Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
304-305
306-307
308-309
310-311
312-313
314-315
316-317
318-319
320-321
322-323
324-325
326-327
328-329
330-331
332-333
334-335
336-337
338-339
340
ХХ Х Конвенція СУА 7 Тамара Гундорова ТАРАС Ш ЕВЧЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ФЕМІНІСТ Проза Тараса Шевченка не так часто, як його поезія, ставала об’єктом наукових розвідок, і це цілком зрозуміло. Адже, по - перше, його проза є російськомовною, а критерії аналізи та співвіднесення її з україномовною лірикою поета досі лишаються дискусійними. По - друге, проза Шевченка безперечно є другорядною не лише порівняно з його лірикою, але й літературною технікою середини 19 століття, коли повісті були написані. І третє, Шевченкові повісті не публікувалися за життя поет а, хоча він цього і прагнув, і вперше були оприлюднені у друкованому вигляді лише у 1888 році. І четверте, над нами досі тяжіє авторитет Пантелеймона Куліша, який, прочитавши повісті, сказав, що якби мав гроші, то викупив би їх і спалив, аби вони не підрив али авторитет Шевченка як великого поета. І все ж проза Шевченка – явище надзвичайно цікаве. Саме в них особливо виразно вия - вилися погляди автора на багато проблем – освіту, виховання, національну свідомість, стосунки батьків і дітей, долю жінок. Зокрема, зовсім по новому виглядають у прозі Шевченка жіночі образи. Виявляються вони, з одного боку, у розвінчування «світської дами» та критичному наставленні до біологічного інституту материнства , а з іншого боку, в ідеалізації особливого жіночого типу « хуторян ки - землячки» – освіченої і водночас природної «малоросіянки» - українки . У повістях Шевченко відходить від ідеалізації традиційного в його поезії образу покритки і говорить про літературну генеалогію цього образу. Та найголовніше – новою темою, яка його ціка вить і яка визначає сенс «жіночої постаті» у прозі Шевченка, стають освіта і грамотність жінки, а не природна невинність дівчини і трагізм долі матері - покритки. Шевченкові героїні у прозі – передусім читаючі жінки . Варто зауважити, що освіченість сприймає ться звичайною річчю для чоловіків, але образ освіченої жінки, котра читає книги, є новим для Шевченка. Зреш - тою, і поява освічених персонажів - чоловіків у прозі Шевченка вже знаменує новий сус пільно - культурний ідеал поета, а саме – культуротворчий, цивілі заційний ідеал української народності, коли вже не перелицьована по бурлескному «Енеїда», а сам Вергілієвий ориґінал стає цінністю для українця - хуторянина. Переважна більшість героїнь, про яких говориться з симпатією у повістях Шевченка, – або освічені, а бо навчаються грамоти і читають книги. Читають Катруся в повісті «Княгиня», Варо чка в повісті «Капітанша», навчається читати дівчина П аша у повісті «Художник». Магдалена у «Варнак» обіцяє навчити грамоті, музиці і господарству просту дівчину – «майбутню д ружину» героя. Читання книг взагалі стає важливим ціннісним критерієм для Шевченка, – у його «Щоден - нику» зустрічаємо епізод, коли, ображений, він ставить за докір актрисі Катерині Піуновій, у яку був закоханий і навіть пропонував їй одруження, що книги, я кі він посилає їй, лишаються нерозрізаними. Подібний закид висловлюють на адресу знайомих їм жінок багато персонажів у повістях Шевченка. У повісті «Прогулка» оповідач взагалі зауважує, що «чим жінка красивіша, тим більше схожа вона на рухому прекрасну, а ле бездушну ляльку». Таке враження виникає при згадці про кузину, яка «книги просто ненавидить, і якщо б була якоюсь маркграфинею в часи Гутенберга, то не задумалась би віддати знаменитого типографа на вогнище». Поруч із перенесенням позитивної цінності на книжку, читання і грамотну жінку (дівчину), Шевченко розпочинає критику материнства, яке досі в його поезії служило безперечною сакральною цінністю . Фактично, він розмежовує материнство біологічне і культурно - виховне, і ця ідея є на цей час одним із ва жливих принципів його культурно - просвітницької ідеології. Він зокрема показує повне банкрутство інституції біологічної матері на прикладі світських красунь. Він критикує їх у «Музиканті», «Княгині», цілий трактат проти красунь подає у «Художнику». Великосв ітська дама найчастіше, пише він, – красуня. «Красуня, яка ніяковіє, коли її запитають про здоров'я її дітей». Така наприклад, Софія Самойловна, яка віддає своїх дітей на виховання у повісті «Музикант». «Звичайно, – резюмує оповідач, – тут серце матері за ховане під само - любством світської красуні». Подібна графиня у повісті «Варнак»: вона «любила в себе бенкети,
Page load link
Go to Top
