Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» Леся Українка. НЕХАЙ 1 із ми раби, немає гірших в світі! Феллаги, парії щасливіші від нас, Бо в них і розум, і думки сповиті, А в нас вогонь Тітана ще не згас. Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі, Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі. Ми навіть власної не маєм хати, Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: «Мій дом - - мій храм!» Народ наш, мов диття сліпеє зроду, Ніколи світа-сонця не видав, За ворогів іде в огонь і в воду, Катам своїх поводарів оддав. Одвага наша -- меч, политий кров'ю, Брязчить у піхвах, ржа його взяла. Чия рука, порушена любов'ю, Той меч із піхви видобуть здола? Нехай же ми раби, невільники продажні, Без сорому, без чести, — хай же й так! А хто ж були ті вояки одважні, Що їх зібрав під прапор свій Спартак?... Леся Українка. ДОСВІТНІ ОГНІ ІЧ темна людей всіх потомлених скрила Під чорні широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні, Всіх владарка ніч покрила. Хто спить неспить, -покорись темній силі! Щасливий, хто сни має милі! Від мене сон милий тіка... Навколо темнота тяжка, Навколо все спить, як в могилі. Привиддя лихі мені душу гнітили, Повстати ж не мала я сили... Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене, — Досвітні огні засвітили! Досвітні огні переможні, урочі Прорізали темряву ночі. Ще соняшні проміні сплять, — Досвітні огні вже горять, То світють їх люде робочі. Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала! Не бійся досвітньої мли, — Досвітній огонь запали, Коли ще зоря не заграла. ганнях українського народу, що наді, а буде вписувати їх до українсь- ких організацій i народньої школи, що своїм приміром по- рівночасно культурним здобутком україн- ського жіноцтва в Америці. великим |щпишіть аби світ знав, як нас Москалі з ярма випрягають, Ми їм ту могилу не зараз забуде- Mo. Як ми каже дорогу дочці до продов- жування цих ідей. Вкінці рішено, що кожна Ук- раїнка стане американською го- рожанкою, буде брати участь в політичному житті Америки й буде заступатись за права, які приписані кожному горожани- нові Злучених Держав. «Жіночий Світ» Ми, українські жінки, зібрані в місті Шікаго на Святі Укра- їнської Жінки, стверджуємо факт, що наш журнал «Жіно- чий Світ» є життєвою конечні- стю для продовжування нашого національного життя на імігра- ції в Злучених Державах і Ка- ому взиваємо все українсь- ке жіноцтво Америки й Канади піддержувати цей журнал пе- редплатами, збірками пресово- ro фонду, поширюванням його між загалом та доложити всіх старань, щоб цей журнал роз- вивався та збогачувався як змі- стом, так і формою. нано Рано МАРІЯ (Докінчення). — Добре тобі, Катерино, ro- ворити, а він лишив жінку та діти. Та й мій мене лишив з діть- ми. -- З вас відай котрийсь му сить бути письменний. Та на- її досипали, то світа- ло, роса нас припала і ми посі- дали довкола бо ноги боліли. А старший син Марії виліз на сам вершочок та й так гарно гово- рив до нас, що з цеї нашої мо- гили будемо дивитися на вели- ку могилу на Україні, щоби ми всі були одної мисли. Дивився, так дивно, наче б поправді на зорях бачив Україну. Потім ми повставали і співали такі пісні як і ви тепер. Тут наблизилася Катерина ко- закові майже до вуха і шептала: -- Ваші пісні такі самі як і Маріїних синів. Тому не будіть ii, най їй здається, що це її си- ни співають.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
