Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» 11 школу, як жінка каже. Катерина: Ще й викрикуватимуть по вулиці: «Дивіть, пішов шклярі» Ганя: Ви не мусите йти в школу, мамо! Я вчити- му вас грамоти вдома. А й вас тату, та- кож. Катерина: Добре, Ганусю, так буде краще. Семен: Справді добра думка! Ви діду, ходіть до школи, а що повните нам. Панас: Так гаразд, діти! Завтра починаємо нау- ку! аня не зможе, так ви до- Занавіса. AKT IL. (Шкільна комната прибрана святочно. Ha стінах видніють портрети Богдана Хмельницько- го, Inana Мазепи, Тараса Шевченка, Івана Фран- ка та инших визначних українських громадян На переді стоїть таблиця, коло неї розвинена ма- na України. На галі сидять дівчата, парубки, го- сподарі, а між ними сивий дід Панас.) Шановні Громадяне та Громадянки! Сьогодня наші послідні сходини. Мені з жалем приходиться пращатись з ва- ми, бо ми провели стільки милих ве- і Чому читель: ми сходились? и знан- ня. Кожний з вас те добре відає, що сьогодня не зробиш і кроку без знан- ня. Хочеш довідатись про новості в світі біжи ген до Юрка, а нема Юрка, шукай Павла, Ідеш кудись, по сотній раз питай, чи правильною дорогою їдеш та скільки ще кільометрів до цього а- бо тамтого міста. А знаєш грамоту, тільки й глипнув на придорожні стов- пки й вже знаєш, бо там все написано. Та це тільки поверховна грамота, якої ми вчились в послідньому сезоні. Світ поступив так далеко вперід, що повер- ховна грамота не вистачає навіть пе- ресічному селянинові. Нам конечно за- пізнатись з грубшою грамотою-знан- ням, яка уможливила людям літати птахом у воздусі, мчатись стрілою по землі, а навіть пливати рибою у глубо- кому морі: орати, сіяти, молотити, ви- робляти всяке знаряддя залізними ру- ками машин. Хто перший набув цього знання, гарбав під свою владу фабри- ки, машини, сирівець і ставав паном- богачем. Він творив собі армію та здо- бував собі нові простори, а народ за- прягав у ярмо. Як вам вже відомо з історії України, на наш край все су- нула свіжа товпа наїзників, жадна на- живи та нових рабів. Навіть тепер ми стогнемо під ярмом чотирьох пажер- ливих наїзників. А чому так діється з сорок-пяти міліоновим народом? То- му, що ми не могли, чи не хотіли набу- ти знання! Вкінці народ пізнав своє лихо й кинувся набувати знання, але вороги стали кидати колоди в дорогу. Однак нічого вже не всилі спинити пе- кучої спраги й селянство починає, по- мимо всяких перепон, черпати з глу- бокої керниці знання, бо зрозуміло, що знання — сила, а тільки силою можна волю добути. Тому ніколи не забувай- те поширити та поглубити своє знан- ня! А тепер я переконаюся, що ви ско- ристали в цій школі за послідню зіму. учитель: (питає) Юрку, який вид має земля? Юрко: Наша земля має вид округлий. Учитель: Скільки маємо частей світа? Гарасим: (голоситься сам) Маємо пять частей світа: Азія, Африка, Америка, Европа та Австралія. учитель: Паранька, в котрій части світа лежить Україна? Паранька: Україна лежить в Европі. учитель: А тепер ви, діду, Панасе, скажіть нам, на кільки частей поділено Україну й до кого вони прилучені? Панас: Україна є поділена нашими ворогами на чотирі части: на Велику Україну, яку загарбала Московщина; на Західню У- країну, яку прилучено до Польщі; на Бу і Б ію, які i. собі Румунія; на Закарпатську Украї- ну, яку загарбала Чехословаччина. Учитель: Хто був Тарас Шевченко, скаже нам Юстина! Юстина: Тарас Шевченко - - найбільший поет У- країни. Він походив з селянської крі- пацької родини і ціле своє життя бо- ровся проти гноблення України Мо- сковщиною. Учитель: Бачу, що ви пильно вчились і багато скористали. Я певний що на слідую- чий сезон, я знову побачу вас всіх, а головно вас, діду Панасе. Ви були найкращим, хоча найстаршим учени- ком. : Мабуть я таки справді найстарший між вами віком і тому годиться й мені ска- зати кілька слів. Перше хочу подякувати нашому учителеві за його щиру працю та труд над нами. За кілька місяців я нав- чився зовсім добре читати, писати, а по- при це багато иншого, якого я досі не знав чи не розумів. Та коли я вперве засів. у цій лавці, я виразно чув хіхотіння, ма- буть з моєї дурної лисої голови. Ta я не Пана:
Page load link
Go to Top