Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
304-305
306-307
308-309
310-311
312-313
314-315
316-317
318-319
320-321
322-323
324-325
326-327
328-329
330-331
332-333
334-335
336-337
338-339
340
ХХ Х Конвенція СУА 7 Тамара Гундорова ТАРАС Ш ЕВЧЕНКО – УКРАЇНСЬКИЙ ФЕМІНІСТ Проза Тараса Шевченка не так часто, як його поезія, ставала об’єктом наукових розвідок, і це цілком зрозуміло. Адже, по - перше, його проза є російськомовною, а критерії аналізи та співвіднесення її з україномовною лірикою поета досі лишаються дискусійними. По - друге, проза Шевченка безперечно є другорядною не лише порівняно з його лірикою, але й літературною технікою середини 19 століття, коли повісті були написані. І третє, Шевченкові повісті не публікувалися за життя поет а, хоча він цього і прагнув, і вперше були оприлюднені у друкованому вигляді лише у 1888 році. І четверте, над нами досі тяжіє авторитет Пантелеймона Куліша, який, прочитавши повісті, сказав, що якби мав гроші, то викупив би їх і спалив, аби вони не підрив али авторитет Шевченка як великого поета. І все ж проза Шевченка – явище надзвичайно цікаве. Саме в них особливо виразно вия - вилися погляди автора на багато проблем – освіту, виховання, національну свідомість, стосунки батьків і дітей, долю жінок. Зокрема, зовсім по новому виглядають у прозі Шевченка жіночі образи. Виявляються вони, з одного боку, у розвінчування «світської дами» та критичному наставленні до біологічного інституту материнства , а з іншого боку, в ідеалізації особливого жіночого типу « хуторян ки - землячки» – освіченої і водночас природної «малоросіянки» - українки . У повістях Шевченко відходить від ідеалізації традиційного в його поезії образу покритки і говорить про літературну генеалогію цього образу. Та найголовніше – новою темою, яка його ціка вить і яка визначає сенс «жіночої постаті» у прозі Шевченка, стають освіта і грамотність жінки, а не природна невинність дівчини і трагізм долі матері - покритки. Шевченкові героїні у прозі – передусім читаючі жінки . Варто зауважити, що освіченість сприймає ться звичайною річчю для чоловіків, але образ освіченої жінки, котра читає книги, є новим для Шевченка. Зреш - тою, і поява освічених персонажів - чоловіків у прозі Шевченка вже знаменує новий сус пільно - культурний ідеал поета, а саме – культуротворчий, цивілі заційний ідеал української народності, коли вже не перелицьована по бурлескному «Енеїда», а сам Вергілієвий ориґінал стає цінністю для українця - хуторянина. Переважна більшість героїнь, про яких говориться з симпатією у повістях Шевченка, – або освічені, а бо навчаються грамоти і читають книги. Читають Катруся в повісті «Княгиня», Варо чка в повісті «Капітанша», навчається читати дівчина П аша у повісті «Художник». Магдалена у «Варнак» обіцяє навчити грамоті, музиці і господарству просту дівчину – «майбутню д ружину» героя. Читання книг взагалі стає важливим ціннісним критерієм для Шевченка, – у його «Щоден - нику» зустрічаємо епізод, коли, ображений, він ставить за докір актрисі Катерині Піуновій, у яку був закоханий і навіть пропонував їй одруження, що книги, я кі він посилає їй, лишаються нерозрізаними. Подібний закид висловлюють на адресу знайомих їм жінок багато персонажів у повістях Шевченка. У повісті «Прогулка» оповідач взагалі зауважує, що «чим жінка красивіша, тим більше схожа вона на рухому прекрасну, а ле бездушну ляльку». Таке враження виникає при згадці про кузину, яка «книги просто ненавидить, і якщо б була якоюсь маркграфинею в часи Гутенберга, то не задумалась би віддати знаменитого типографа на вогнище». Поруч із перенесенням позитивної цінності на книжку, читання і грамотну жінку (дівчину), Шевченко розпочинає критику материнства, яке досі в його поезії служило безперечною сакральною цінністю . Фактично, він розмежовує материнство біологічне і культурно - виховне, і ця ідея є на цей час одним із ва жливих принципів його культурно - просвітницької ідеології. Він зокрема показує повне банкрутство інституції біологічної матері на прикладі світських красунь. Він критикує їх у «Музиканті», «Княгині», цілий трактат проти красунь подає у «Художнику». Великосв ітська дама найчастіше, пише він, – красуня. «Красуня, яка ніяковіє, коли її запитають про здоров'я її дітей». Така наприклад, Софія Самойловна, яка віддає своїх дітей на виховання у повісті «Музикант». «Звичайно, – резюмує оповідач, – тут серце матері за ховане під само - любством світської красуні». Подібна графиня у повісті «Варнак»: вона «любила в себе бенкети,
Page load link
Go to Top
