ за- прягав у ярмо. Як вам вже відомо з історії України, на наш край все су- нула свіжа товпа наїзників, жадна на- живи та нових рабів. Навіть тепер ми стогнемо під ярмом чотирьох пажер- ливих наїзників. А чому так діється з сорок-пяти міліоновим народом? То- му, що ми не могли, чи не хотіли набу- ти знання! Вкінці народ пізнав своє лихо й кинувся набувати знання, але вороги стали кидати колоди в дорогу. Однак нічого вже не всилі спинити пе- кучої спраги й селянство починає, по- мимо всяких перепон, черпати з глу- бокої керниці знання, бо зрозуміло, що знання — сила, а тільки силою можна волю добути. Тому ніколи не забувай- те поширити та поглубити своє знан- ня! А тепер я переконаюся, що ви ско- ристали в цій школі за послідню зіму. учитель: (питає) Юрку, який вид має земля? Юрко: Наша земля має вид округлий. Учитель: Скільки маємо частей світа? Гарасим: (голоситься сам) Маємо пять частей світа: Азія, Африка, Америка, Европа та Австралія. учитель: Паранька, в котрій части світа лежить Україна? Паранька: Україна лежить в Европі. учитель: А тепер ви, діду, Панасе, скажіть нам, на кільки частей поділено Україну й до кого вони прилучені? Панас: Україна є поділена нашими ворогами на чотирі части: на Велику Україну, яку загарбала Московщина; на Західню У- країну, яку прилучено до Польщі; на Бу і Б ію, які i. собі Румунія; на Закарпатську Украї- ну, яку загарбала Чехословаччина. Учитель: Хто був Тарас Шевченко, скаже нам Юстина! Юстина: Тарас Шевченко - - найбільший поет У- країни. Він походив з селянської крі- пацької родини і ціле своє життя бо- ровся проти гноблення України Мо- сковщиною. Учитель: Бачу, що ви пильно вчились і багато скористали. Я певний що на слідую- чий сезон, я знову побачу вас всіх, а головно вас, діду Панасе. Ви були найкращим, хоча найстаршим учени- ком. : Мабуть я таки справді найстарший між вами віком і тому годиться й мені ска- зати кілька слів. Перше хочу подякувати нашому учителеві за його щиру працю та труд над нами. За кілька місяців я нав- чився зовсім добре читати, писати, а по- при це багато иншого, якого я досі не знав чи не розумів. Та коли я вперве засів. у цій лавці, я виразно чув хіхотіння, ма- буть з моєї дурної лисої голови. Ta я не Пана:
Page load link
Go to Top